Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Команди оформлення креслення



Штриховка.

Характеризується двома властивостями:

- є блоком;

- буває асоціативна та неасоціативна. Асоціативна має зв’язок з межами об’єкту та змінюється зі зміною цих меж. Команда Hatch, яка була вибрана з панелі інструментів (BHatch) створює асоційовану та неасоційовану штриховки; вона виводить на екран діалогове вікно штриховки по контуру Boundary hatch – це вікно дозволяє автоматично визначати контур штриховки, дає можливість попереднього перегляду штриховки, дозволяє виконати підгонку штриховки без виходу з команди.

Штрихова виконується як прямим зазначенням області, так і шляхом вибору об’єктів.

Діалогове вікно Boundary hatch дозволяє виконати наступне:

- Type (тип зразка) – дозволяє обирати стандартний (Predefined) або тип користувача (User define);

- Patter (зразок) – дозволяє вибрати потрібний зразок штриховки;

- Scale (масштаб), Angle(кут) – завдання розтягування/стискування та нахил штриховки;

- Attributes – дозволяє вибирати асоціативну або неасоціативну штриховку;

- Pick Point (зазначення точок) – для автоматичної побудови контуру штриховки;

- Select Objects – для вибору об’єктів штриховки стандартним способом.

Для редагування штриховки необхідно виділити область, визвати контекстне меню та вибрати Properties – Hatch – Boundary Hatch, також можна використати команду Hatchedit.

  1. Блок.

Блок може мати будь – яку кількість примітивів, які створенні в різних шарах з різними типами та кольором ліній, а AutoCAD сприймає його як один графічний примітив.

- BMAKE (створює блок) – визначає блок „на ходу” без видалення об’єктів з креслення;

- BLOCK – визначає блок „на ходу” у командному рядку та записані об’єкти видаляються з екрану. Ці команди задають блоки, які доступні тільки в поточному кресленні;

- WBLOCK – створює блок, який може бути використаним у інших кресленнях.

В результаті застосування цієї команди з’являється діалогове вікно, яке має назву Block Definition (опис блоку), яке призначене для організації блоку.

Block Definition:

- Select Objects – дозволяє вибирати об’єкти, з яких формується блок;

- Pick Point (вибір точки) – дає можливість зазначити на базову точку блока, яка при вставці блока в креслення сполучається з вказаною на екрані точкою;

- Objects – дозволяє задати три режими відображення початкових об’єктів після створення блоку:

- Retain – збереження зображення початкових об’єктів на екрані, але без об’єднання їх в блок;

- Convert to Block - збереження зображення початкових об’єктів на екрані та об’єднання їх в блок;

- Delete – видалення зображення початкових об’єктів з екрану.

Для вставки блока в креслення використовується команда Insert, яка дозволяє вибрати ім’я блока, встановити координати точки вставки, масштаб по вісям координат та кут повороту блоку.

Можна підірвати блок як при вставці, так і після вставки, використавши команду Explode. Для вставки блока з бібліотеки можна використати кнопку Browse.

Оскільки при вставці ім’я блоку збереглося, то можна далі викликати його прямо з поточного креслення. Якщо блоки, вставлені в креслення, не будуть більше використовуватися, то їх треба видалити, оскільки вона збільшують розмір файлу креслення. Це можна зробити наступним чином: File – Drawing Utilities – Purge – Block – ім’я блоку.

  1. Текст.

Для створення тексту можна використовувати наступні команди:

TEXT – додає до креслення один рядок тексту;

MTEXT – багаторядковий текст або параграф; для MTEXT вводиться прямокутна рамка та викликається діалогове вікно Multiline text editor, яке має 4 закладки:

- Character – дозволяє задавати шрифт, висоту та формат символів, а також додавати до креслення спеціальні символи тексту;

- Properties – дозволяє вибирати або задавати текстовий стиль, ширину параграфу, поворот тексту та його вирівнювання;

- Line Spacing – задає відстань між рядками тексту;

- Find/Replace – шукає та заміняє текст.

Створення нового текстового стилю є більш переважним, оскільки при завантаженні системи по замовчанню встановлюється стиль тексту Standart (шрифт .txt), а для надпису на кресленні краще використовувати шрифт ISOPEUR (ГОСТ 2.304-68). Для створення нового текстового стилю необхідно зробити наступне: Format – Text style – діалогове вікно для створення нового стилю.

  1. Розміри.

AutoCAD передбачає різні команди нанесення розмірів (лінійні, кутові, діаметральні, радіальні, ординатні), простановку ланцюгів розмірів та розміри від базової лінії.

Для простановки розмірів використовується меню, що випадає, або панель інструментів Dimention. Команди постановки розмірів діляться на команди креслення розмірів, стилі розмірів, їх редагування, утиліти.

Основні команди створення розмірів:

- Linear dimention (лінійні розміри) – створюють горизонтальні, вертикальні та нахилені стилі;

- Aligned dimention (паралельний розмір) – наносить лінійний розмір з розмірною лінією паралельною вказаним початковим точкам виносних ліній;

- Baseline dimention (базовий розмір) – проставляє розмір від вибраної бази;

- Angular dimention (кутовий розмір) – виконує розстановку розміру за кутом;

- Diameter dimention – будує діаметр дуги або кола;

- Radius dimention – будує радіус дуги або кола;

- Center dimention – креслить маркер центру або лінію вісі дуги або кола;

- Ordinate dimention (розмір за ординатою) – показує поточну координату по y.

- LEADER (виноска) – будує виносну лінію.

Для автоматизування нанесення розмірів в AutoCAD2000 є новий інструмент Quick Dimention. Для редагування розмірів застосовуються наступні команди:

- Edit dimention – зміна тексту та куту нахилу виносних ліній;

- Linear dimention text editor – керує положенням та орієнтацією тексту;

- Dimention Update (відновлення розмірів) – завдає нове значення змінних розміру;

- Tolerance (допуск) – виклик вікно Geometric tolerance, де можна задати допуски форми та розміщення.

Редагування розміру можна виконати за допомогою ручок або за допомогою контекстного меню швидкого редагування. Для зміни стилю розмірів необхідно використати інструмент Dimention Style – Dimention Style Manager. В цьому вікні можна виконати редагування, створення та керування різними розмірними стилями.

- Lines and Arrows – встановлює параметри виносних та розмірних ліній та стрілок;

- Text – встановлює параметри розмірного тексту: стиль, висота та розміщення;

- Fit – опції для управління способом розміщення тексту, якщо він не вміщується між виносними лініями та способом розміщення розмірної лінії;

- Primary Units – управління встановленням формату одиниць, округленням розміру та масштабом.

Одним з важливих елементів при створенні креслень є простановка розмірів. Для цього використовуються спеціальні команди. Ці команди знаходяться в меню Dimension (Розмірність), або на інструментальній панелі Dimension (Розмірність) [7].

 

-команда DIMLINEAR (лінійний розмір) ,

- команда DIMALIGNED (паралельний розмір) ,

- команда DIMBASELINE (базовий розмір) ,

- команда DIMCONTINUE (розмірний ланцюг) ,

- команда DIMANGULAR (кутовий розмір) ,

- команда DIMDIAMETER (діаметр) ,

- команда DIMRADIUS (радіус) ,

- команда DIMCENTER (центровий розмір) ,

- команда DIMORDINATE (координата) ,

- команда LEADER (виноска) ,

- команда DDIM (стиль розмірів) ,

- команда DIMEDIT (редагування розмірів) ,

- команда DIMTEDIT (редагування тексту розміру) ,

- команда DIMOVERRIDE (оновлення величини).




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.