Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розподіл місць у Європейському парламенті



Країна Місць Країна Місць
Німеччина Велика Британія
Італія Франція
Іспанія Польща
Нідерланди Бельгія
Греція Чехія
Португалія Угорщина
Швеція Австрія
Данія Словаччина
Фінляндія Ірландія
Литва Латвія
Словенія Естонія
Кіпр Люксембург
Мальта    
Загалом    

Суд Європейських Співтовариств

Загальні питання

Суд ЄС та його допоміжний орган, Суд першої інстанції, втілюють у собі судову гілку влади Співтовариства — щонайменше у вузькому сенсі. У широкому розумінні кожен національний судовий орган держави-члена також є Судом Співтовариства, оскільки під час відправлення правосуддя сторони можуть посилатися на норми права Співтовариства. Ці норми надають фізичним особам права, які національні суди зобов'язані поважати і яких мають дотримуватися (див. с. 112).

Найважливішою функцією Суду Європейських Співтовариств є те, що він має діяти як об'єднавча сила в застосуванні й тлумаченні права Співтовариства. Крім цього потенційно значного навантаження, вважається, що Суд Європейських Співтовариств також має врегульовувати всі спірні питання, які виникають між самими інституціями, між інституціями і державами-членами, між фізичними особами й інституціями. Останнє завдання включає в себе вирішення спорів зі службовим персоналом. Зрозуміло, що обсяг обов'язків у Суду дуже великий. Саме тому Єдиний європейський акт забезпечив його посилення у вигляді створення Суду першої інстанції (СПІ).

Однак, хоч би яким неоціненним був внесок СПІ в надання допомоги Суду, все ж очевидно, що Суд ЄС перевантажений. Важко сказати, як саме це подолати. Створення декількох Судів Співтовариства наразило б на ризик втратити єдність тлумачення, що є однією з головних цілей існування Суду. Можна було б збільшити кількість суддів і, як наслідок, кількість судових палат, але це також могло б справити негативний вплив на єдність мети СЄС.

Склад і призначення

Як уже згадувалося вище, зараз СЄС має два органи: Суд як такий і Суд першої інстанції, який, відповідно до ст. 168а( 1) ДЗЄС, "додається" до Суду Європейських Співтовариств. СЄС складається з 15 суддів (ст. 165, абз. І ДЗЄС). Хоча Договір не встановлює будь-яких вимог щодо національності суддів, вважається доцільним, щоб кожна з держав-членів була представлена. Суддям СЄС допомагають вісім генеральних адвокатів (ст. 166, абз. І ДЗЄС) і секретар Суду (ст. 168 ДЗЄС). Судді СЄС зі свого складу призначають Голову Суду (ст. 167, абз. 6 ДЗЄС).

Генеральні адвокати являють собою феномен, який властивий системам континентального права і полягає в тому, що представник уряду має бути присутнім у суді під час слухання справи, коли цього вимагають державні інтереси. У кримінальних справах це представництво уряду виконує державний обвинувач, який розпочинає справу проти обвинувачуваного в ім'я громадських інтересів. У цивільних і адміністративних справах представництво уряду забезпечується експертним висновком, що офіційно подається відповідним представником, який обстоює суспільні інтереси. У Верховному адміністративному суді Франції (the Counseil d'Etat) цю роль бере на себе Commissaire du Gouvernement. Посада генерального адвоката Суду Європейських Співтовариств була змодельована з подібної французької інституції.

Завдання генеральних адвокатів полягає в поданні вмотивованих висновків у всіх справах, які розглядаються під час проведення засідань Суду, для того щоб допомогти останньому у виконанні його функцій. Подавати висновки вони мають у відкритому суді й робити це з повною незалежністю й неупередженістю (ст. 166, абз. 2 ДЗЄС). Ці висновки завжди виносяться до того, як Суд прийме рішення. У багатьох випадках СЄС приймає рішення, виходячи з цих висновків, хоча в деяких добре відомих прикладах йому не вдалося дотриматися цієї практики. Як судді, так і генеральні адвокати призначаються терміном на шість років зі спільної згоди урядів держав-членів (ст. 167, абз. 1 ДЗЄС). Як правило, ці призначення не потребують багато часу. Ніяких застережень щодо спеціальних фахових навичок для того, щоб отримати посаду судді як у СЄС, так і в СП1, в документах ЄС не міститься. Договір про заснування Європейського Співтовариства (ст. 167, абз. 1) обмежується лише такими вимогами до кандидатів:

...призначаються з осіб, незалежність яких не підлягає сумніву і які відповідають вимогам, необхідним у їхніх країнах для виконання вищих судових функцій, або з числа юридичних експертів, що мають визнану кваліфікацію. Більшість із кадрових призначень — це практикуючі судді й наукові працівники. Для забезпечення підходу наступності склад Суду оновлюється на основі принципу розподілу. Згідно з цим принципом часткове оновлення складу суддів відбувається кожні три роки, коли заміщуються по черзі вісім і сім суддів (ст. 167, абз. 2 ДЗЄС). Так само замінюються і генеральні адвокати, але по чотири члени кожного разу (ст. 167, абз. З ДЗЄС).

Суд першої інстанції складається із суддів, які призначаються зі спільної згоди урядів держав-членів терміном на шість років (ст. 168а(3) ДЗЄС). Він має таку ж кількість суддів, як і Суд ЄС, хоча це не закріплено в самому договорі. Кваліфікація, яка вимагається для роботи суддею в СП І, майже така сама, як і в СЄС. їх членство також частково оновлюється кожні три роки (ст. 168а(3) ДЗЄС). СПІ був створений з метою зменшення кількості звичайних справ, які вимагають винесення рішень Судом Співтовариства, таким чином звільняючи останній для розгляду важливіших справ. По суті, він розглядає спори між інституціями Співтовариства і їхнім персоналом, справи з питань конкуренції, спори Європейського об'єднання вугілля та сталі, дії осіб відповідно до ст. 173(2) (визнання недійсними рішень) і ст. 175(3) (неправомірні дії), а також справи про недотримання антидемпінгового законодавства і прав на інтелектуальну власність, які порушуються фізичними особами. На рішення СПІ можна подавати апеляцію до СЄС, але тільки з питань права (ст. 168а(1) ДЗЄС).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.