Європейська комісія та рада як основа інтеграційного процесу ЄС

Європейська Комісія (ЄК) - провідний інститут Європейських співтовариств і Європейського Союзу. Комісія втілює в собі наднаціональне початок в європейському будівництві. Якщо Європейська Рада та Рада покликані при здійсненні завдань і цілей європейської інтеграції стояти на сторожі обліку та узгодження національних інтересів, то Європейська Комісія, як, втім, і Європейський парламент, і Суд ЄС, покликані відображати і захищати інтереси європейської інтеграції від яких би то ні було посягань на юрисдикцію і повноваження ЄС і Союзу з боку держав-членів. Про це, зокрема, говорять і установчі договори, згідно з якими Комісія виконує функції сторожа європейської законності, домагаючись неухильного здійснення постанов як первинного, так і вторинного права.
Характеризуючи правовий статус Комісії, її нерідко порівнюють з урядом у суверенних державах. Це твердження вірне лише частково. Дійсно, Комісія грає вирішальну роль в управлінні справами Співтовариств і певною мірою Союзу. Під її керівництвом працює розгалужений адміністративний апарат. Комісія має власну розпорядчої владою. Вона є розпорядником кредитів по бюджету. Комісія грає дуже важливу роль у здійсненні законодавчого процесу. Все це, безумовно, зближує Комісію з таким інститутом, як уряд у суверенних державах. Разом з тим ні за способом формування, ні за характером здійснення своїх повноважень Комісія не є аналога національному уряду. Це підкреслюється і тим фактом, що Комісія ніде в офіційних документах не іменується носієм виконавчої влади, а її повноваження по виконанню рішень здійснюються переважно на основі делегування з боку Ради.Європе́йська комі́сія — унікальна інституція Європейського Союзу, що не має аналогів у національних системах урядування.

Європейську комісію часто представляють як виконавчий орган ЄС, хоч насправді вона має обмежені повноваження та можливості втілювати політику ЄС. Точніше роль комісії відбиває неформальна назва «двигун європейської інтеграції». І не лише тому, що в рамках повноважень першого стовпа вона має майже виняткове право на законодавчу ініціативу, але також і через її історію, склад, культуру й радше європейський, ніж національний світогляд. Крім того, комісія наглядає за тим, щоб не порушувались угоди, і традиційно захищає інтереси малих держав-членів.

Відповідно до записаного в угодах комісія має:

· розробляти й пропонувати законодавчі акти;

· керувати запровадженням політики Співтовариства;

· розпоряджатися бюджетом;

· підтримувати зовнішні відносини;

· наглядати за дотриманням законів Співтовариства;

· вказувати шляхи та перспективи розвитку.

Комісія складається з двадцяти семи незалежних членів (по одному від кожної країни-члена), разом з Президентом і п'ятьма віце-президентами. Комісію призначають на п'ятирічний термін за згодою країн-членів, рішення про її призначання ухвалює Європейський Парламент. Комісії допомагає в роботі адміністрація, до якої входять генеральні директорати та генеральний секретаріат.

Європейська рада (англ. the European Council, EC) — цей термін означає регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу.

Започаткована згідно з комюніке, прийнятому в грудні 1974 р. на закритті Паризького саміту; перше засідання відбулося 10-11 березня 1975 р. в Дубліні. Раніше, від 1961 до 1974 рр., практикувалися європейські конференції на найвищому рівні. Існування Європейської ради було юридично визнане в Єдиному Європейському Акті, а офіційний статус підтверджено в Договорі про Європейський Союз.

Проводиться щонайменше двічі на рік; президент Європейської Комісії бере участь у засіданнях як повноправний учасник. Визначає генеральні політичні напрямки для ЄС та спонукає його до подальшого розвитку.

Європейська рада у 2009 році стала однією з офіційних інститутів Європейського Союзу! Крім цього, у 2009 році згідно з Ліссабонським договором було запроваджено пост Президента Європейської ради. Президент ЄР обирається Європейською радою строком на 2,5 роки і може бути переобраний на цю посаду ще один раз. Нагадаємо, перший в історії Президент Європейської ради був обраний 19 листопада 2009 року. Рішення про призначення Хермана Ван Ромпей було прийнято одноголосно всіма державами-членами. Обраний на посаду Президента Європейської ради екс-прем'єр-міністр Бельгії Херман ван Ромпей приступив до виконання обов'язків з 1 січня 2010 р. А у березні 2012 року Хермана Ван Ромпея було переобрано на цю посаду вдруге.

Поиск по сайту: