У дослідженнях, присвячених проблемі міжнародного співробітни цтва у сфері боротьби зі злочинністю, наводяться різні доктринальні визначення міжнародної правової допомоги у кримінальних справах.
Наукові уявлення про обсяг і зміст поняття «міжнародна правова допомога у кримінальних справах» змінювалися з розвитком міжна родного кримінального і кримінально-процесуального права і концеп ції співвідношення національної і міжнародної правових систем. Існує думка, що за допомогою договорів держава може сама визначити роз мір і умови судової допомоги, що надається нею, може розширити її чи звузити, залежно від контрагентів і обставин. На ранніх етапах становлення інституту міжнародної правової допомоги зазначалися такі її головні характеристики: порядок здійснення державами караль ної влади всередині країни, визначений територіальними законами, становить позитивну підставу міжнародної правової допомоги, тому що остання передбачає існування нормального порядку кримінального правосуддя в державі і без нього неможлива; умови і розміри взаємної правової допомоги, що надається державами одна одній у сфері кримі нального правосуддя, можуть бути найкраще визначені міжнародними угодами. Угоди держав доповнюють і змінюють територіальний порядок здійснення каральної влади відповідно до цілей, що ставлять собі дер жави в розглядуваній сфері міжнародного управління.
Звідси можна зробити висновок про те, що для міжнародної право вої допомоги в період становлення її як правового інституту були ха рактерні такі сутнісні ознаки, що не втратили свого значення і на су часному етапі міжнародного співробітництва в даній сфері: обсяг і умови її надання визначалися відповідним міжнародним договором; взаємні права та обов'язки держав також регламентувалися міжна родним договором; дії, що були актом міжнародної правової допомо ги, здійснювалися на підставі внутрішнього законодавства держав-учасниць договору; порядок їх здійснення, встановлений внутрішнім законом, міг бути змінений відповідним міжнародним договором.
У сучасному міжнародному праві поняття «міжнародна правова допомога у кримінальних справах» є предметом правового регулюван ня ряду двосторонніх і багатосторонніх договорів у даній сфері. Вод ночас слід зазначити, що договори не містять його дефініції, а лише визначають обсяг наданої міжнародної правової допомоги.
У літературі можна знайти різні точки зору щодо поняття і харак теру міжнародної правової допомоги. В узагальненому вигляді суть їх зводиться до такого — під міжнародною правовою допомогою пропо нують розуміти: здійснення певних дій на прохання запитуючої сто рони, виконання яких необхідне для розслідування, розгляду в суді кримінальної справи чи для виконання призначеного у справі покаран ня в іншій договірній країні; допомогу, що надається органам певної держави при розгляді конкретної кримінальної справи органами іншої держави; систему процесуальних, організаційно-правових заходів, механізмів, принципів, способів, методів, інститутів, сукупності та/або самостійності всього того, що застосовується в ході реалізації як між народного, так і національного права держав з метою вирішення на міжнародному рівні справ, пов'язаних із суспільно небезпечними ді яннями, та будь-яких інших дій, що стосуються цих справ, при одно часному застосуванні і посиланні на норми національного, внутріш ньодержавного законодавства України та держави або держав, з якими Україна перебуває у відносинах правового співробітництва в кримі нальних справах та міжнародного права, на підставі домовленості або взаємності; підготовку, передачу до іноземних правоохоронних і судо вих органів, а також виконання на їх прохання звернень (клопотань, доручень, запитів) про: проведення процесуальних дій (виконання слідчих дій, вручення документів, передачу предметів, надання доку ментів та виконання інших процесуальних дій); екстрадицію осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні злочинів; передачу або прийняття кримінального переслідування; відносини взаємного спів робітництва між державами в галузі кримінального судочинства, які полягають у виконанні на підставі міжнародних угод та національного законодавства певних дій, необхідних для здійснення іноземною державою правосуддя в конкретній справі; діяльність компетентних дер жавних органів щодо виконання судових та слідчих доручень органів іншої держави про провадження на території запитуваної держави процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів для отримання доказів у кримінальній справі.
Аналіз точок зору з питання сутності і поняття міжнародної правової допомоги у кримінальних справах, а також відповідних двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері міжнародного спів робітництва дозволяє виділити її характерні ознаки.
Правовою основою цього виду співробітництва є міжнародний договір чи взаємність, підтверджена відповідними документами. При цьому термін «міжнародний договір» розуміють як родовий стосовно групи міжнародно-правових актів, що можуть мати різне найменуван ня. Відповідно до п. 1 п. п. а) Віденської конвенції про право міжна родних договорів 1969 року «договір» означає міжнародну угоду, яка укладена між державами в письмовій формі і регулюється міжнарод ним правом, незалежно від того, чи міститься така угода в одному документі, у двох чи в декількох зв'язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування».
Правовою підставою міжнародної правової допомоги у криміналь них справах є слідче чи судове доручення компетентного органу за питуючої держави.
Міжнародна правова допомога у кримінальних справах характери зується специфічним суб'єктним складом — компетентні органи дер жав, що співробітничають; специфічним фактичним складом — про вадження на території запитуваної держави процесуальних чи оперативно-розшукових дій1; специфічною метою — сприяння здій сненню правосуддя у кримінальній справі в іноземній державі шляхом збирання і надання доказів, виконання процесуальних рішень, забез печення відшкодування збитку, заподіяного злочином, і законних інте ресів учасників кримінального процесу.
У сучасних умовах боротьби зі злочинністю і здійснення право суддя у кримінальних справах особливо актуальною стає проблема забезпечення реалізації суб'єктами кримінально-процесуальної діяль ності покладених на них функцій, тобто створення розвинутої системи кримінально-процесуальних гарантій, під якими розуміють сукупність установлених законом правових норм, що забезпечують законний і обґрунтований розгляд кожної кримінальної справи і виконання інших завдань кримінального судочинства.
Найважливішою рисою правосуддя є наявність розвинутої про цесуальної форми як гарантії законності прав учасників процесу, по казника зрілості демократії. Звідси випливає, що розвиненість про цесуальної форми є і гарантією досягнення органами, що здійснюють провадження у кримінальній справі, покладених на них завдань, оскіль ки забезпечує їм можливість своєчасного прийняття процесуальних рішень, здійснення необхідних і доцільних заходів, нарешті, певну мобільність при провадженні у кримінальній справі. Тому видається, що на сучасному етапі розвитку суспільства, в умовах інтернаціоналі зації всіх сфер суспільного життя, і як наслідок — інтернаціоналізації злочинності, поширення її типових закономірностей, тенденцій і форм на інші країни і регіони, міжнародна правова допомога у кримінальних справах, її належна правова регламентація в національному законі як одна з найважливіших умов ефективного міжнародного співробітни цтва у сфері боротьби зі злочинністю набуває значення гарантії здій снення правосуддя, оскільки забезпечує можливість одержання доказів у кримінальній справі, виконання прийнятих процесуальних рішень, відшкодування заподіяного злочином збитку, притягнення до кримі нальної відповідальності винуватих у вчиненні злочину осіб, вирішен ня інших завдань кримінального судочинства.
Виходячи з викладеного, міжнародною правовою допомогою у кримінальних справах, на наш погляд, є передбачена міжнародними договорами або заснована на умовах взаємності діяльність компетент них органів запитуваної держави з провадження на її території про цесуальних дій (а у випадках, прямо передбачених міжнародним до говором, і оперативно-розшукових заходів) у зв'язку з виконанням слідчих чи судових доручень компетентних органів запитуючої держа ви з метою надання сприяння в розслідуванні і розгляді кримінальної справи шляхом збирання і надання доказів, виконання процесуальних рішень, забезпечення відшкодування збитку, заподіяного злочином, а також прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства, здійснювана незалежно від територіальних меж, особливостей націо нального законодавства і правозастосовної практики держав, що співробітничають.