Особи, які мають право подати апеляцію

Сторони кримінального процесу, а також інші особи (у випадках, передбачених КПК) наділяються правом подавати апеляцію на: вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами; постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами; ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування; окремі ухвали (постанови), ухвалені міс цевим судом; на інші постанови місцевих судів у випадках, передба чених КПК (ст. 347 КПК).

Відповідно до ст. 348 КПК апеляцію мають право подати такі осо би: засуджений, його законний представник і захисник, у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний пред ставник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання; закон ний представник, захисник неповнолітнього, сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього; законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру; обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи; обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав направлення справи на додат­кове розслідування; цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову; прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який за твердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що під тримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції; потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову; особа, щодо якої винесено окрему ухва лу (постанову) суду.

Зазначені особи мають оскаржити судове рішення повністю або частково. Потерпілий може оскаржувати вирок у межах вимог, заявле них ним у суді першої інстанції, а цивільний позивач — у частині, що стосується цивільного позову.

Крім цього, апеляцію мають право подати особи, відносно яких принято рішення про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування (ч. 3 ст. 52⁵); особи, інтереси яких порушує постанова про надання дозволу на проведення окремих оперативно-розшукових заходів (ч. 5 ст. 97 КПК); підозрюваний, обвинувачений, його захисник чи законний представник — на постанову судді про обрання запобіж ного заходу у вигляді взяття під варту чи про відмову в обранні запо біжного заходу (ч. 7 ст. 165² КПК), на постанову судді про продовжен ня строку тримання під вартою (ч. 4 ст. 165³ КПК); особа, щодо якої прийнято рішення про законність затримання, її захисник чи законний представник — на постанову судді про законність затримання (ч. 9 ст. 106 КПК); обвинувачений, його захисник чи законний представник — на постанову судді про направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (ч. 2 ст. 205 КПК); особа, яка подала скаргу, — на постано ву про відмову в порушенні справи (ч. 4 ст. 236² КПК), на постанову про закриття справи (ч. 6 ст. 236⁶ КПК); заінтересовані особи — на постанову судді про скасування постанови про порушення справи (ч. 20 ст. 236⁸ КПК); потерпілий у справах приватного обвинувачен ня — на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (ч. 5 ст. 251 КПК); особа, щодо якої були застосовані примусові за ходи медичного характеру, її захисник чи законний представник — на постанову (ухвалу) судді про застосування, скасування чи зміну при­мусових заходів медичного характеру (ст. 424 КПК); особи, яких сто сується рішення про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру — на постанову (ухвалу) суду про засто сування примусових заходів виховного характеру (ст. 449 КПК).

Коло осіб, що наділені правом подавати апеляцію, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, за винятком одного суб'єкта — прокурора. Закон України «Про прокуратуру» уповноважує вносити апеляційне, касаційне і окреме подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів прокурора і заступника прокурора в межах їх компетен ції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь (ст. 37 Закону України «Про прокуратуру»).

Говорячи про прокурора як суб'єкта апеляційного оскарження, слід наголосити, що принесення подання для нього є обов'язком. Так, згідно із п. 5.9 Наказу Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 5 гн «Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кри мінальних справ та підтримання державного обвинувачення» держав ним обвинувачам (прокурорам) приписано протягом строків на оскар ження судових рішень, які не набрали законної сили, знайомитися з ними і матеріалами судового слідства, апеляціями та касаційними скаргами інших учасників процесу, подавати письмові зауваження та заперечення на них, а також своєчасно вносити документи прокурор ського реагування на кожне незаконне судове рішення.

У випадку одночасного принесення апеляційного подання проку рором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, незалежно від доводів, що містяться в апеляції, вони обидва підлягають розгляду, якщо подані у встановлений строк і відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.

№77 Розгляд справи за апеляцією. Обсяг перевірки справи апеляційним судом.

Поиск по сайту: