Процесуальний порядок провадження за протокольною формою

У статті 425 КПК міститься вичерпний перелік складів злочинів, обставини здійснення яких встановлюються в протокольній формі до-судової підготовки матеріалів. Їх розслідування за загальним правилом не становить особливої складності, часто обставини їх вчинення є очевидними, не вимагають ретельного і тривалого дослідження (на приклад, при затриманні хулігана на місці скоєння злочину). До цих складів закон відносить злочини невеликої та середньої тяжкості, на приклад, крадіжку без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 185 КК); грабіж без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 186 КК); умисне знищення або по шкодження майна (ч. 1 ст. 194 КК); умисне нанесення легких тілесних ушкоджень (ст. 112 КК); незаконна порубка лісу (ч. 1 ст. 246 КК); ху ліганство без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 296 КК) тощо.

Законодавець встановив принципове правило: порядок проваджен ня по кримінальних справах про ці злочини визначається загальними правилами за винятками, встановленими статтями глави 35 КПК. Отже, норми цього розділу є спеціальними, які застосовуються замість за гальних правил. Водночас загальні правила (норми, що регулюють порушення кримінальної справи, досудове розслідування) застосову ються при визначенні підслідності, предмета і меж доказування, спо собів доказування, змісту окремих документів та інших питань.

Специфіка протокольного провадження свідчить про те, що воно здійснюється лише по очевидних злочинах, тобто тоді, коли відома особа правопорушника, і для встановлення фактичних обставин зло чинного діяння не вимагається проведення слідчих дій по збиранню доказів і застосування заходів кримінально-процесуального примусу.

Отримавши повідомлення про вчинений злочин, що передбачений ст. 425 КПК, орган дізнання не пізніше як у десятиденний строк пови нен встановити обставини вчиненого злочину, особу правопорушни ка і кваліфікувати скоєне за статтею Особливої частини КК України.

Якщо в цей строк встановити обставини злочину й особу правопоруш ника неможливо, повинна бути порушена кримінальна справа і про ведено розслідування у звичайному порядку. Лише у виняткових ви падках цей строк може бути продовжено прокурором, але не більш як до двадцяти днів, як з власної ініціативи, так і за клопотанням началь ника органу дізнання.

Початок досудової підготовки матеріалів оформлюється доручен ням начальника органу дізнання на ім'я певного працівника органу дізнання у формі окремого документа або у вигляді резолюції на заяві про злочин.

Досудова підготовка матеріалів за протокольною формою не про вадиться в таких випадках: а) правопорушення не підпадає під ознаки злочинів, передбачених ст. 425 КПК; б) правопорушника не встанов лено; в) правопорушник є неповнолітнім або страждає фізичними чи психічними вадами, що ускладнюють здійснення ним його права на захист. У цьому випадку повинна бути порушена кримінальна справа і проведене досудове слідство; г) для встановлення фактичних обставин вчиненого правопорушення необхідно провадити слідчі дії; ґ) до пра вопорушника необхідно застосувати заходи кримінально-проце суального примусу, у тому числі й запобіжні заходи; д) за наявності обставин, що виключають провадження по кримінальній справі (ст. 6 КПК).

У предмет доказування досудової підготовки матеріалів у прото кольній формі входять: підстави до порушення кримінальної справи; дані про особу правопорушника, місце, час і спосіб вчинення злочину; його мотиви і наслідки, інші істотні обставини, фактичні дані, які під тверджують наявність злочину і винність правопорушника, що вста новлені з достатньою повнотою і викладені у протоколі, складеному згідно з вимогами ст. 426 КПК. Перелічені обставини встановлюються шляхом одержання пояснень від правопорушника, очевидців¹ та інших осіб (наприклад, близьких родичів, сусідів, співробітників та ін.), ви требування довідки про наявність чи відсутність судимості, характе ристики з місця роботи або навчання та інших матеріалів, що мають значення для повного й об'єктивного розгляду справи в суді. За наяв ності відомостей про те, що правопорушник зловживає спиртними напоями чи наркотичними речовинами, мають бути витребувані відповідні документи, необхідні для вирішення питання про застосуван ня до нього примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії.

Правопорушник — це особа, стосовно злочинних дій якої прова диться досудова підготовка матеріалів. Як учасник процесу він наді лений законом відповідними правами й має конкретні обов'язки. Пра вопорушник вправі користатися рідною мовою (ст. 19 КПК), подавати докази (ст. 66 КПК), давати пояснення (ч. 1 ст. 426 КПК), оскаржувати дії й рішення органу дізнання (ст. 110 КПК), ознайомлюватися з мате ріалами протокольного провадження (ч. 4 ст. 426 КПК). Він зобов'язаний з'являтися за викликами органів дізнання й суду, повідомляти їм про зміну місця проживання (ст. 426 КПК). Кримінально-процесуальний примус реалізується шляхом відібрання у нього зобов'язання про явку за викликами органу дізнання і суду та повідомляти їх про зміну місця проживання (ст. 149 КПК).

Підсумковим процесуальним документом, що завершує досудову підготовку матеріалів, є протокол. У ньому фіксуються всі обставини вчиненого злочину і відомості про особу правопорушника, а також прийняте органом дізнання рішення. У протоколі вказуються: а) годи на й місце його складення; б) ким складено протокол; в) дані про осо бу правопорушника; г) місце й година вчинення злочину, його способи, мотиви, наслідки та інші суттєві обставини; ґ) фактичні дані, що під тверджують наявність злочину і винність правопорушника; д) квалі фікація злочину за відповідною статтею КК. До протоколу приєдну ються всі матеріали, а також список осіб, які підлягають виклику в суд. З протоколом і з доданими до нього матеріалами зобов'язаний озна­йомитися начальник органу дізнання і прийняти необхідне рішення.

Після затвердження протоколу начальником органу дізнання всі матеріали пред'являються для ознайомлення правопорушникові, про що робиться відповідний запис у протоколі, засвідчений підписом правопорушника. Протокол разом із залученими матеріалами направ ляється прокуророві.

Визнавши, що при проведенні досудової підготовці матеріалів до тримано всіх вимог кримінально-процесуального закону, немає інших перешкод для їх розгляду в судовому засіданні, прокурор порушує кримінальну справу; в необхідності щодо правопорушника обирає за побіжний захід; складає обвинувальний висновок і направляє справу до суду. Якщо злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, вирішується питання про визнання особи потерпілою. Необхідно застосувати заходи забезпечення відшкодування шкоди, яку за подіяно злочином. Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину і подала цивільний позов, визнається цивільним позивачем. Постано ва прокурора про порушення кримінальної справи може бути оскар жена до суду стосовно приводів, підстав і порядку порушення справи (ст. 236⁷ КПК).

Крім того, прокурор може прийняти й такі рішення: повернути матеріали для проведення досудового слідства, якщо ним встановлено, що в матеріалах є дані, що вказують на ознаки злочину, за яким про вадження досудового слідства є обов'язковим; відмовити в порушенні кримінальної справи, якщо немає підстав для її порушення. Постано ва прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 236¹ КПК, особою, інтересів якої вона стосується, або її представником.

Поиск по сайту: