Судовий розгляд по справах даної категорії провадиться в загально му порядку, передбаченому розділом ІІІ КПК. Копія обвинувального висновку й повістка про виклик мають бути вручені підсудному не пізніше як за три доби до розгляду справи в суді (ст. 254 КПК).
Судове слідство розпочинається з оголошення обвинувального ви сновку. Суддя повинен дотримуватися вимог ст. 299 КПК про встанов лення порядку дослідження доказів. Варто мати на увазі, що нескла-дання обвинувального висновку по справах про злочини, перелічені у ст. 425 КПК, або невручення його підсудному є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК).
Справи про злочини, перелічені у ст. 425 КПК, підлягають розгля ду в суді не пізніш як у десятиденний строк з моменту надходження матеріалів до суду.
По справах зазначеної категорії суд може вирішити питання про нове обвинувачення і про притягнення до відповідальності нових осіб тільки за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника і направити справу на додаткове розслідування з цих підстав у поряд ку статей 276 і 278 КПК.
Суддя вправі винести обвинувальний чи виправдувальний вирок або ж постанову про повернення справи прокуророві для провадження досудового слідства, якщо виникає необхідність з'ясувати істотні об ставини, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні.
№88 Особливості досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх.
Відповідно до ст. 22 КК кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Не повнолітні, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнад цяти років, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності лише за вчинення найбільш тяжких злочинів, вичерпний перелік яких наведений у ч. 2 ст. 22 КК. До особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно не безпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особ ливою частиною КК, застосовуються примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК.
Зважаючи на вікові та психологічні риси особистості неповноліт нього, визначальну роль впливу оточуючого середовища на формуван ня характеру дитини, законодавець передбачив певні особливості провадження в кримінальних справах про злочини неповнолітніх, що передбачають як особливий підхід до захисту їх прав, так і коло об ставин, що необхідно обов'язково встановити в цій категорії справ. Відповідна специфіка нормативного регулювання судочинства дозволяє індивідуально підійти до питання притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності, обрання запобіжного заходу, застосу вання конкретних заходів кримінально-правового впливу, проведення процесуальних дій за його участю. Зазначений правовий режим є за гальновизнаним у світі, відображений у багатьох міжнародно-правових актах, зокрема у Загальній декларації прав людини, Конвенції про за хист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про права ди тини, Мінімальних стандартних правилах ООН, які стосуються від правлення правосуддя щодо неповнолітніх.
У КПК визначено, що коли особа на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не досягла 11 років, кримінальна справа не пору шується, а порушена — підлягає закриттю (п. 5 ч. 1 ст. 6 КПК). У цьому випадку дитина потрапляє на облік у кримінальну міліцію в справах неповнолітніх, а служба в справах неповнолітніх, інші дитячі устано ви проводять з нею профілактичну та виховну роботу. У разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння з 11 років та до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, провадження в кримі нальній справі відбувається відповідно до норм глави 36 КПК з ураху ванням статей 71, 73, 12 КПК. Якщо неповнолітній вчинив злочин, досягнувши віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, судо чинство в кримінальних справах здійснюється за загальними правила ми КПК з урахуванням норм гл. 36 КПК.