Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації

Виникнення надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф оцінюється певною ймовірністю, що залежить від ряду зовнішніх та внутрішніх при-чин. Моніторинг зовнішніх причин, на які неможливо вплинути (природні процеси, військові конфлікти тощо), визначення та усунення внутрішніх причин дозволяють суттєво зменшити ризик, пов'язаний з природними та техногенними надзвичайними ситуаціями.

Для оцінки ризику, пов'язаного з внутрішніми причинами, необхідно:

виявляти фактори ризику, обумовлені помилками при проекту-ванні і практичній реалізації виробничих процесів;

оцінювати фізико-хімічні особливості технологічного процесу, які можуть спричинити аварійні ситуації;

визначати можливості і причини неспрацювання діючих систем безпеки, а також пов'язаних з цим наслідків;

визначати можливі наслідки аварій, катастроф та надзвичайних ситуацій, в тому числі на здоров'я співробітників, населення, що проживає поза підприємством та екологічну ситуацію.

Зниження рівня ризику виникнення НС техногенно-екологічного ха-рактеру на об'єктах господарської діяльності (ОГД) досягається завчасним проведенням організаційних, інженерно-технічних та інших заходів. Ці за-ходи плануються і здійснюються начальником цивільної оборони об'єкта.

Заходи, що здійснюються для зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій:

систематичні перевірки посадовими особами району (об'єкта) і державними інспекторами стану будинків, споруд, технологічного облад-нання, електромереж, газо- і нафтопроводів, теплових трас; перевірка пра-цездатності системи оповіщення працюючого персоналу і населення, вияв-лення витоку СДОР тощо;

перевірка ефективності вентиляційних, в тому числі і аварійних систем, надійності герметизації ємностей, які працюють під тиском;

перевірка працездатності контрольно-вимірювальної, захисної та блокувальної апаратури;

створення безпечних умов праці для виробничого персоналу;

забезпечення працюючого персоналу правилами, стандартами, но-рмами, інструкціями та іншими нормативними документами з техніки без-пеки та охорони праці;

здійснення профілактичних протипожежних заходів;

контроль за справністю пожежного зв'язку, сигналізації, початко-вих засобів пожежегасіння, стану шляхів і під'їздів до об'єктів, справністю джерел протипожежного водопостачання;

підготовка фонду захисних споруд, створення запасів засобів інди-відуального захисту;

нанесення на виробниче обладнання і комунікацію розпізнаваль-них знаків безпеки відповідно до вимог;

перевірка відповідності технологічних процесів машин, механіз-

мів;

обладнання вимогам нормативних документів щодо безаварійної експлуатації, техніки безпеки та охорони праці;

розробка і вдосконалення системи планів попереджувальних огля-дів та ремонтів техніки;

розробка і впровадження формулярів на кожний агрегат для відо-браження технічного стану обладнання з метою вдосконалення профілак-тичних заходів;

розробка планів ліквідації аварійних ситуацій.

При визначенні інженерно-технічних заходів необхідно враховувати особливості можливої НС на потенційно-небезпечних об'єктах. При про-гнозуванні небезпеки виникнення і поширення особливо небезпечних ін-фекцій необхідно враховувати завчасне запровадження організаційних, са-нітарно-гігієнічних, лікувальних, евакуаційних та інших заходів.

При вивченні питання про технічний захист населення основну увагу потрібно зосередити на вимогах Закону і Положення про цивільну оборону України щодо технічного захисту та обов'язки посадових осіб.

Підготовка господарських об'єктів до стійкого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій є складним завданням, виконання якого за-лежить від видів загроз та характеру виробництва об'єкта.

Під стійкістю роботи об'єкта народного господарства розуміють мо-жливість виконувати свої функції (випускати продукцію, надавати послуги тощо) в умовах надзвичайних ситуацій, а також пристосованість даного об'єкта до швидкого відновлення після пошкодження.

Стійкість роботи в умовах надзвичайних ситуацій визначається для об'єкту, галузі промисловості, народного господарства країни в цілому.

Стійкість народного господарства країни в надзвичайних ситуаціях передбачає можливість забезпечення виробництва промислової і сільсько-господарської продукції, роботи енергетики, транспорту, зв'язку і підтри-мання діяльності держави.

Стійкість роботи об'єкту господарської діяльності залежить від ком-плексу факторів, що пов'язані як з географічним розміщенням об'єкту, так і з особливостями технологічного процесу, системи управління, продукції тощо.

Велика кількість виробничих зв'язків, необхідність для виробництва численних комплектуючих, складний технологічний процес, особливо при використанні агресивних і отруйних речовин, та інші фактори знижують

стійкість підприємства.

Для визначення слабких ланок на підприємствах організовують спе-ціальні дослідження.

Поиск по сайту: