Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Оподаткування операцій з об'єктами права інтелектуальної власності



Розгляньмо такі операції:

- операції надходження (придбання) ОПІВ на безоплатній осно­ві, за рахунок коштів підприємства та на умовах обміну;

- операції придбання ОПІВ на корпоративних умовах та на умо­вах здійснення спільної діяльності;

- операції придбання ОПІВ, створених на підприємстві своїми силами та із залученням сторонніх виконавців на договірній основі;

- операції придбання ОПІВ, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам;

- операції з продажу ОПІВ;

- операції з ОПІВ з ознаками гудвілу;

- оподаткування роялті.

З позицій податкового обліку будь-які операції з ОПІВ у складі нематеріальних активів розглядаються як товари [89].

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [38], об'єктом оподаткування є не ОПІВ як нематері­альний актив, а отриманий прибуток. На основі цього Закону цей прибуток дорівнює:

П = Д - В - А, де: Д — валовий дохід, або загальна сума доходу платника подат­ку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і поза її межами; В — валові витрати виробництва та обігу, що є сумою будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенса­ція вартості товарів (робіт, послуг), що їх придбає (виго­товляє) такий платник податку для подальшого викорис­тання у власній господарській діяльності; А — сума амортизаційних відрахувань, що визначається з ви­користанням норми амортизації у відсотках до балансо­вої вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду з розрахунку на календа­рний квартал.

Прибуток платників податку оподатковується за ставкою 25%.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вар­тість» [90], об'єктом оподаткування операцій з нематеріальними активами (ОПІВ) є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. До продажу товарів віднесено будь-які операції, що здійснюються відповідно до догово­рів купівлі-продажу, ціни, поставки та інших цивільно-правових договорів, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від термінів її надання, також операції з безоплатного надання товарів [89]. Об'єкт оподаткування оподат­ковується за ставкою 20%. Цей відсоток додається до ціни товарів (робіт, послуг).

З позицій оподаткування вартість товарів, а саме нематеріаль­них активів (ОПІВ), безоплатно наданих платникові податку в звітному періоді, окрім випадків, коли такі безоплатні товари отри­мують неприбуткові (бюджетні) організації, або такі операції здій­снюються між платником податку та його відокремленими підроз­ділами, що не мають статусу юридичної особи, вносяться до валово­го доходу й не враховуються у валових витратах [38]. Витрати на оплату зборів за дії, пов'язані з охороною прав на ОПІВ, не є об'єктом оподаткування [90].

При надходженні ОПІВ на умовах внесення засновниками гос­подарського товариства як внесок до статутного капіталу, відпо­відно до ст. 4 підпункту 4.2.5 [90], не враховуються в складі валово­го доходу, але згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» [90] є об'єктами оподаткування.

Операції з надходження (придбання) ОПІВ виробничого при­значення за рахунок коштів підприємства є об'єктом оподаткуван­ня на додану вартість [90]. Джерелами фінансування ОПІВ є при­буток підприємства[89].

Операції з надходження (придбання) ОПІВ на умовах обміну (бартеру) підпадають під дію Закону України «Про податок на до­дану вартість» [90].

Операції з надходження (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві своїми силами, передбачають розроб­лення їх самим підприємством за рахунок складу валових витрат. Але придбання таких нематеріальних активів на баланс за ціною, яка перевищує здійсненні підприємством витрати, розглядається як сукупні витрати для підприємства, а різниця є для виконавців-робітників цього підприємства доходом або винагородою, яка при

сплаті оподатковується прибутковим податком у встановленому порядку.

З позиції застосування Закону [90] операції надходження (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві своїми силами, не є об'єктом оподаткування на додану вартість, оскільки немає операції продажу товарів для підприємства.

Операції з надходження (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві із залученням сторонніх виконавців на договірній основі, передбачають такі цивільно-правові відносини, де продавцями є сторонні виконавці, які можуть бути юридичними або фізичними особами, а покупцем-замовником — підприємство.

При цьому придбання (продаж) результатів робіт щодо ство­рення нематеріальних активів здійснюється з наданням права на користування або на розпоряджання нематеріальними активами, або передачу права на підставі авторських чи ліцензійних догово­рів, що підпадають під дію статті 1 пункт 1.31 Закону [90].

З позиції застосування цього Закону [90] операції надходжен­ня (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві із залученням сторонніх виконавців на договірній основі, оподатко­вуються податком на додану вартість при укладанні договорів і дов­гострокових контрактів на розроблення об'єктів нематеріальних активів, окрім договорів з фізичними особами, відповідно до статті 4 пункту 4.1 [90].

З позиції застосування Закону України «Про податок на дода­ну вартість» [90] операції надходження (придбання) нематеріаль­них активів на умовах їх подальшої реалізації іншим особам перед­бачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію не­залежно від термінів її надання, що відповідає вимогам статті 1 пункту 1.4. цього Закону. Базою оподаткування таких операцій є договірна (контрактна) вартість придбання нематеріальних акти­вів, що відповідає вимогам статті 4 цього Закону, а платник податку зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну в установлено­му порядку, відповідно до вимог статті 7 [90].

Продаж нематеріальних активів ОПІВ здійснюється на умовах договору їх продажу за ціною сторін угоди. На відміну від надхо­дження нематеріальних активів, де здійснюються операції їх узяття на баланс на підставі договору купівлі, продаж нематеріальних ак­тивів передбачає списання їх з балансу на підставі договору прода­жу. Тому реалізація договору купівлі-продажу передбачає одночас­но здійснення двох паралельних операцій: надходження нематеріа­льних активів у покупця та списання з балансу при їх реалізації чи

вибутті в продавця. Одночасно тут вирішуються відносини власнос­ті в процесі відчуження нематеріальних активів: продавець їх втра­чає, а покупець — набуває. Такі дії з нематеріальними активами підпадають під застосування статті 1 підпункту 1.31, абзац перший та другий Закону [38] щодо продажу товарів і результатів робіт (по­слуг). При цьому операції продажу (реалізації) нематеріальних активів з отриманням доходу (прибутку), відповідно до статті 4 цьо­го Закону, збільшують валовий дохід підприємства і, отже, є об'єктом оподаткування.

Особливим об'єктом інтелектуальної власності є гудвіл. Його характерною рисою є здатність приносити власникові прибуток по­над той, який дають поставлені на баланс підприємства матеріальні й нематеріальні активи. Оскільки базою оподаткування в Україні є прибуток, то, здавалося б, що гудвіл слід оподатковувати. Але оскі­льки Положення бухгалтерського обліку не поширюється на гудвіл [57, п. 1], то він не оподатковується [90].

Особливим видом операцій, пов'язаних з інтелектуальною вла­сністю, є операції з роялті. Згідно зі ст. 1 пункту 1.21 Закону Украї­ни «Про оподаткування прибутку підприємств», роялті є доходом з джерелом його походження в Україні, тобто це дохід, отриманий резидентом або нерезидентом від будь-яких видів їхньої діяльності на території України.

Відносно ОПІВ під роялті розуміють суму виплат за користу­вання ОПІВ. Джерелом такого роялті є прибуток, який є результа­том використання ОПІВ в господарській діяльності підприємства — покупця ОПІВ.

Підприємства-отримувачі роялті, згідно з Законом [38, ст. 4], зараховують його до валових доходів. Підприємство, яке сплачує роялті згідно з Законом [38, п.п. 5,4,2], враховує роялті в складі ва­лових витрат. Не є об'єктами оподаткування податком на додану вартість виплати роялті в грошовій формі [90, п.п. 3.2.2].

Відзначимо, що витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяль­ності, на винахідництво та реалізацію господарських процесів, про­ведення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення й дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основ­ною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку включаються до валових витрат [38, п.п. 5,4,2].

Отже, податок, пов'язаний з інтелектуальною власністю, можна знизити, по-перше, за рахунок зменшення валових витрат на вели­чину тих, що визначені п.п. 5,4,2 Закону [38]. По-друге, за рахунок постановки ОПІВ на бухгалтерський облік та їх амортизації. Відпо­відно до Закону [38], збільшення валових витрат на суму амортизації зменшує базу оподаткування (прибуток) і як наслідок — податок.

Але при цьому слід мати на увазі, що постановка ОПІВ на бух­галтерський облік може призводити до збільшення податку на до­дану вартість, а амортизація поряд зі зменшенням податку — до зменшення обігових коштів підприємства. Тому в кожному конкре­тному випадку перед прийняттям управлінського рішення про по­становку ОПІВ на бухгалтерський облік слід проаналізувати всі «за» та «проти».

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.