 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Принципи проведення фармакотерапії
Призначати антидепресанти слід в контексті (в умовах - прим. перекл.) відповідного загального клінічного підходу, включаючи: • ретельне діагностичне обстеження з оцінкою ризику суїцидальності, винятком наявності біполярного розладу, урахуванням супутніх захворювань, одночасної (вже проведеної або ж планованої - прим. перекл.) медикаментозної терапії, специфічних для конкретного випадку проявів (наприклад, психозу, атипових симптомів або сезонної залежності), а також проведенням лабораторних досліджень за показаннями • надання пацієнтові необхідних відомостей і навчання необхідним навичкам у лікуванні свого захворювання • ретельний моніторинг лікування, особливо на початку проведення фармакотерапії. • моніторинг результатів лікування з використанням валідних рейтингових шкал • періодична перевірка прихильності пацієнта до лікування. Вибір засобу антидепресивної терапії Під час першочергового вибору препарату антидепресивної терапії слід враховувати наступні важливі фактори: •ефект попереднього застосування антидепресивних медикаментозних агентів • супутні захворювання • профіль симптомів • переваги пацієнта • профіль чутливості до препарату • потенційні взаємодії між ліками • економічні/цінові аспекти. Рекомендації 1. Необхідно провести діагностичну оцінку, приділивши особливу увагу суїцидальним намірам, біполярності, супутнім захворюванням, прийому інших медикаментів і специфічним ознакам (психоз, атипові ознаки та сезонність). 2. Якщо клінічно показано, слід виконати лабораторні обстеження, у тому числі аналізи функцій печінки та метаболізму. 3. Використання АД повинне супроводжуватися клінічним веденням, у тому числі навчанням пацієнта дотриманню прийому лікування і технікам самоконтролю. 4. Стан пацієнта слід ретельно перевіряти кожні 1-2 тижні, принаймні, на початку фармакотерапії, оскільки це – період високого ризику. Залежно від тяжкості і відповіді на лікування надалі частоту візитів можна скоротити до одного у 2-4 тижні або рідше. 5. Спостереження повинне включати відповідне використання шкал валідності оцінки результатів лікування. 6. Вибір АД має бути індивідуальним, базуватися на клінічних факторах, у числі яких профіль симптомів, супутні захворювання, профіль переносимості, відповідь на лікування у минулому, можливі взаємодії препаратів, побажання пацієнтів і вартість.
Які АД є препаратами 1-ї лінії лікування? Таблиця 3. Коротка інформація про АД
Примітки: 1 – недоступний у Канаді; 2 – доступний у версіях з підтримуваним (SR) та тривалим (XL) вивільненням; 3 – доступний у швидкорозчинній (RD) версії; 4 – доступний у версії з контрольованим вивільненням (CR); 5 – доступний у версії з тривалим вивільненням (XR).
ТЦА рекомендують як препарати 2-ї лінії лікування через проблеми з переносимістю і безпечністю; і МАО призначають у якості 3-ї лінії терапії у зв’язку із проблемами з переносимості та безпечністю, необхідністю дотримання дієти й обмеженнями при прийомі інших медикаментів.
Поиск по сайту: |