Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні, інших цілях або передання інформації (ст. 256-257)

Підстави і порядок втручання у приватне спілкування (ст. 258).

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу. Спостереження за особою, річчю або місцем. Аудіо-, відеоконтроль місця. (ст. 267-270).

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272). Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274). Використання конфіденційного співробітництва (ст. 275).

Контроль за вчиненням злочину (ст. 271).

Повідомлення про підозру (ст. 276).

Зміст письмового повідомлення про підозру (ст. 277). Вручення письмового повідомлення про підозру (ст. 278). Зміна повідомлення про підозру (ст. 279).

Зупинення і відновлення досудового розслідування (ст. 280-282).

Закінчення досудового розслідування (ст. 283-293).

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування (ст. 303-313).

Особливості досудового розслідування кримінальних проступків (ст. 298-302).

Підсудність (ст. 32-34).

Підготовче судове засідання (ст. 314-317).

Головуючий у судовому засіданні (ст. 321). Члени суду. Запасний суддя (ст.320).

Участь прокурора в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 129 Конституції до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та підтримання в суді державного обвинувачення, яке згідно зі ст. 121 Конституції покладається на прокуратуру. Виходячи з цього, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слушно зазначав, що при відданні особи до суду слід в усіх справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, визнавати обов'язковою участь у судовому засіданні прокурора.

Судове слідство - найважливіша частина судового розгляду, в ході якої проводиться перевірка обґрунтованості обвинувачення, пред'явленого підсудному, і ретельно досліджуються всі докази його вини у скоєнні злочину. Загальновизнано, що повно, всебічно і об'єктивно проведене судове слідство закладає фундамент майбутнього справедливого вироку. Головну роль у цьому покликаний зіграти прокурор, який приймає участь в судовому розгляді і несе основний тягар доказування. Тим більше, що у наступних судових дебатах він формулює свої висновки про доказаність вини підсудного, мотиви скоєного злочину, його юридичну кваліфікацію, міру покарання, що підлягає застосуванню.

На відміну від інших учасників процесу, прокурор у кримінальному суді ніякого власного інтересу не має, а захищає громадські інтереси, які трансформуються в державні. Звідси його право й обов'язок реагувати на будь-яке порушення закону, від кого б воно не виходило. Опонент прокурора - захисник - теж має право реагувати на будь-яке порушення закону, але він не завжди зобов'язаний це робити, якщо при цьому не порушуються права підзахисного.

Участь у судовому засіданні обвинуваченого (ст. 42-44). Наслідки неприбуття (ст. 323).

Участь у судовому засіданні захисника (ст. 45-54). Наслідки неявки (ст. 324).

Потерпілий і його представник (ст. 55-59). Наслідки неявки (ст. 325).

Участь цивільного позивача і відповідача (ст. 61-64). Наслідки неявки (ст. 326).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження (ст. 333).

Розпорядок судового засідання. Заходи до порушників порядку судового засідання (ст. 330).

Визначення меж судового розгляду (ст. 337). Зміна обвинувачення в суді (ст. 338). Висунення додаткового обвинувачення (ст. 339). Відмова від підтримання державного обвинувачення (ст. 340-341).

Процедура судового розгляду. Дослідження обсягу доказів. (ст. 342-368).

Порядок проведення допитів у судовому засіданні (ст. 351-354).

Дослідження доказів в суді (ст. 357-359).

Проведення експертизи за ухвалою суду (ст. 332). Допит експерта в суді (ст. 356).

Вироки суду (ст. 364- 376).

Провадження у суді присяжних (ст. 383-391).

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ст. 392). Право на апеляційне оскарження (ст. 393).

Порядок і строки апеляційного оскарження (ст. 395). Вимоги до апеляційної скарги (ст. 396).

Підготовка до апеляційного розгляду (ст. 401). Апеляційний розгляд (ст. 405). Письмове апеляційне провадження (ст. 406).

Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції (ст. 409-414). Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги (ст. 407).

Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків (ст. 537). Питання, які вирішуються судом після виконання вироку (ст. 538). Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку (ст. 539).

Поиск по сайту: