Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Слідчий суддя як суб'єкт кримінального провадження



Досудове розслідування (ст. 214-215)

Підготовче провадження (ст.ст. 314 - 317).

Судовий розгляд (ст. 318 – 391)- розгляд і вирішення справи по суті.

Апеляційне провадження (ст. 392 – 423)

Виконання судового рішення

Провадження в суді касаційної інстанції (ст. 424 – 443)

Провадження в ВСУ (ст. 444 – 458)

Провадження за нововиявленими обставинами (ст. 459 – 467)

3. Поняття та система засад кримінального провадження (принципів кримінального|карного| процесу): ст. 7 – 27.

4. Суд як орган правосуддя у кримінальних справах. Склад суду при здійсненні правосуддя за чинним кримінально-процесуальним|кримінально-процесуальним| законодавством (ст. 30-31).

Суддя (суд) — суб'єкт кримінального процесу, який виконує функцію правосуддя. Згідно зі ст. 124-129 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

Правосуддя здійснюють професійні судді, а у визначених законом випадках — присяжні. Вироки та рішення суду виносяться іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.

Суд має право самостійно та незалежно здійснювати судове слідство та судовий розгляд, визнати особу винною у вчиненні злочину та призначити їй покарання. Під час судового розгляду суд має владно-розпорядчі повноваження та керує процесом. За результатами розгляду справи суд має право: винести вирок (обвинувальний або виправдувальний), закрити справу, направити справу на додаткове розслідування.

Для виконання своєї функції судді наділяються не тільки суттєвими повноваженнями, а й статусом, який гарантує їм принциповий, незалежний, неупереджений і справедливий розгляд справи.

Слідчий суддя як суб'єкт кримінального провадження.

Новий КПК України 2012 р. закріпив існування нового суб'єкта кримінального провадження – слідчого судді. Слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, а у випадках розгляду клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, до повноважень якого належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. КПК у п. 18 ст. 3 визначив спрямованість діяльності слідчого судді як "здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні", тим самим підтримавши найбільш поширену у кримінально-процесуальні доктрині наукову позицію про функціональну спрямованість діяльності суду (судді) у досудовому провадженні. Однак, як уявляється, повноваження слідчого судді виходять за межі здійснення тільки судового контролю, а функціональна спрямованість його діяльності, враховуючи наявні у нього повноваження, не є монофункціональною.

Повноваження слідчого судді у кримінальному провадженні за КПК України можна класифікувати за предметним критерієм на наступні групи:

1) дозвільні повноваження (пов'язані із вирішенням питань про проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права особи);

2) повноваження із забезпечення законності та обгрунтованості застосування заходів кримінально-процесуального примусу;

3) повноваження із здійснення судового контролю;

4) повноваження із забезпечення доказів у кримінальному провадженні;

5) допоміжні повноваження;

6) повноваження, пов'язані із міжнародним співробітництвом під час кримінального провадження.

Новими для кримінального провадження Україні є повноваження слідчого судді, пов'язані із забезпеченням доказів. Виділення цієї групи пов'язано із наданням слідчому судді повноважень самостійно збирати фактичні дані (і вони можуть бути використані як докази у судовому провадженні) та забезпечувати проведення деяких слідчих дій за клопотанням сторони захисту для забезпечення реалізації принципу змагальності.

Так, ч. 1 ст. 225 КПК передбачає, що у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в цьому порядку, лише навівши мотиви такого рішення (ч. 3 ст. 225 КПК).

Крім того, слідчий суддя вирішує питання про залучення експерта. У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді (ч. 1 ст. 244 КПК). Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.

Сутність повноважень слідчого судді із забезпечення доказів полягає у тому, що слідчий суддя особисто проводить слідчу дію або визнає необхідним її проведення для забезпечення отримання доказів, які не можуть бути отримані сторонами чи стороною, або їх отримання утруднено.

Крім того, спрямованість цих повноважень саме на забезпечення доказів указує те, що фактичні дані, що отримані слідчим суддею при допиті, є доказами і можуть бути використані при обґрунтуванні вироку (при ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, ст. 225 КПК, лише навівши мотиви такого рішення – ч. 3 ст. 225 КПК; суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК – ч. 4 ст. 95 КПК). Це, безумовно, стосується тільки проведення слідчим суддею допитів.

Таким чином, до повноважень слідчого судді із забезпечення доказів слід віднести:

1) допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК);

2) залучення експерта за клопотанням сторони захисту (ст. 243 КПК);

3) вирішення питання про використання інформації про ознаки кримінального правопорушення, отриманої в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в іншому кримінальному провадженні (ст. 257 КПК).

Сутність цих повноважень полягає у тому, що слідчий суддя особисто проводить слідчу дію (допит) або визнає необхідним її проведення (експертиза) для забезпечення отримання доказів, які не можуть бути отримані сторонами чи стороною, або їх отримання утруднено; протоколи допитів, проведених слідчим суддею, є судовими доказами і використовуються у судовому розгляді, у тому числі при обґрунтуванні вироку або ухвали.

 

6. Прокурор в кримінальному|карному| провадженні, його завдання|задачі| і повноваження (ст.36, 37).

Прокурор — суб'єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст, 121 Конституції України покладаються:

- представництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках;

- нагляд за додержанням законів органами досудового слідства, дізнання та оперативно-розшукової юрисдикції;

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів, пов'язаних з обмеженням свободи громадян.

 

7. Орган досудового розслідування. Слідчий органу досудового розслідування, його завдання|задачі| і повноваження (ст.38-40).




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.