Термінологічний словник. Актив банку – частина бухгалтерського балансу (ліва сторона)

Актив банку – частина бухгалтерського балансу (ліва сторона), яка характеризує склад, розміщення використання коштів банку, згрупованих за їх економічним значенням у процесі відтворення.

Активи високоліквідні– кошти та активи, які можуть бути швидко трансформовані у наявні кошти.

Активні операції банку– фінансові операції з розміщення вільних коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції.

Банк– кредитна установа, яка мобілізує кошти, надає їх у позичку, здійснює розрахунки між економічними суб'єктами.

Банківська операція– діяльність банку, пов'язана з виконанням його специфічно банківських функцій. Коло банківських операцій в Україні визначене виключно законодавством.

Банківські ресурси– сукупність коштів, які знаходяться в розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій.

Дворівнева банківська система– система, в якій емісійно-організаційні банківські функції відокремлені від інших і реалізуються в так званому першому (верхньому) рівні банківської системи.

Депозит банківський– грошові кошти фізичних і юридичних осіб або цінні папери, які передані на зберігання до банку за відповідну плату.

Залучені кошти банку– сукупність коштів, які акумулюються банком на різних рахунках клієнтів у вигляді депозитів або придбані на грошовому ринку міжбанківські кредити чи централізовані ресурси.

Комерційний банк- банківська установа, яка належить до другого рівня банківської системи України.

Кредитна система– сукупність установ, які реалізують кредитні відносини у конкретній державі.

Кредитна спілка– громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Ломбард– спеціалізована небанківська кредитна установа, яка видає позички під заклад рухомого майна.

Ланка кредитної системи– група установ кредитної системи, яка функціонує за однаковими принципами чи реалізує єдину групу кредитних відносин (банки, інвестиційні компанії, страхові компанії).

Маржа банківська– різниця між курсами валют, цінних паперів, процентними ставками й іншими показниками.

Небанківські фінансово-кредитні інститути – фінансові посередники, діяльність яких не пов'язана з базовими операціями грошового ринку.

Облікова ставка НБУ– плата (у процентах), що стягується Національним банком України за проведення операцій за кредитування комерційних банків шляхом рефінансування їхніх активних операцій (обліковий кредит)

Обов’язкові банківські резерви– сума грошових коштів, яку повинні постійно зберігати комерційні банки на своїх рахунках в центральному банку. Визначаються у вигляді норми в процентах до банківських пасивів.

Овердрафт– різновид кредиту.

Пасив банку– одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), в якій на певну дату в грошовому вираженні відображені джерела утворення коштів.

Пасивні операції банків– операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

Рефінансування– погашення старої заборгованості шляхом випуску нових, головним чином заміною короткострокових зобов'язань довгостроковими цінними паперами.

Ризик банківський– можливість понесення втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин.

Ризик процентний– небезпека втрат банку через перевищення процентних ставок, що виплачуються за залучення процентних ставок, що виплачуються за залученими коштами, над ставками за наданими позичками.

Страхова компанія (страховик)– установа, яка спеціалізовано займається реалізацією відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб під час окремих подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що акумулюються з отриманих ними страхових внесків (страхових премій).

Трансформаційна функція банківської системи– можливість змінювати (трансформувати) строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики, мобілізуючи їх різними способами іншим суб’єктам.

Факторинг– придбання права на стягнення боргів (покупка дебіторів).

Центральний банк– банк першого рівня в дворівневій банківській системі.

Тема 8

Поиск по сайту: