Тести для перевірки знань з теми

Зважте на те_, що правильною може бути одна чи кілька відповідей:

1. З наведених нижче визначень найповніше виражає сутність грошей таке:

гроші— це:

а) мірило цінності

б) найбільш ліквідний актив;

в) знаряддя обміну;

г) загальний еквівалент;

д) все те, що використовується як гроші.

2. Визначте, які названих видів грошей є неповноцінними:

а)гроші, які знецінюються;

б) гроші, які виготовлені з дорогоцінного металу

в) грошові знаки, які не розмінюються на дорогоцінний метал;

г) гроші, які емітуються для фінансування витрат державного бюджету.

3. Визначте, які з названих видів грошей є кредитними:

а) гроші, випущені державою для покриття своїх потреб, що фінан­суються з бюджету;

б) будь-які неповноцінні гроші;

в) гроші, що емітуються банками для кредитування реальної економіки;

г) гроші, що емітує центральний банк для фінансування бюджетного
дефіциту.

4. Чи можна поставити знак «~» між: поняттями «неповноцінні
гроші» та «кредитні гроші»? Поясніть свою відповідь.

5. Укажіть, до яких сучасних форм кредитних грошей ступінь до­
віри найвищий та найнижчий, і поясніть чому?

а) готівкових;

б) депозитних;

в) електронних;

г) торгових.

6. З наведених нижче причин вирішальну роль у демонетизації золо­та відіграли:

а) недостатня маса золотих запасів у природі:

б) інтенсивне використання золота у промисловому виробництві
(електронна техніка, виробництво прикрас, медтехніка тощо);

в) прагнення урядів сконцентрувати все золото в стратегічних дер­жавних запасах;

г) велика дорожнеча обігу золотих грошей;

д) непіддатливість золотого обігу до регулятивного впливу з боку
держави;

є) бажання урядів перебрати на себе емісію нерозмінних грошей за­ради покриття своїх фінансових потреб;

ж) незручності у користуванні грошима, виготовленими з золота.

7. Готівкові грошові знаки, які випускаються емісійними банками, мають назву:

а) казначейські білети;

б) банківські білети;

в) векселі;

г) чеки.

8. У якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення і чому?

а) засіб обігу;

б) засіб нагромадження;

в) засіб платежу;

г) міра цінності;

д) світові гроші.

9. У якій функції гроші найбільше потерпають від інфляції?

а) міра цінності;

б) засіб обігу;

в) засіб накопичення;

г) засіб платежу.

10, Визначте, як впливають на купівельну спроможність грошей такі процеси:

а) підвищення цін;

б) зростання маси грошей в обороті
в) зростання випуску товарів і послуг в оборот

II. Як впливають на цінність повноцінних грошей такі чинники:

а) кількість золота, накопиченого у світі;

б) відкриття нових родовищ золота;

в) зміна продуктивності праці в золотовидобуванні;

г) стирання золотих мон

12. Визначте, які з названих процесів є функціями грошей?

а) розподіл цінності;

б) створення фінансових фондів;

в) забезпечення обігу товарів;

г) надання ділової інформації;

д) гальмування інфляції.

13. Причинами поширення бартеру в економіці може бути:

а) високий рівень інфляції;

б) відсутність необхідного запасу грошей в обороті;

в) зниження цін на товари та послуги;

г) зростання рентабельності виробництва та реалізації товарів;

12. За яких умов кредитні гроші можуть перетворитися в паперові:

а)за масового неповернення банківських кредитів;

б) за наявності інфляції;

в) за наявності дефіциту бюджету;

г)за використання центральним банком емісійних ресурсів для покриття бюджетного дефіциту.

ТЕМА 2. Грошовий обіг і грошова маса

Плани семінарських занять

Заняття 2 (2 год.)

1.Сутність грошового обороту, його економічна основа та визначальні риси. Дискусії щодо сутності грошового обороту.

2. Суб’єкти грошового обороту та ринки_, яких він поєднує.

3. Модель грошового обороту, поняття та характеристика грошових потоків.

4. Балансування грошового обороту на макро- та мікроекономічному рівні.

5.Структура грошового обороту за формою платіжних засо­бів: готівковий та безготівковий сектори. Основи їх розмежуван­ня та взаємозв'язку.

6.Структура грошового обороту за його економічним змістом;
характеристика окремих секторів грошового обороту.

7.Маса грошей в обороті: склад, поняття, чинники зміни ди­наміки маси грошей в обороті.

8.Грошові агрегати як вимірники грошової маси. Характери­стика окремих агрегатів. Практичне значення.

9.Грошова база як вимірник грошової маси, її структура, від­мінність від грошових агрегатів. Практичне значення.

10.Швидкість обороту грошей: економічна сутність, чинники впливу на швидкість, вплив швидкості на стабільність грошей. Спосіб визначення.

11Монетизація економіки як макроекономічний показник і чинник впливу на економіку.

12.Причини демонетизації економіки України в 90-ті роки XX ст. та її шляхи.

Методичні вказівки

У процесі вивчення теми треба усвідомити, що грошовий обо­рот — це процес безперервного руху грошей в усіх їх формах між суб'єктами економічних відносин. Він обслуговує переміщення продуктів та доходів в економіці. Грошовий оборот складається з безлічі різноманітних грошових потоків, які між собою тісно пов'я­зані, постійно переходять один у другий. Це надає грошовому обо­роту характер замкнутого, єдиного процесу, незалежно від того, у якій формі гроші виступають та якими способами вони приводяться в рух.

Треба усвідомити, що за економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборот поділяється на три сектори: грошовий обіг, який обслуговує створення, реалізацію,

обмін і споживання матеріальних цінностей та послуг; кредитний оборот, що обслуговує переміщення коштів між економічними суб'єктами на поворотних, еквівалентних та платних засадах; фі­скально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні від­носини між економічними суб'єктами.

Особливу увагу треба звернути на грошову масу, що є ключовим індикатором грошового обороту, а регулювання її обсягу — вирішальний спосіб досягнення цілей грошово-кредитної полі­тики. Правильне визначення обсягу, структури та способів зміни грошової маси набуває важливого теоретичного і практичного значення. Слід усвідомити, що сучасна практика визначає масу грошей (М) на таких засадах:

1) вимірювання грошової маси здійснюється з двох боків: а)з боку центрального банку як емісійного центру країни (відповід­ний показник грошової маси називається грошовою базою); б) з боку економічних суб'єктів — власників наявних в обороті запа­сів грошей (відповідні показники грошової маси (М) називаються грошовими агрегатами);

2) в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпоря­дженні економічних суб'єктів (крім банків), незалежно від їх фо­рми, призначення, термінів зберігання;

3) грошові агрегати диференціюються залежно від відмінно­стей у рівнях ліквідності окремих видів грошових запасів; оскіль­ки ці відмінності помітно різняться по окремих країнах, то в кож­ній з них установлюється свій набір і зміст грошових агрегатів.
В Україні визначаються чотири агрегати — МО, МІ, М2, МЗ.

Важливо усвідомити, що швидкість обігу грошей характери­зує частоту їх переходу від одного суб'єкта грошового обороту до іншого. Зміна швидкості обігу грошей має відчутні економічні наслідки. Передусім вона впливає на формування платоспромож­ного попиту і рівня цін, на кон'юнктуру грошового ринку, а от­же — на рівень процента і валютного курсу.

Зміна маси грошей в обороті — основний чинник впливу гро­шей на реальну економіку. Якщо обсяг М зростає швидше, ніж обсяг номінального ВВП, то відношення М до ВВП буде підви­щуватися, а роль грошей у розвитку економіки зростатиме. У зв’язку з цим великого значення набуває показник монетизації економіки. Він визначається як відношення М до ВВП. Як мак­роекономічний показник він характеризує рівень розвитку товар-по-грошових відносин в економіці. Важливо зрозуміти, чому економіка України зазнала глибокої демонетизації і якими шля­хами слід її ремонетизувати.

Рекомендована література

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2006 — Розд. 2.

2.Габборд Г. Р. Гроші, фінансова система та економіка. – К.:КНЕУ. — 2004. — Розд. 2. — С. 54—58.

3.Долан 3. Дж., Кзмпбелл К Д., Кзмпбелл Р. Дою. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — СПб., 1994. — Гл. 1.

Поиск по сайту: