ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Підготовка й активна участь студентів денної форми навчання в семінарських заняттях є ключовою формою са­мостійної роботи студентів з вивчення дисципліни, а також до­сить дієвою формою поточного контролю знань студентів. Об'єк­том контролю й оцінювання є глибина та повнота знань, проде­монстрованих у виступах на семінарських заняттях, активність при обговоренні планових питань, участь у дискусіях, в експрес-опитуваннях та інших видах занять (контрольні роботи, диспути тощо).

Контроль за рівнем засвоєння знань, систематичністю ро­боти та активністю студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом:

а)усного опитування студентів на семінарських заняттях;

б)оцінки активності студентів при обговоренні проблемних питань з теми занять;

в)перевірки контрольних робіт, виконаних студентами на се­мінарських заняттях;

г)експрес-контролю знань студентів.
Критерії оцінки знань студентів:

Оцінка за рівень знань, систематичну роботу та активність
студентів на семінарських заняттях не може перевищувати 20 ба­лів. При цьому активність включає не тільки відвідування занять, а й участь у дискусіях на цих заняттях. Активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів і проблемних питань, а
також виконання завдань для самостійного опрацювання і їх пре­зентація оцінюються на 5, 4, 3, 2. Загальна кількість балів за кри­терієм активності зменшується на показник відвідування семі­нарських занять. Отримані незадовільні оцінки прирівнюються
до пропущених занять. Пропущені заняття (а також незадовільні
оцінки), які відпрацьовані студентом протягом двох тижнів після
семінарського заняття в дні, визначені викладачем, вважаються
як такі, що не пропущені.

Критерії виставлення балів за рівень засвоєння знань, актив­ність та систематичність:

20 балівотримують студенти, які були присутні не менш як на 100 % практичних занять та отримували на них оцінки «відмінно» та «добре».

15 балівотримують студенти, які були присутні не менш як на 80% семінарських занять та отримували на них оцінки «від­мінно» та «добре» або були присутні не менше як на 90 % занять, па яких отримували оцінки «відмінно» та «добре», «задовільно» (за умови переважання оцінок «добре» та «відмінно»).

10 балівотримують студенти, які були присутні не менш як на 70 % семінарських занять та отримували оцінки «відмінно» та «добре», або були присутні не менше як на 80 % занять, на яких отримували оцінки «відмінно» та «добре», «задовільно» за умов переважання задовільних оцінок.

5 балівотримують студенти, які були присутні не менш як на 60 % заняттях та отримували оцінки «відмінно» та «добре», або були присутні не менше як на 70 % занять, на яких отримували оцінки «відмінно», «добре» та «задовільно» за умов переважання довільних оцінок.

Решта студентів за рівень знань, систематичність та актив­ність, проявлені на семінарських заняттях, отримують нуль балів.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЇХ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТЕМА 1. Сутність та функції грошей

Плани семінарських занять

Заняття 1 (2 год.)

1.Сутність грошей. Альтернативні підходи до визначення
сутності грошей. Гроші як гроші та гроші яккапітал.

2.Походження грошей, сучасні концепції походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

3. Розвиток форм грошей— від звичайних товарів до благо­родних металів та до кредитних грошей. Причини та механізм демонетизації золота.

4. Паперові та кредитні гроші, їх схожість та відмінність. Ха­рактеристика сучасних форм кредитних грошей.

5. Цінність грошей, її сутність і форми прояву.

6.Поняття і функції грошей. Дискусії щодо кількості функцій грошей.

7.Функція грошей як міри цінності. Масштаб цін, ціна, вплив інфляції на функцію міри цінності.

8.Функції грошей як засобу обігу та засобу платежу. Вплив інфляції на ці функції.

9.Функція засобу нагромадження. Вплив інфляції на цю функцію.

10.Світові гроші. Передумови використання національних грошей як світових.

11.Якісні властивості грошей. Способи забезпечення основних
властивостей грошей.

Методичні вказівки

При вивченні суті грошей у ринковій економіці студенту по­трібно передусім розібратися в існуючих визначеннях поняття грошей; з'ясувати питання про походження грошей, зокрема дві його концепції: еволюційну та раціоналістичну; зрозуміти роль держави у формуванні феномена грошей. Необхідно зрозуміти недоліки бартерного обміну порівняно з грошовим. Треба про­стежити еволюцію форм грошей, з'ясувати причини, які зумови­ли перехід від простих до складніших форм. Особливу увагу не­обхідно звернути на процес демонетизації золота та виникнення паперових і кредитних грошей, на відмінності та переваги кредит­них грошей перед паперовими та повноцінними. Потрібно усві­домити, що сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Ознайомитися з дис­кусіями щодо електронних грошей.

Потрібно засвоїти механізм формування цінності грошей і суть її прояву як купівельної спроможності грошей, особливості прояву цінності грошей як грошей і як капіталу. Зрозуміти, що процент — це ціна грошей як капіталу.

Далі слід поглибити свої знання про функції грошей, звернув-ти увагу на те нове, що з'явилось у їх тлумаченні в останні ро­ки. Зокрема, вивчаючи функцію грошей як міри цінності, треба мати на увазі, що механізм масштабу цін докорінно змінився в сучасних умовах. Треба усвідомити, чому цінність товарів вимі­рюється уявними грошима. Слід звернути увагу на вплив інфля­ції на цю функцію грошей.

Вивчаючи функцію грошей як засобу обігу, потрібно з'ясу­вати її ознаки, а також те, які переваги в процесі обміну товарами дають гроші порівняно з бартером. Важливо також звернути ува­гу на скорочення сфери використання цієї функції, на вплив ін­фляції на цю функцію.

Вивчаючи функцію грошей як засобу платежу, слід з'ясувати походження цієї функції й усвідомити основні її ознаки. Необ­хідно розібратись, від яких факторів залежить нормальне вико­нання грошима функції засобу платежу, коли може настати пла­тіжна криза та хвиля банкрутств. Звернути увагу на вплив ін­фляції на цю функцію.

Вивчаючи функцію грошей як засобу нагромадження, потрібно звернути увагу на те, що різні автори по-різному називають цю фун­кцію і залежно від цього трактують її. Необхідно засвоїти ознаки цієї функції, з'ясувати, як змінився механізм використання грошей у цій функції в умовах, коли золото перестало використовуватись як гроші та в умовах глибокої інфляції. Слід вивчити форму нагромаджень та їх мотиви і вплив на розвиток економіки й добробуту народу.

Під час вивчення функції світових грошей необхідно звернути увагу на генезис міжнародних розрахунків, особливо на механізм

їх здійснення після припинення використання золота в цих роз­рахунках, а також причини того, чому в них стало можливим за­стосовувати національні та колективні гроші.

Вивчаючи якісні властивості грошей, потрібно усвідомити, що вони формуються у відповідь на певні вимоги ринку до грошей, а тому мають об'єктивний характер. Тому держава повинна надати грошам саме цих властивостей, а не нав'язувати їм такі, що ви­значаються суб'єктивно.

Рекомендована література:

1.Про Національний банк України: Закон України від 20 травня
1999 р.

2.Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука.— К.:
КНЕУ,2006. — Розд. І.

3.Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 2001. — Гл. 2, 5.

4.Долан 3. Дж,, Кзмпбзлл К. Л., Кзмпбзлл Г. Дою. Деньги, банковское
дело и денежно-кредитная политика. — М.; Л.: Профино, 1991. — Гл. 1.

5.Харрис Л., Денежная теория. — М,: Прогресс. — 1990. — Гл. 1, 2.

Поиск по сайту: