Під валютними операціями звичайно розуміють будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку .
Ці операції класифікуються за кількома критеріями.
1. За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:
- касові, або операції з негайною поставкою;
- строкові. 2. За механізмом здійснення операцій:
- операції спот;
- форвардні операції;
- ф’ючерсні операції;
- опціонні операції.
3. За цільовим призначенням:
- операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками; - операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування); - операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції. 4. За формою здійснення:
- безготівкові;
- готівкові. 5. За масштабами операцій:
- оптові (здійснюються між банками);
- роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами). Питання для самоконтролю:
1. Чи правомірно "валюту" ототожнювати з грошима у функції світових грошей?**
2. Що таке конвертованість валюти, які види конвертованості валюти Ви знаєте?**
3. Що таке резервна валюта і де її використовують? Які валюти світу мають статус резервний?**
4. Що таке валютний курс, які види валютних курсів Ви знаєте?*
5. Які чинники впливають на величину валютного курсу та викликають його коливання?*
6. Чи шкідливі валютні спекуляції для реального сектора економіки країни?***
7. Охарактеризуйте механізм курсоутворення НБУ.**
8. Що таке паритет купівельних спроможностей валют?*
9. Чим відрізняються національна, регіональна та світова валюти і системи?**
10. Назвіть основні етапи становлення національної валютної системи України?***
Література:
1. Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник, - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 510 с.
2. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник, - К.:КНЕУ, 2002. – 598 с.
3. Гальчинський А.С. Теорія грошей : Навч. посібник. – К.:Основи. 2001. – 411 с.
4. Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. - 5-е иид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 199 с.
Т.6 Кредит - форма руху позичкового капіталу
Питання
1. Особливості функціонування позичкового капіталу.*
2. Позичковий процент.*
3. Функції та роль кредиту.**
4. Теорії кредиту**
Особливості функціонування позичкового капіталу.
На ринку позичкових капіталів функціонують суб'єкти кредитних відносин: кредитори і позичальники.
Кредитор - суб'єкт кредитних відносин, який надає позику в тимчасове користування.
Позичальник - суб'єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування кошти на умовах повернення, строковості та платності.
Позичковий капітал- це капітал, який забезпечує його власнику доход у вигляді позичкового процента. Позичковий К постійно функціонує в грошовій формі, він є однією з форм грошового капіталу.
Метою руху позичкового К є отримання ∆Г- приросту грошей порівняно з їх
початковою авансованою сумою.
Ознаки позичкового капіталу:
· Позичковий капітал - це капітал - власність.
Він авансується в виробничу сферу не безпосередньо власникам, а іншою особою - позичальником. При цьому власність на капітал зберігається за кредитором, що засвідчує зобов’язання позичальника про повернення коштів в строк з виплатою відсотків. Позичковий капітал повинен забезпечити прибуток, при чому більший, ніж розмір плати за нього (для забезпечення доходів позичальнику).
· Позичковий капітал - специфічний товар.
Тобто це капітал, який виступає в якості товару. Цей капітал(гроші) в результаті використання забезпечує зростання вартості.
· Специфічна форма відчуження.
Позичковий капітал надається іншій особі - позичальнику - на певний строк і на певних умовах.
Попит і пропозиція позичкового К формується на ринку позичкових капіталів.
Основними кредиторами на ньому виступають банки та кредитні установи(пара банки).
Ринок позичкових К забезпечує суб'єктам економіки доступ до необхідних грошових ресурсів.
Позичковий процент.
Плата за кредит або процентна ставка, або позичковий процент - це плата, яку отримає кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.
За економічною суттю:
Позичковий процент - це частина прибутку, яку позичальник сплачує кредитору, або це ціна позичкового капітала.
Дж. М. Клінс суть % розумів як „плату за розтавання з ліквідністю". Згідно з його теорією величина % залежить від 2х факторів:
1) прямо пропорційна „перевагам ліквідності"
2) обернено пропорційна кількості грошей в обігу.
Джерелом сплати % є прибуток який отримує позичальник в процесі продуктивного використання капітала. Прибуток розподіляється між суб'єктами кредитних відносин:
- кредитор отримує прибуток у вигляді %;
- позичальник отримує прибуток від використання позиченого капіталу підпр. діяльності.
Прибутковість позичкового капітала для кредитора характеризує норма проценту (процентна ставка).
Ір – річний дохід на позичковий капітал
Р – сума кредиту
і – процентна ставка у вигляді десяткового дробу.
- річний дохід за декілька років.
n - кількість років.
На величину норми % виливають:
на макрорівні:
1) ринкові процеси, співвідношення попиту і пропозиції позичкового К;
2) інфляційні процеси;
3) (стабільність економіки) величина облікової ставки ЦБ - %-ної ставки, за якою центральний банк надає позики комерційним банкам з урахуванням маржі.
Маржа - це різниця між процентною ставкою за наданий банком кредит і обліковою ставкою(або ставкою, за якою банк сам сплачує за залучені ресурси).
на мікрорівні:
1) мета кредиту
Кредити на поточне фінансування підприємств - найдешевші, кредити товарно-посередницьким фірмам - дорожчі.