ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПЕЦИФІКИ ДІЯЛЬНОСТІ

В залежності від характеру споживання сировини всі промислові підприємства виокремлюють на підприємства добувної та обробної промисловості. Добувна та обробна промисловість також розділяється на кілька великих галузей. Наприклад, оборобна промисловість включає машинобудування, чорну та кольорову металургію, легку та харчову промисловість.

Формуючи потенціал підприємств добувної промисловості, слід особливу увагу приділяти діагностиці наявного фондового потенціалу, а також основних факторів, що перешкоджають максимальній його реалізації.

На формування потенціалу підприємств нафтогазової промисловості впливають глибини та породи залягання, тиск, супроводні продукти, характеристики нафти та газу, географічне розташування родовищ. Потенціал підприємств нафтогазової промисловості формується під сильним впливом гірничо-геологічного чинника, що визначає тривалість життєвого циклу підприємства, рівень цін на його продукцію, розмір витрат на створення та експлуатацію родовищ.

Харчова промисловість України є однією з ланок обробної промисловості. Основними кваліфікаційними ознаками, на основі яких відбувається поділ харчової промисловості, є: джерела сировини, місця споживання готової продукції, і джерела сировини та місцезнаходження споживача одночасно. Підприємства харчової галузі формують свій економічний потенціал, виходячи із орієнтації на розміщення джерел сировини та концентрацію платоспроможного попиту. Завдяки застосуванню інноваційних технологій, які забезпечують продовження термінів реалізації харчових продуктів та швидкому розвитку мережі гуртової торгівлі, яка має можливості щодо зберігання цих продуктів, розміщення споживача поступово перестає відігравати вирішальну роль при виборі місця знаходження підприємства харчової промисловості. Вирішальним фактором при прийнятті рішення щодо створення таких підприємств залишається близькість сировинних ресурсів та наявність дешевої робочої сили.Найскладнішими проблемами формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості є забезпечення високоякісною сільськогосподарською сировиною, інноваційними технологіями її переробки, залучення кваліфікованого персоналу на базовому рівні (виробничого потенціалу) та зростання частки ринку (національного та зарубіжного) на другому рівні (ринкового потенціалу).

У власників та менеджменту цих підприємств виникли непрості проблеми щодо формування стабільних джерел сировини.

Особливостями формування економічного потенціалу на сучасному етапі розвитку економічних та управлінських теорій та практики господарювання є зростання ролі трудового потенціалу, виділення окремо такої його складової як інтелектуальний потенціал, який не є власністю організації та інформаційного потенціалу, який тісно пов’язаний з першим, оскільки саме кваліфікований персонал, здатний оперативно формувати інформаційний банк даних та здійснювати аналітичну діяльність та інші види діяльності в тому числі телекомунікаційне забезпечення процесів управління та його віртуалізацію.

На формування виробничого потенціалу промислового підприємства впливають багато факторів, які необхідно розглядати в комплексі. В першу чергу це такі як: виробничого-технологічні, організаційні, економічні та інформаційно-управлінські. При аналізі виробничого потенціалу бажано застосовувати різноманітні графічні та динамічні моделі управління, наприклад динамічна модель визначення об’єму виробництва продукції. Для ефективного управління виробничим потенціалом необхідна інформаційна система, яка б включала в себе оперативний облік і контроль ефективності господарської діяльності підприємства. Формування та використання виробничого потенціалу підприємства повинно базуватися на дослідженнях попиту промислових підприємств, який може бути визначений як вторинний, нееластичний, нестійкий або парний. Стимулювання попиту на продукцію промислових підприємств передбачає застосування сучасних концепцій маркетингу. Дослідження попиту повинно враховувати кожну групу промислових товарів та послуг.

На формування виробничого потенціалу промислового підприємства впливає також характеристика продукції - чим складніша продукція й технологія її виготовлення, тим виникають більш різноманітніші зв’язки на підприємстві, що в свою чергу необхідно враховувати при розбудові системи управління, в тому числі виробничим потенціалом. Тобто при формуванні виробничого потенціалу промислових підприємств чітко простежується взаємозв’язок технологічних та організаційних структур. «Організаційні структури управління є відображенням структур технологічних систем. Технологічні зв’язки первинні щодо організаційних. Технологічні процеси та їх системи будуються за своїми законами, а організація й управління виробництвом покликані забезпечити їх функціонування та розвиток.

Поиск по сайту: