ЕВОЛЮЦІЯ ТЕРМІНА «ПОТЕНЦІАЛ»

Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю. У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні та сукупність засобів.

Фундаментальною проблемою економіки є проблема регулювання дій учасників виробництва таким чином, щоб, вирішуючи завдання задоволення потреб, досягати найбільших результатів з найменшими витратами. У 20-х роках минулого століття у вітчизняній економіці розглядалося поняття потенціалу й потенційних виробничих сил. Зокрема в 1924 році в редакції Воблія К.Г. визначення «потенціалу виробничих сил» звучало як «потенційна можливість країни створювати матеріальні блага для задоволення потреб населення». Також в економічній літературі в 1927 році ученим Вейцем було запропоновано визначення «потенційних виробничих сил». Термін «економічний потенціал» увів Струмилін С.Г. в 1954 році. Це поняття включало сукупну виробничу силу праці всіх працездатних членів суспільства. Використання категорії виробничого потенціалу було запропоноване Анчишкіним А.І. і включало набір ресурсів, що набувають у процесі виробництва форми чинників виробництва.

ПОНЯТТЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Поняття «потенціал» означає приховані можливості (потужність), які в умовах виробничої діяльності можуть стати реальними.

На рис.1 наведено класифікацію видів потенціалів.

Рис. 1 Класифікація видів потенціалів

Потенціал підприємства — це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.

Перша риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.

Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво. Тому потенціал підприємства характеризується також і певним обсягом ресурсів, як залучених у виробництво, так і не залучених, але підготовлених для використання.

Третя риса полягає в тому, що потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку)) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.

Виходячи з мети та місії діяльності підприємства, під потенціалом у широкому сенсі слова, розуміють сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, нематеріальних, фінансових та ін.), що є у розпорядженні підприємства та здатність його співробітників і менеджерів до використання ресурсів з метою створення товарів і отримання прибутку, достатнього для продовження діяльності. Потенціал підприємства найчастіше розкривається через сукупність характеристик: реальні можливості, об'єм ресурсів і резервів, здатність до використання потенціалу, рівень і результати його реалізації.

Поиск по сайту: