Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Влив ПР на розвиток підприємництва



Підприємництво є особливим творчим різновидом економічної діяльності людини, керованої прагнення­ми досягти успіху у власній справі. Йому прита­манні прагнення до реалізації нових технологічних можли­востей; самостійність у прийнятті важливих рішень; особлива чутливість і готовність до змін; здат­ність до ризику; відповідальність за можливі невдачі й пораз­ки; спрямованість на побудову нових суспільних і соціально-економічних відносин; уміння випереджати події і досягати результату в конкурентній боротьбі.

Підприємництво як самостійна, систематична, іні­ціативна діяльність грома­дян, об’єднань є основою процвітання і стабільності багатьох країн. У перехі­д­них економіках йому доводиться долати застарілі психологічні установки, стереотипи, уявлення, нерозвиненість законодавства, нестійкий і громіздкий регуляторний механізм. Нерідко воно наштовхується на небажання органів влади і місцевого самоврядуван­ня співпрацювати з об’єднаннями підприємців, високі податки і нестабільність правил оподаткування, труд­нощі в отриманні кредитів і загалом фінансування, проблеми у взаємодії з чиновниками. За таких умов необхідні значні зусилля для формування сприятливо­го соціально-морального клімату в суспільстві і під­приємницькому середовищі, потрібні осмислені, цілеспрямовані заходи, більшість із яких є сферою діяльності ПР.

Передусім підприємництво, як соціально-економічний феномен, повинно брати на себе відповідальність за розв’я­зання корінних суспільних проблем, що буде запорукою визнання й уваги до нього. Така позиція має бути основою фахової, ділової, особистісної культури підприємця. ПР-фахівці повинні також сприяти осмисленому розумінню суспільством проблем підприємництва, ста­ти його «очима і вухами», тобто отримувати всі, в т.ч. і приховані, сигнали суспільства і на цій основі підвищу­вати його ефективність.

У світовій ПР-практиці сформувалися окремі напря­ми реалізації можливостей ПР у бізнесі:

public affairs (відносини з державними органами): управління, податко­ва політика, закони про працю, торгова політика і дії влади, які вплива­ють на функціо­нування бізнесу;

communiity relations (відносини з суспільством): заходи щодо підтрим­ки продавця, залучення працівни­ків, поліпшення якості послуг, підтрим­ки ділових ініціа­тив, підвищення якості життя працівників і керівни­ків;

employee relations (відносини зі службовцями): трудові відносини, допо­мога в залученні компетентних співробітників, забезпечення ефективної комунікації між співробітниками, розвиток творчого потенціалу працівників, стимулювання випуску і поліпшення яко­сті продукції, збагачення корпоративної культури, поліпшення ставлення до праці;

consumer relations (відносини зі споживачами): підвищення рівня обслу­го­вування клієнтів, створення позитивних відносин з ними, швидке й ефективне реа­гування на скарги, проблеми і потреби споживачів, під­тримка продаж;

financial relations (фінансові відносини): створен­ня можливостей для вигідного залучення капіталу, компетентної роботи з інвесторами;

media relations (посередницькі відносини): під­тримка і схвалення підприємницьких ініціатив у пресі, створення позитивного іміджу підприємництва, ней­тралізація негативних реакцій.

Загалом підприємництво має неабиякі можливості у здобутті схвалення і підтримки місцевих спільнот завдяки правильно організованій основній діяльності. Цей ефект посилиться, якщо вміло використовувати основні елемен­ти паблік рилейшнз. Складнішим є розв’язання його про­блем на націо­нальному рівні і тут не обійтися без старань підприємницьких організацій, реа­лі­зації ґрунтовно розро­блених ПР-стратегій і добре спланованих ПР-кампаній.

Бізнес-ПР вирішують ті самі завдання, які вирішуються в ін­ших сферах ПР. Складність цієї роботи виз­начається двома чинниками, принциповими саме для бізнесу:

- бізнес-ПР проводять роботу в дуже конкурентному се­редовищі;

- бізнес-ПР проводять роботу, спираючись на те, що добре знають своїх клієнтів.

Хороші інформаційні кампанії при цьому спрямовані не стільки на роздавання грошей, скільки на використання свого продукту у виграшній ситуації. Наприклад, виробник фарби проводить конкурс на краще використання свого продукту. Хоча він і роздає фарбу безкоштовно, це не заважає йому од­ночасно працювати саме на свій імідж, а не на чийсь інший.

Бізнес-ПР працюють як із зовнішньою аудиторією, так і з внутрішньою, приділяючи більше уваги мовби інформацій­ному обслуговуванню своїх власних працівників. І зовні, і всередині бізнес проектує імідж підприємства, що успішно працює. І цей імідж працівники самі несуть далі, працюючи на­рівні з іншими інформаційними носіями. Коли люди пи­шаються своєю робо­тою, то це стає відомо усім (родичам, зна­йомим, колегам). Вони породжують великий пласт усних кому­нікацій, розширюють коло тих, хто знає про це підприємство.

У цілому проблеми успішного бізнесу виявляються міцно пов’язаними з працюючими планами ПР. Без них компанія не може жити ні в мирі, ні в біді (в іншому випадку починають працювати кризові ПР). “Біблія” американських ПР ба­чить у ПР також серйозну підтримку маркетингу за такими напрямками:

Ø обнародування новин про запуск нових продуктів і послуг;

Ø просування наявних продуктів і послуг;

Ø створення сприятливого іміджу компанії;

Ø підготовка й організація публічних появ виступаючих з проблем маркетингу;

Ø оцінка громадської думки в потрібних для маркетингу галузях;

Ø забезпечення висвітлення мас-медіа торгових конфе­ренцій, ярмарок;

Ø допомога в програмах, пов’язаних із споживачами.

Економічний паблік рилейшнз почав реалізовуватися в США і в суто полі­тичній рекламі. Найбільш яскраво бізнес своїми рекламами непрямо підтриму­вав Р. Рейгана на вибо­рах 1980 р., акцентуючи, наприклад, необхідність бороть­би з інфляцією. Тобто реклама бізнесу в цей період активно під­тримувала ті символи, з якими асоціювався кандидат Р. Рейган. Сьогоднішній бізнес в Укра­їні також готовий до вису­нення кандидата, який зміг би захистити його інте­реси.

Бізнес у США у своїй історії реалізував три варіанти полі­тичної реклами. Вони зрозумілі, оскільки бізнес хоче роз­виватися у сприятливому для себе середовищі:

1. Самозахист: компанія “Белл” в 1908 р. почала публікацію серії реклам, спрямованих проти невигід­ного для неї законодавства. Після цього інші компанії та­кож зайнялися лобіюванням своїх інтересів, що привело до виступу конгресу проти подібної практики. Правда, в цьому випадку компанія також тримала в голові майбутні президентські вибори.

2. Системи вільного підприємниц­тва. Новим став не захист інтересів окремої компанії, а інте­ресів бізнесу в цілому. Поступово захист перейшов до напа­ду, коли бізнес став уявлятися як мотор усього життя, а уряд — як фактор, що заважає економічному руху.

3. Після Другої світової війни з’явився третій підхід — ви­ступ на користь тієї чи іншої політики суспільства. Цей тип реклами використовувався як з метою захисту, так і з метою нападу.

Бізнес ставить перед ПР достатньо конкретні завдання. Серед них не тільки просування товарів на ринок, а й просування самої компанії. Створення її сприятливого образу в очах громадськості, турбота про так званий корпора­тивний імідж. Сюди ж належать і завдання лобіювання інте­ресів компанії, доброчинність, яка має приносити максималь­ний ефект, а не полягати в допомозі друзям і знайомим. Спонсорство покликане посилювати той імідж компанії, який необхідно підтримувати. Спонсорство має також працювати на співробітників компанії, які повинні давати повну інфор­мацію про планові заходи, а не дізнаватися про них із засобів масової комунікації. Для людини дуже важливе почуття при­четності, воно може бути однією із позитивних емоцій для працівників компанії. Позитивний імідж буде діяти не тільки на потенційних клієнтів, а й на потенційних співробітників. Добір кращих із кращих також скоро стане одним із завдань компаній, які ефективно працюють в Україні сьогодні.

ПР-відділ може допомагати лідерам бізнесу віч-на-віч зустрітися з новими проблемами — тільки підготовленими до такої зустрічі. Американські спеціалісти пропонують такі п’ять кроків для роботи з новими проблемами:

1. Передбачайте проблеми і встановлюйте пріоритети. Необхідно прогно­зувати наявні тенденції, які можуть впли­нути на вашу організацію. Визначивши проблеми, доцільно уста­новити їх пріоритетність для вашої організації.

2. Аналізуйте проблеми. Розвиток проблеми варто оціню­вати з погляду можливостей і загроз, які вона несе. Така постановка питання дає можливість керівникові виробити більш широкий погляд на проблему, що виникає.

3. Рекомендуйте позицію організації з даної проблеми. Варто визначити, на кого дана проблема справить найбільший вплив. Необхідно встано­вити, які є можливості розв’язання проблеми, які наслідки будуть мати ті чи інші рішення.

4. Визначте аудиторію і лідерів думки, які допомо­жуть у вирішенні проблеми. Точне визначення аудиторії є ключем до успіху. Необхідно чітко знати, хто підтримує рішення організації з даного питання, а хто виступить проти нього. Варто також знати, хто представляє інтерес для ауди­торії з даної проблеми, кому саме вона повірить більше.

5. Визначте потрібну поведінку аудиторії і лідерів дум­ки. Необхідно пов’язати мету поведінки з метою комунікації.

Високоефективний бізнес принципово не допускає некерованих процесів, тому ПР як галузь дуже важлива для біз­несу.

М. Бєлов називає три мети ПР-роботи фірми:

здійснення внутрішньої політики, куди відноситься, в тому числі, створення традицій, виховання гордості за свою фірму, за вироблювану нею продукцію;

здійснення зовнішньої політики, куди відносяться ко­мунікації з владними структурами, клієнтами, продавцями, споживачами;

створення іміджу як робота з думкою найширших кіл громадськості про фірму та її продукцію. У цьому випадку доцільно розповісти не тільки про виробничі успіхи, а й про участь у турботах жителів мікрорайону, муніципального округу, міста, країни.

А. Сейран як стандартний набір ПР-заходів з просування товару називає: щомісячне розсилання прес-релізів у ділові і спеціальні видання, публікація 3-4 статей про просовува­ний продукт, вихід 5-6 заміток про фірму, її участь у спон­сорстві, доброчинності.

Великі фірми мають своєю метою створення “корпоратив­ного іміджу”, “корпоративного голосу”. Це немовби спроба “олюднити” організацію, задати їй свою власну ідеологію, яка відобразиться у відмінних від інших формальних ознаках. Продається тільки пізнаване. Багато однотипних органі­зацій не потрапляють у фокус суспільної уваги, і як наслідок, вони не існують для неї. Заважаючими факторами у ство­ренні свого образу стає таке: чим більша дана фірма і чим вона децентралізованіша, тим складніше створити цей за­гальний малюнок. У тому числі за допомогою доброчинності і меценатства. Різницю між цими двома поняттями прези­дент фірми “Картьє” задав таким чином: “Це не доброчинність, позаяк меценат (тобто підприємство) кінець кінцем стає відо­мим, артист одержує замовлення, а суспільство в цілому гу­манізується. Підприємство шукає насамперед відображення свого образу”.В цілому варто підкреслити, що завдання ПР у бізнесі одна­ково розв’язуються за основною “тріадою” ПР: проблема, цільова аудиторія, ключове повідомлення. Просто у вели­ких корпорацій можуть виникати більш складні завдання, у простих — менш складні. Але методи розв’язання їх зали­шаються тими ж. Спеціалісти при цьому підкреслюють такі обмежувальні можливості ПР-характеристики:

- комунікації самі по собі не можуть створити відмітний образ компанії, він також має бути заснований на власному особливому місці компанії на ринку, тобто реальність не менш важлива, ніж комунікація;

- оплачені комунікації не завжди є найефективнішим способом створення образу.

Дослідження роботи європейських компаній дало список із 38 причин, чому саме важливий корпоративний імідж. Назвемо із цього списку те, що належить до факторів іміджу. Отже, корпоративний імідж:

- збільшує відомість, що відображається на рівні продажу;

- примушує корпоративну репутацію краще працювати на вас;

- знімає неправильні уявлення;

- показує, що компанія готова до найкращих дій;

- створює згоду з корпоративними уявленнями у випадку виникнення проблем;

- розвиває асоціації з позитивними характеристиками, такими, як висока якість продукції, інноваційна діяльність, чесність, компетентний менеджмент;

- позиціонує компанію як агресивну і як таку, що ди­виться вперед;

- демонструє лідерство у виробництві нової продукції і дослідженнях;

- формує людське обличчя великим корпораціям;

- об’єднує різноманітні підрозділи під одним іміджем;

- здійснює зміну імені або корпоративне позиціонування.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.