Біологічно активні речовини

Алкалоїди - азотовмісні органічні сполуки рослин, що синтезуються здебільшого з амінокислот, мають лужні властивості і утворюють солі з органічними кислотами. Відносяться до отруйних та сильнодіючих речовин. Фізіологічна активність різноманітна і залежить від структури гетероциклічного скелета, за яким алкалоїди поділяють на групи: піридинові (нікотин тютюну і махорки); піперидинові (піперин перцю чорного, коніїн болиголову); хінолізидинові (термопсин термопсису); хінолінові (хінін хінного дерева); ізохінолінові (папаверин, морфін маку, хелідонін чистотілу); індольні (стрихнін чилібухи, вінкамін барвінку малого); пуринові (кофеїн і теобромін шоколадного дерева); ізопреноїдні (соласодин і томатидин пасльонів).

Дія алкалоїдів різноманітна. Так, папаверин знімає спазми і розширює судини, морфін - наркотичний анальгетик, стрихнін - стимулює ЦНС, хінін уражує збудника малярії.

Глікозиди - органічні сполуки, що складаються із вуглеводного компонента глікону (фруктоза, глюкоза, галактоза) і невуглеводного - аглікону (феноли, стероїдні спирти). Під дією ферментів, кислот і основ глікозиди легко розпадаються. За хімічною структурою глікозиди поділяються на групи.

Серцеві глікозиди чинять кардіотонічну дію, активізують процеси клітинного дихання, спричиняють діуретичний ефект (горицвіт весняний, наперстянки, строфанти, конвалія звичайна).

Флавоноїдні глікозиди присутні практично у всіх рослинах, виконують роль барвників і захисників від згубної дії ультрафіолетового випромінювання. В організмі людини флавоноїди затримують процеси старіння, справляють антиоксидантну, жовчогінну, спазмолітичну, протизапальну та діуретичну дію, стримують процеси канцерогенезу, регулюють еластичність стінок капілярів (листки чаю, берези; квітки бузини чорної, ромашки, липи, волошки синьої, арніки; корені петрушки, солодки; плоди гіркокаштану, аронії чорноплодої, глоду; трава споришу, злинки, хвоща польового тощо).

Антраглікозиди мають аглікон антрахінонової природи. Вони здатні посилювати перистальтику товстого кишечника, руйнувати конкременти сечі, активувати реакції фотовідновлення при псоріазі (крушина ламка, жостір проносний, ревінь тангутський, алое деревовидне, касія вузьколиста).

Тіоглікозиди - похідні циклічних форм тіоцукрів. При гідролізі виділяють подразнюючі речовини, що обумовлюють відволікаючу дію (гірчиця, капуста, редька, хрін тощо).

Гіркоти характеризуються дуже гірким смаком, посилюють секрецію залоз травного каналу, покращують травлення, збуджують апетит (полин гіркий, золототисячник звичайний, оман високий, хміль звичайний).

Сапоніни подібно до мила утворюють з водою піну. Більшість тритерпенових сапонінів здатні руйнувати оболонку еритроцитів і діяти гемолітично. Сапоніни тетрациклічної структури проявляють тонізуючу дію і посилюють опірність організму. Стероїдні сапоніни виявляють гормоноподібну, протипухлинну активність. Сапоніни містять листя берези, ортосифону, підбілу; насіння гіркокаштану; корені солодки, женьшеню тощо.

Дубильні речовини, або таніди, - полімеризовані фенольні сполуки, які легко окислюються при диханні та інших фізіологічних процесах. Вони відіграють певну роль у створенні поверхневого шару цитоплазми і клітинних оболонок, беруть участь в утворенні деревини. Мають здатність до дублення - ущільнення білкових молекул у поверхневих шарах шкіри та слизових оболонок, що робить їх стійкими до впливу зовнішніх факторів. Дубильні речовини добре розчинні у гарячій воді, терпкі на смак. Застосовуються як в'яжучі та бактерицидні засоби при запаленні слизових оболонок, проносах, як антидоти у разі отруєння алкалоїдами і солями важких металів. У великих дозах таніди проявляють протипухлинну дію, в середніх - радіосенсибілізуючу, а в малих - антипроменеву. Найбільшу кількість дубильних речовин містять гали - кулясті вирости на листках дуба, фісташки, а також різні частини таких рослин як сумах, скумпія, бадан товстолистий, дуб, верба, вільха, чай, волоський горіх, гірчак дубильний, шавлія, гранатник звичайний тощо.

Ефірні олії - леткі, олієподібні, безбарвні чи слабко забарвлені рідини, що не змішуються з водою, мають специфічний сильний запах і смак. Ефірні олії проявляють антисептичну, болетамувальну, спазмолітичну, заспокійливу дію; впливають на секреторну функцію бронхів, а при виділенні через нирки викликають діуретичний ефект. Ефірні олії широко використовуються у фармації, косметиці, парфумерії, харчовій промисловості (прянощі, спеції). Назва олій співпадає з назвою похідної рослини (олія м'ятна, лавандова, трояндова, розмаринова, мелісова, коріандрова, апельсинова тощо).

Смоли - складні суміші різних речовин: вуглеводів, фенолів, танідів, спиртів та ін. Смоли мають приємний специфічний запах і виражені бактерицидні і бактеріостатичні властивості (бруньки берези, тополі чорної, сосни, трава звіробою звичайного). Розчинні в ефірних оліях або інших розчинниках смоли називають бальзамами (перуанський бальзам).

Антибіотики і фітонциди. Утворюються бактеріями, грибами, лишайниками та вищими рослинами і здатні пригнічувати або вбивати патогенні мікроорганізми. Широко використовуються в медичній практиці для лікування інфекційних захворювань і в певних концентраціях не токсичні для організму людини. Антибіотик пеніцилін виділяють із культури Репіcillum notatum і деяких інших цвілевих грибів. Із лишайника ісландський мох Usпеа barbatа) отримують антибіотик уснінову кислоту, що пригнічує ріст туберкульозної палички. До фітонцидів - антибіотиків вищих рослин різноманітної природи, належать аліцин з часнику, копітин з копитняку, томатин - з листя помідорів, рафінін - з насіння редиски. Для лікування грипу, гострих респіраторних вірусних інфекцій, ангіни, захворювань травного тракту, гноячкових утворень використовують цибулю, хрін, лимон, редьку, кріп, черемху, смородину, евкаліпт, звіробій. Фітонциди стимулюють захисні сили організму хворого, використовуються для очищення повітря у приміщеннях.

Вітаміни. Органічні сполуки різноманітної хімічної природи. В організмі рослин і людей вони регулюють клітинні функції, біохімічні процеси. Вітаміни необхідні організму в дуже малих кількостях порівняно з основними поживними речовинами. Призначаються для лікування і профілактики гіпо- та авітамінозів, що можуть виникати при порушенні харчування, захворюваннях травної та інших систем, впливають на дію ендокринних залоз, нервову систему, підтримують у належному стані імунітет. Відомо біля 30 вітамінів, із яких близько 20 споживається з їжею. Серед вітамінів виділяють жиророзчинні (А, D, Е, F,К) і водорозчинні (С, Р, Н, РР, U, групи В). Рослини є головними постачальниками багатьох вітамінів та незамінних вітаміноподібних речовин.

Поиск по сайту: