Особистісні та ситуаційні детермінанти мотивації

Мотивація - це процес, який пов’язує особистісні та ситуаційні параметри регуляції діяльності.

Функції мотивації. Структура мотивації.

Функції мотивації. Мотивація

Y сприяє реалізації життєвих відношень особистості

Y є особливою формою психологічної регуляції (Зміщення акцентів у питаннях – не Що спонукає діяльність?, а Як ця діяльність регулюється?). Мотивація організовує діяльність по задоволенню певного мотиву.

Y це психотрансформаційний процес, в ході якого перетворюються психічні, ціннісні смисли і перерозподіляються психічні спонуки.

Y спрямовує і гальмує (стоп-функція) активність людини.

Y має захисні функції (включення механізмів психологічного захисту).

Y спонукає, ініціює діяльність, поведінку людини.

Y визначає вибірковість психічних процесів.

Y забезпечує вибір цілей, засобів і дій, постановку цілей.

Y спрямовує діяльність людини на об’єкти-цілі.

Y забезпечує стабільність, наполегливість, цілеспрямованість дій людини.

Y регулює і контролює реалізацію наміру.

Твірні мотиваційного процесу:

1. Спонуки – включають мотиви, потреби, диспозиції, інтереси тощо.

2. Мотиватори – усі можливі спонукаючі цінності.

3. Ініціатори – фактори, які виконують функцію ініціації.

4. Селектори – фактори, які детермінують селективні процеси.

5. Регулятори – фактори, які виконують власне регулятивну функцію.

6. Термінатори – мотиваційні зміння, які виконують гальмівну функцію, стоп-функцію.

Лекція 2. Мотивація у структурі психічної регуляції

1. Мотивація та регуляція діяльності.

2. Взаємодія цінностей та мотивації у структурі регуляції розвитку

3. Емоційна регуляція діяльності.

4. Мотиваційні чинники регуляційних процесів. Експериментальні дослідження мотиваційних процесів (ефект Зейгарник, закон Єркса-Додсона, каузальна атрибуція, когнітивний дисонанс)

Поиск по сайту: