Концепція харизматичного лідерства

Парадоксально, але маються дві протилежні позиції формування іміджу лідера. Одна заперечує взагалі який-небудь вплив лідера на організаційну ефективність, а друга веде до лідерської харизми і спроба послідовників приписати лідеру майже магічні, а в деяких випадках і божественні якості.

Харизмаявляється формою впливу на інших за допомогою особистої привабливості, визиваючи підтримку і признання лідерства, що забезпечує володарю харизми владу над послідовниками. Як джерело лідерської влади харизма відноситься до володіння приклада, зв’язаного зі здатністю керівника впливати на підлеглих в силу своїх особистих якостей та стилю керівництва. Харизма дає керівнику перевагу ефективніше віддати свій вплив на підлеглих. Багато вважають, що отримані ха­ризми зв’язані зі здібностями лідера находити своїх обожнювачів і шанувальників і навіть змінювати їх склад в залежності від ситуації. Другі визначають харизму як набір специфічних лідерських якостей. Останнє лягло в основу, розглянутою нижче концепцією харизматичного лідерства, виявлятися, по суті, продовженням концепції атрибутивного лідерства і базуватися на комбінації якостей та поведінки лідера.

Харизматичним рахується той лідер, який в силу своїх особистих якостей може оказувати глибокий вплив на послідовників. Лідери цього типу відчувають високу потреб­у у владі, мають сильну потребу в діяльності та переконані в моральній правоті того, в те що вони вірять. Потреба у владі мотивує їх в прагненні стати лідерами. Їх віра в свою правоту усилює цю потребу. Бажання у такої людини бути діяльним передає людям почуття того, що він може бути лідером. Ці якості розвивають такі риси харизматичної поведінки, як моделювання ролі, створення образу, спрощення цілей (фокус на прості і драматичні характеру цілі), опір на великі очікування, проява довірливості та інспірування послідовників імпульсу до дій.

Дослідження свідчать, що у харизми є негативна сторона, пов’язана з узурпацією особистої влади або повним фокусом лідера на самого себе, і позитивна — пов’язана з натиском на поділену владу та тенденцій до делегуванню частини його послідовникам (табл. 1.) Це допомагає пояснити різницю між такими лідерами, як Гітлер, Ленін, Сталін, і такими, як Сахаров, Мартін Лютер Кінг та їм подібних. В цілому харизматичному лідеру приписують наявність упевненості в собі, високу чутливість до зовнішнього оточення, бачення розв’язку проблеми за межами статус-кво, уміння звести це бачення до рівня, зрозумілого послідовникам та пробуджуючих їх до дій; неординарної поведінки в реалізації свого бачення.

Таблиця 1. Етика та харизма

Моделі харизматичного лідерства розрізняються кількістю стадій розвитку самої харизми та відносин з послідовниками. Рахується, що спочатку необхідно розвивати чутливість до виявлення проблеми, на яку можна було б напасти з критикою. Потім необхідно розвинути в собі бачення ідеалізованих шляхів рішення цієї проблеми. В баченні повинно бути включе­но щось нове, раніше ніким не запропонованого та відносно якого здається, що воно може негайно висунути рішення проблеми.

Наступний крок пов'язаний зі здібностями лідера передати значе­ння свого бачення, шляхом між особистої комунікації (публікації, мовлення, жести, пози и т.п.) послідовникам таким чином, щоб це привело на них сильне враження та стимулювання до дій. Далі лідеру для згуртування послідовників навколо себе важливо розвити відносини довіри з ними, проявляючи такі якості, як знання діла, уміння добиватися успіху, прийняття на себе ризику та здійснення неординарних дій або вчинків. На заключному етапі лідер зобов’язаний продемонструвати здібність до реалізації свого бачення через делегування повноважень послідовникам. Це можливо зробити, ставлячи послідовникам напружені і значимі задачі, залучаючи їх до участі в управлінні, послаблюючи бюрократичні шляхи, нагороджуючи їх за результати належним чином.

Дослідження практики ділових організацій показало, що в звичайній ситуації, харизматичне лідерство, не завжди потребується для досягнення у бізнесі високих результатів. Частіш з усього, воно підходить до тих випадків, коли послідовники сильно ідеалізують свої бажання та шляхи їх виконання. Це багато в чому пояснює часту наявність харизми у лідерів, проявляючи себе у політиці, релігії, військових діях. Для бізнесу важливість харизматичного лідерства зростає по мірі необхідності проведення в організаціях радикальних змін в зв’язку з критичністю ситуації. Однак за цих обставин виникає інша концепція лідерства: концепція лідера-перетворювача або лідера-реформатора.

Поиск по сайту: