Банківська діяльність супроводжується низкою ризиків. Класифікація банківських ризиків.
Зовнішні ризики:
1) Політичний ─ ризик імовірності зміни законодавства, громадянської війни чи війни з іншою державою; відмова уряду виплачувати борги держави.
2) Економічний ─ спад виробництва, структурні кризи, інфляція тощо.
3) Соціальний ─ зміни в структурі населення (наприклад, висока народжуваність або старіння населення), майновому статусі клієнтів (швидка диференціація населення за доходами, яка збільшує соціальну напруженість).
4) Природний ─ стихійні лиха (землетруси, посухи, повінь).
5) Системний ─ ризик, пов'язаний з діяльністю банківської системи в цілому.
Внутрішні ризики:
1)Комерційні ризики (характерні не тільки для комерційних банків, а й для будь-якої підприємницької структури):
- конкурентний ─ пов'язаний зі зниженням конкуренто-спроможності банку, втратою через це клієнтів та відтоком ресурсв;
- валютний ─ ризик валютних збитків через зміну курсу національної валюти стосовно іноземної валюти під час проведення зовнішньоторговельних, кредитних операцій;
- кадровий ─ некомпетентність або недобросовісність персоналу банку;
- диверсифікаційний ─ незбалансовані вкладення активів банку або залучення ресурсів. Цей ризик стосується кредитного та інвестиційного портфелів банку.
2) Специфічні ризики (пов'язані з особливостями банківської діяльності):
- кредитний ─ пов'язаний із невиконанням (несвоєчасним виконанням) своїх зобов'язань постачальником; невиконанням своїх зобов'язань перед іншими кредиторами тощо;
- процентний ─ пов'язаний зі зміною процентних ставок за вкладеннями та зобов'язаннями (ціновий ризик) або з невиплатою процентів позичальником тощо;
ліквідності ─ пов'язаний із нездатністю банку своєчасно задовольнити вимоги вкладників і кредиторів та виконати інші свої зобов'язання.
Мінімізація ризиків ─ умова забезпечення фінансової стійкості комерційного банку.
Статична фінансова стійкість ─ дотримання параметрів діяльності банку (капітал, ліквідність, платоспроможність, прибутковість, рівень проблемних активів тощо) в допустимих межах.
Динамічна фінансова стійкість ─ врівноважене і збалансоване зростання позитивних та зниження негативних параметрів діяльності банку в межах допустимого ризику відповідно до визначеної системи стратегічних і поточних цілей функціонування банку.
Регулювання ─ заходи, спрямовані на досягнення певних параметрів діяльності комерційного банку.
Стабілізування ─ заходи, спрямовані на підтримання характеристик банківської діяльності на певному рівні.
Методи забезпечення фінансової стійкості комерційних банків
Зовнішні методи
Регулювальні заходи:
а) грошово-кредитне регулювання (операції на відкритому ринку, політика обов'язкових мінімальних резервів, облікова політика, валютна політика тощо);
б) правове регулювання ─ законодавче закріплення норм і правил банківської діяльності;
в) економічне регулювання ─ нормативні та податкові заходи впливу на банківську діяльність.
Так, законодавчо встановленими нормативами банківської діяльності є:
- вимоги Національного банку України щодо розміру та структури власного капіталу, диверсифікації банківських ризиків (максимальний розмір позики на одного позичальника) тощо;
- критерії (показники) фінансово-стабільного банку, зокрема, співвідношення кредитів і загальних зобов'язань (130 %), частка статутного фонду в капіталі банку (80 %), співвідношення капіталу та зобов'язань банку (50 %), частка міжбанківських кредитів у загальних зобов'язаннях (20 %), частка цінних паперів власного боргу в загальних зобов'язаннях (10 %), співвідношення капіталу та активів банку тощо.
Податкові регулювальні заходи ─ це система заходів, спрямованих на втручання держави в діяльність комерційних банків як з метою наповнення державного бюджету, так і з метою регулювання їх фінансової стабільності (податкові пільги, тарифи тощо).
Стабілізуючі заходи:
а) адміністративні (реєстрація і ліцензування);
б) звітність комерційних банків Національному банку України та оцінювання їхньої діяльності;
в) реорганізація та реструктуризація комерційних банків.
Внутрішні методи
Регулюючі заходи:
а) управління активами і пасивами.
Управління пасивами ─ пошук найбільш стабільних джерел залучених ресурсів і розробляння методів їх залучення з урахуванням конкуренції на ринку банківських послуг.
Управління активами ─ заходи щодо досягнення максимальних доходів з одночасним зниженням ризику з метою забезпечення фінансової стійкості комерційного банку.
Політика управління активами і пасивами буває:
- агресивна;
- оборонна;
- помірна.
Стратегія управління пасивами ─ орієнтування банків на дрібних вкладників зі строковими депозитами або на обмежену кількість великих клієнтів;
б) оптимізація ресурсів;
в) диверсифікація діяльності;
г) оптимізація організаційно-функціональної структури банку. Стабілізуючі заходи:
а) капіталізація банку;
б) формування страхових резервів;
в) ефективність менеджменту та обґрунтування управлінських рішень;