Валюта- грошова одиниця, яка використовується для вимірювання вартості товару і може мати три значення:
- грошова одиниця певної країни;
- грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби іноземних держав, виражені в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках;
Конвертованість національної грошової одиниці─ це можливість легально обмінювати її на іноземні валюти.
За ступенем конвертованості виділяють такі види валют:
- вільно конвертована (ВКВ) ─ валюта вільно та необмежено обмінюється на інші іноземні валюти, є резервною валютою і може використовуватися центральними банками інших країн для накопичення резервів;
- частково конвертована (ЧKB) ─ національна валюта країн, в якій використовуються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій (наприклад, заборона продажу товарів за кордоном за національну валюту);
- неконвертована (НКВ) ─ національна валюта, яка функціонує лише в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.
Валютний курс─ ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.
Види валютних курсів:
- фіксовані курси ─ Центральний банк встановлює валютний курс іпідтримує його (коливання допускається лише в установлених межах);
- гнучкі (плаваючі) валютні курси ─ ціна (курс) валюти вільно встановлюється під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку, але при цьому коригується Центральним банком (наприклад, через інтервенцію, тобто купівлю-продаж валюти на міжнародних валютних ринках);
- множинні валютні курси ─ одночасне використання різних валютних курсів. По-перше, курс якоїсь валюти в результаті прийнятих державою заходів диференціюється залежно від валютних зон, країн або видів торгових, фінансових угод. По-друге, поняття множинності валютного курсу використовують також у випадку, коли курс валюти А, виражений в одиницях валюти Б, не відповідає відношенню котирувань валют А і Б на світових валютних ринках.
Котирування─ це визначення курсу валют.
Під час котирування зазначають:
- курс продавця, за яким банки продають валюту;
- курс покупця, за яким банки купують валюту.
База для визначення валютних курсів - це співвідношення купівельної спроможності різних національних валют.
Основний фактор визначення валютних курсів — це паритет купівельної спроможності — співвідношення купівельної сили валют стосовно певної групи товарів і послуг у двох країнах.
Валютна система- це державно-правова форма організації валютних (грошових) відносин на території певної країни або на світовому рівні.
Валютна система = валютний механізм + валютні відносини
Валютний механізм — правові норма та інститути, які діють на національному та міжнародному рівнях.
Валютні відносини — стосунки, в які вступають фізичні та юридичні особи на валютних та грошових ринках з метою здійснення валютних операцій.
Складові валютної системи:
- національна валюта;
- умови конвертованості валюти;
- режим валютного курсу;
- валютні обмеження в національній економіці;
- механізм валютного регулювання і контролювання;
- правила використання іноземної валюти тощо.
Валютний ринок
Заекономічним змістом валютний ринок- це сектор грошового ринку, на якому врівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.
За призначенням і організаційною формою валютний ринок- це сукупність інститутів та механізмів, які, взаємодіючи, забезпечують можливість вільно продавати-купувати націо-нальну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.
Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності:
- іноземні для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту;
- національні для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту.
Суб'єкти валютного ринку- фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, а також посередники (банки, брокерські компанії, валютні біржі).
За характером виконуваних операцій суб'єктами валютного ринкує:
- підприємці, які купують і продають валюту для забезпечення своєї комерційної діяльності (імпортери, експортери);
- інвестори, які вкладають свій чи позичений капітал у валютні цінності з метою одержання процентного доходу;
- спекулянти, які постійно купують-продають валюту для одержання доходу від різниці в її курсі; професійними спекулянтами є валютні дилери (фізичні та юридичні особи);
- хедери (страхувальники), які здійснюють операції на валютному ринку для захисту від несприятливої зміни валютного курсу;
- посередники (банки, брокерські контори, біржі тощо). Особливість попиту і пропозиції на валютному ринку:
- попит на іноземну валюту одночасно є пропозицією національної валюти;
- пропозиція іноземної валюти є одночасно попитом на національну валюту.
Ціною на валютному ринку є валютний курс - ціна грошової одиниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти.