В Україні з початку 2000 р. Українська міжбанківська валютна біржа перестала здійснювати операції з валютою. Вся торгівля зосередилась у міжбанківському валютному ринку, на якому комерційні банки безпосередньо купують і продають валюту за свій рахунок чи за дорученням клієнтів, які є кінцевими покупцями та продавцями. А в секторі біржового ринку поступово зосереджуються переважно окремі ф'ючерсні й опціонні операції, що потребують централізованого механізму реалізації, яким є біржа.
Класична валютна біржа- офіційно оформлений ринок, на якому відбувається торгівля валютами на основі попиту і пропозиції.
Членами валютної біржі можуть бути лише банки, яким надана ліцензія на проведення валютних операцій, або фінансові установи, яким законодавчо надане право на ведення валютних операцій.
Проблема збалансування попиту і пропозиції валют і забезпечення стабільності національних грошей здійснюється валютним регулюванням. Для прискорення процесу входження економіки України до світового ринку здійснено ряд заходів з метою досягнення режиму конвертованості гривні за поточними операціями, лібералізується порядок проходження платежів у іноземній валюті, вдосконалено порядок відкриття рахунків іноземними інвесторами, здійснюються заходи щодо лібералізації режиму валютного ринку та зняття валютних обмежень. Водночас повільні темпи структурної перебудови економіки і недосконала правова база ще вимагають ефективного контролю за валютними операціями, що пов'язані з рухом капіталу і доступом нерезидентів на валютний ринок України, а також за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарської діяльності, пов'язаною з використанням іноземної валюти на території України і використанням вимог валютного законодавства. Важливими формами валютного контролю стали ліцензування та контроль за отриманням і використанням резидентами іноземних кредитів, ліцензування права роботи комерційних банків України з валютними цінностями.
Валютне регулювання- це сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин. На міжнародному рівні функцію регулювання міжнародних валютних відносин здійснює МВФ, який у своїх діях керується статутом, ухвалами й домовленостями. Міжнародними органами валютних відносин є Міжнародний банк реконструкції й розвитку та інші міжнародні фінансово-кредитні організації. На державному рівні регулювання визначається законодавчими актами кожної країни.
Центральний банк виконує функції нагромадження і управління валютними резервами та проводить операції їх розміщення, визначає сфери і порядок обігу іноземної валюти в країні, визначає курс національної грошової одиниці, встановлює правила і надає ліцензії комерційним банкам на право ведення операцій з валютними цінностями, організує механізм обліку валютних операцій та валютний контроль. Міністерству фінансів належать функції формування бюджетної політики щодо валютних цінностей, формування і використання валютного фонду, регулювання платіжного балансу. Інші національні органи валютного контролю (Державна податкова адміністрація, Державний митний комітет, Міністерство зв'язку) контролюють процес повноти сплати податків, переказу валюти, вивезення і ввезення золота, валюти тощо.
Отже, в Україні механізм валютного регулювання охоплює сукупність заходів Національного банку, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації, інших органів валютного контролю у сфері валютних відносин.