Класифікація кредитних відносин

Кредитна система складається із кількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції щодо акумуляції та розподілу грошових коштів. Розподіл функцій між ланками кредитної системи об'єктивно зумовлений відмінностями в методах і часобах діяльності та різним значенням у процесі відтворення капіталу.

Організаційна структура кредитної системи характеризу­ється різноманітністю кредитних установ, які поділяються на такі три групи:

• центральний банк;

• банківський сектор;

• спеціалізовані кредитні установи.

Як правило, кредитна система має трирівневу структуру (хоча існують відхилення від такої практики): центральний банк, банківські установи та небанківські кредитно-фінансові інститути.

До банківських установ належать такі: комерційні банки, інвестиційні банки, ощадні банки, іпотечні банки, земельні банки, поштово-чекові банки, торговельні банки.

Представниками небанківських кредитно-фінансових інститутів є:

• інвестиційні компанії;

• страхові компанії;

• ощадно-кредитні асоціації та кредитні спілки;

• пенсійні та інші фонди.

Роль окремих ланок у кредитній системі не є рівнозначною. Головною її ланкою є банківські установи (які традиційно займають перше місце за розмірами ресурсів), серед яких роль лідера відводиться комерційним банкам, що здійснюють переважно кредитування промисловості та торгівлі. Діяльність комерційних банків доповнюють операції спеціалізованих банківських установ, що здійснюють, як правило, кредитування на пільгових умовах малоприбуткових та ризикованих галузей економіки (сільського господарства, житлового будівництва, малого бізнесу та зовнішньої торгівлі).

Кредитна система включає також небанківські фінансові установи, які здійснюють фінансування виробництва й довгострокове кредитування підприємств та держави, а саме:

• страхові компанії, що спеціалізуються переважно на страхуванні життя та майна і виступають найбільшими інвесторами на ринку цінних паперів;

• пенсійні фонди, які здійснюють фінансування великих промислових компаній шляхом купівлі їх акцій та облігацій.

Окрім банківських і небанківських інститутів, кредитна система включає низку ланок, що виконують допоміжну роль, пов'язуючи різноманітні сектори позикових капіталів в єдину систему: фінансові, трастові, брокерські та інші компанії, а також взаємні та інші фонди.

Запитання для самоперевірки

1. Що означає поняття "кредитна система"? У чому поля-і т її необхідність?

2. Якими кредитними установами представлено кредитну систему?

3. Перелічіть типи кредитних відносин.

4. Яка структура кредитної системи країн із розвиненою економікою?

Питання 2. Характеристика різних видів СКФІ: кредитні спілки, ломбарди

Література: 2, с. 461 - 463.

Кредитні спілки- це кооперативні організації, що створюються з метою акумуляції заощаджень своїх клієнтів та їх взаємного кредитування. Ініціаторами їх утворення можуть бути підприємства, профспілки, релігійні громади, місцеві органи самоврядування. Спільність інтересів осіб, котрі формують кредитну спілку, визначається потребою отримання доходу на тимчасово вільні власні кошти та можливістю оперативного отримання кредиту.

Ресурси кредитних спілок формуються за рахунок вступних пайових внесків членів, а також їхніх наступних періодичних внесків. Крім того, кредитні спілки можуть користуватися кредитами комерційних банків, а також випускати власні боргові зобов'язання.

До активних операцій кредитних спілок належать такі операції:

• видавання позик своїм членам на різноманітні споживчі потреби;

• депонування коштів, не залучених у позикових операціях, на окремих рахунках у комерційних банках;

• інвестування вільних коштів у короткострокові державні боргові зобов'язання.

Слід зауважити, що основна відмінність кредитних спілок від інших кредитно-фінансових установ полягає в тому, що кредитні спілки здійснюють операції практично тільки для своїх членів.

Ломбарди- це кредитні установи, що здійснюють видачу позик під заставу рухомого майна (цінних речей). Нині ломбарди спеціалізуються на наданні споживчого кредиту фізичним особам під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Потрібно звернути увагу на умови кредитування.

Специфіка ломбардних позичкових операцій полягає у видачі приватним особам невеликих сум позичок на відносно короткі строки (переважно до трьох місяців). Іншою сферою діяльності ломбардів є приймання речей (як правило, ювелірних виробів та антикваріату) на зберігання за певну плату.

Слід зазначити, що для здійснення своїх операцій ломбарди, крім власних коштів, можуть користуватися кредитами комерційних банків.

Запитання для самоперевірки

1. Що являють собою кредитні спілки?

2. Укажіть джерела формування та напрями вкладання ресурсів кредитних спілок.

3. У чому полягає особливість кредитних спілок?

4. Що таке ломбард?

5. Поясніть умови кредитування в ломбардах.

Поиск по сайту: