Тема 11. Комерційні банки

1. Суть, призначення, функції і типи комерційних банків.
2. Організаційна та функціональна структура комерційного банку.
3. Загальна характеристика банківських операцій.
4. Пасивні та активні операції комерційних банків.
5. Кредитний та інвестиційний портфелі комерційних банків.
6. Резерви комерційних банків.
7. Комісійно-посередницькі банківські операції.
8. Банківські послуги.

Комерційні банки ― багато профільні кредитні інститути, що здійснюють фінансові операції та послуги, пов’язані з обслуговуванням клієнтів у всіх сферах економіки.

Функції комерційних банків полягають у:

1. прийманні депозитів від юридичних та фізичних осіб;

2. кредитуванні підприємств і населення;

3. розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

4. створення депозитних грошей (боргові зобов’язання банків).

У процесі кредитно-розрахункових операцій комерційні банки можуть створювати платіжні засоби збільшуючи залишки на поточних рахунках клієнтів.

Спектр операцій комерційного банку залежить від отриманої ліцензії. Дозвіл на створення комерційного банку і виконання банківських операцій видається НБУ на підставі установчих документів, заяви про реєстрацію, економічного обґрунтування, висновків аудиторів про фінансовий стан та інформації про професійну придатність керівників. Засновниками комерційних банків можуть біти юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти крім громадських і політичних організацій, рад усіх рівнів.

Мінімальний розмір статутного капіталу комерційного банку залежить від виду операцій і послуг, які буде надавати цей банк. Найменший розмір ― 1 млн. євро.

Збори акціонерів банкувирішують стратегічні завдання банку, збираються в основному 1 раз на рік, вносять зміни до статуту банку, затверджують річний звіт, визначають напрямки його діяльності, обирають раду та голову ради банку і призначають голову правління банку.

Виконавчим органом акціонерного банку є правління, а пайового ― дирекція, вони вирішують поточні питання, які не є в компетенції зборів акціонерів чи власників.

Ревізійна комісія затверджується зборами акціонерів з їх складу і здійснює контроль за діяльністю правління чи дирекції з власної ініціативи, за поданням зборів акціонерів та за вимогою акціонерів банку. Ревізійна комісія складає звіт по річних звітах банку. Головне завдання ревізійної комісії полягає у контролі за дотриманням банком законодавчих та нормативних актів, які регулюють банківську діяльність.

За рішенням зборів акціонерів комерційні банки можуть створювати спостережний орган (раду)за діяльністю правління та ревізійної комісії.

За характером та кількістю операцій виділяють:

· універсальні ― ті, які виконують широкий спектр операцій і послуг в багатьох сегментах фінансового ринку та галузях економіки;

· спеціалізовані ― займаються обмеженою кількістю операцій чи функціонують у вузькому секторі фінансового ринку, обслуговуючи окремі галузі економіки.

За формою власності розрізняють:

· унітарні ― ті, які мають єдиного власника ― державу або приватну особу (Ощадбанк та Укрексімбанк);

· колективні ― створені у формі акціонерних чи товариств з обмеженою відповідальністю.

За організаційно-правовою формою діяльності є: регіональні, міжрегіональні, загальнонаціональні і міжнародні банки.

За розмірами статутного капіталу: малі, середні і крупні.

За приналежністю до країн: національні, іноземні та спільні.

Статус спеціалізованого в Україні отримує банк, якщо більше 50% його активів відносяться до одного типу, пов’язаного з іпотекою, інвестиційною діяльністю, кліринговою та ощадною справою.

Іпотечний банк― спеціалізований комерційних банк, який займається іпотечним кредитуванням та фінансуванням операцій з нерухомістю. Ресурси іпотечні банки формують за рахунок власного капіталу, продажу іпотечних облігацій, заставних листів і ощадних депозитів клієнтів.

Іпотечне кредитування― продаж іпотечних зобов’язань фінансовим посередникам; надання кредитів під заставу нерухомого майна та землі;

Інноваційний банк― спеціалізований банк, який здійснює фінансування та кредитування інноваційної діяльності з метою підтримки науково-технічного прогресу;

Інвестиційні банки― кредитні установи, які займаються операціями з цінними паперами (емісія, розміщення, продаж) на первинному ринку для фінансування інвестицій.

Інвестиційні банки виступають гарантами емісій, купують та продають великі пакети акцій та облігацій, надають за власний рахунок інвесторам-покупцям цінні папери, консультаційні послуги. Ресурси формуються за рахунок короткострокових позик від інших фінансово-кредитних інститутів.

Ощадні банки― посередники фінансового ринку, які спеціалізуються на залученні грошових заощаджень і вільних грошових коштів населення.

Кліринговий банк― банківська установа, що здійснює операції виключно з розрахункового обслуговування угод, які були укладені на фінансових ринках, а також надає послуг щодо виконання розрахунків за взаємними зобов’язаннями третіх сторін. Для завершення грошових розрахунків надає кредити учасникам клірингу.

Продуктом діяльності комерційних банків виступають:

1. пасивні операції;

2. активні операції;

3. комісійно-посередницькі операції.

Пасивні операції― операції, пов’язані із формуванням банківських ресурсів за рахунок залучення тимчасово вільних грошових коштів. Вони є первинними щодо активних і включають формування власного капіталу банку, залучення вкладів і депозитів, продаж цінних паперів та іноземної валюти.

Банківські ресурси ― сукупність коштів, що знаходяться у розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій. Вони поділяються на власні кошти, залучені та позичені.

Статутний капіталформується за рахунок пайових внесків власників банку або від емісії і розміщенні акцій.

Резервний фондформується за рахунок щорічних відрахувань з прибутку, розмір яких визначається зборами акціонерів.

Нерозподілений прибуток― частина прибутку банку після сплати податків, виплати дивідендів акціонерам та відрахувань до резервного фонду. З нерозподіленого прибутку формуються спеціальні фонди розвитку банку.

Існують строкові депозити і строкові депозити з попереднім попередженням про вилучення.

Депозитний сертифікат ― письмове свідоцтво банки про депонування коштів і право вкладника на отримання депозитів і належних процентів. Існують іменні (обмежене коло обігу) і на пред’явника, що приймаються в оплату нарівні з чеками.

Ощадні депозити призначені для тривалого нагромадження коштів, вилучення яких пов’язане з певними обмеженнями, вони є заощадженнями з фіксованим відсотком доходу. Відбувається видача ощадної книжки.

З’являються рахунки-міксміж строковими і депозитами до запитання, коли власник може виписувати у межах залишку векселі, які приймаються в рахунок оплати нарівні з чеками, а по відношенню до коштів виплачуються відсотки за ринковою ставкою.

Комерційні банки можуть отримувати позики на грошовому ринку: на міжбанківському ринку кредиті, у центрального банку, на ринку євровалют, випускаючи власні боргові зобов’язання, укладаючи угоди РЕПО щодо цінних паперів і валютних цінностей.

Для задоволення термінової потреби в коштах банки залучають кредити dailyабоovernight.

Отримані кредити банкам не надаються для покриття збитків, збільшення статутного фонду комерційних банків і придбання цінних паперів підприємств.

Кредити НБУ, як останньої кредитної інстанції, не можна використовувати для конвертації національної валюти у іноземну, для приватизації державного майна, використовувати не на цілі, вказані в кредитній угоді.

Пасивні інвестиційні операції― пов’язані із випуском і розміщенням банками власних незабезпечених боргових облігацій, які поповнюють банківські ресурси коштами інвесторів на термін обіги цих цінних паперів.

Активні операції― операції з розміщення наявних власних і залучених ресурсів з метою отримання прибутку і забезпечення ліквідності.

До активних операцій відносяться кредитні операції.

Кредитні операціїоб’єднують надання кредитів у готівковій та безготівковій формі, фінансування будівництва житла, у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій РЕПО, фінансового лізингу тощо.

Кредитний портфель― сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх коштів: прострочених, пролонгованих, і сумнівних щодо повернення, нараховані і несплачені відсотки.

Комерційний банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоди з позичальником або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладання угоди з позичальником.

Інвестиційні операціїздійснюють комерційні банки шляхом реінвестицій. Прямі (реальні) фінансові інвестиціїпередбачають внесення коштів або майна для збільшення статутного капіталу юридичної особи і придбання таким чином корпоративних прав.

Фінансові інвестиціїбанків полягають у придбанні цінних паперів та інших фінансових активів на організованому ринку.

До фондових операцій банків з цінними паперами належать:

1. емісійні операції по випуску і розміщенню цінних паперів (власних і третіх осіб) серед інвесторів та посередників;

2. операції з продажу цінних паперів на вторинному ринку за дорученням і за рахунок клієнтів (брокерські операції);

3. операції ДЕПО ― зберігання і управління цінними паперами;

4. операції надання кредиту під заставу цінних паперів.

Інвестиційний портфель банку ― це сукупність банківських ресурсів, вкладених у цінні папери.

У багатьох країнах існують обмеження щодо включення ЦП промислових компаній до інвестиційного портфеля банку.

Структура інвестиційного портфеля комерційних банків має бути оптимізована так, щоб знизити ризик ймовірних втрат коштів, владених у цінні папери.

Диверсифікація― полягає у розподіленні інвестицій між різними цінними паперами з різною прибутковістю та ризикованістю.

Портфель цінних паперів виступає і резервом фінансових активів і використовується для забезпечення платоспроможності та ліквідності банку.

Банки в процесі свого функціонування повинні забезпечити не тільки прибутковість залучених фінансових ресурсів, але і своєчасне їх повернення клієнтам. Тому вони утворюють поточні резерви платіжних засобів для підтримання їх платоспроможності. Резерви поділяють на первинні і вторинні.

Первинні резерви комерційного банку― це вкладення банку і високоліквідні активи, які можуть бути негайно використані як засіб платежу.

Вторинні резерви ― це кладення і активи, які можна перетворити на платіжні засоби з мінімальною затримкою інвестиції у короткострокові державні цінні папери або боргові зобов’язання інших банків з низьким доходом ,але високим рівнем ліквідності.

Поиск по сайту: