1. Поняття грошового ринку. Структура грошового ринку.
2. Пропозиція грошей.
3. Грошова база та грошовий мультиплікатор.
4. Попит на гроші.
5. Процент, як ціна грошей.
6. Вартість грошей.
-1-
Грошовий риноквиступає як механізм перерозподілу грошових коштів між секторами і суб’єктами економіки. Він є також механізмом збалансування окремих грошових потоків та грошового обороту в цілому.
Грошовий потік – це сукупність платежів, які обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення.
Ознакагрошового ринку – купівля – продаж на ньому такого товару, як гроші.
Інфраструктура грошового ринку забезпечує спрямування потоків грошових коштів від власників до позичальників. Головним елементом цієї інфраструктури є банківська система.
Структура грошового ринку:
Грошовий ринок
Ринок грошей Ринок капіталів
На ринку грошейкупуються і продаються короткострокові грошові кошти (до 1 року). Він складається з 2 секторів:
Міжбанківський ринок – на цьому ринку надаються короткострокові кредити для підтримання ліквідності банків та розширення їх кредитної діяльності.
Відкритий ринок - на ринку відбувається купівля – продаж короткострокових цінних паперів Центральним банком.
На ринку капіталів купуються і продаються середньо- і довгострокові грошові кошти.
В залежності від інститутів, що працюють на грошовому ринку, розрізняють:
В секторі прямого фінансування продавці і покупці зустрічаються безпосередньо. В ньому виділяють 2-а напрямки руху грошей:
- канал акційного фінансування;
- запозичення за допомогою облігацій;
Всекторі непрямого (опосередкованого) фінансуваннязв’язок між продавцями і покупцями здійснюється через фінансових посередників. Фінансові посередники спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх покупцям від свого імені, чим відрізняються від брокерів.
-2-
Пропозиція грошей відповідає базовому визначенню грошей – це сукупність загальноприйнятих засобів платежу в економіці.
Пропозиція грошей М=М1=С+Д, де
С – готівка;
Д – депозити.
Пропозицію визначає уряд країни. Фактичним провідником політики уряду виступає НБУ. Він регулює пропозицію грошей за допомогою:
- встановлення нормативів діяльності комерційних банків;
- грошово – кредитної політики.
Грошово – кредитна політика НБУ полягає у впливі на обсяг та структуру грошової маси за допомогою таких засобів, як норма обов”язкового резервування, процентна ставка, операції відкритого ринку.
Крім НБУ до процесу створення грошей причетні:
- вкладники,
- позичальники,
- фінансові посередники
Фінансові посередники – це установи, основна діяльність яких полягає у передачі коштів від вкладників до позичальників.
До них належать:
- комерційні банки,
- інвестиційні компанії та фонди,
- страхові компанії,
- пенсійні фонди,
- кредитні спілки,
- фінансові компанії та ін.
-3-
Грошова база характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі Центрального банку
Грошова база – це резервні гроші банківської системи, які являють собою суму готівки в обігу та банківських резервів.
В = С + TR, де
С – готівка;
TR – банківські резерви;
Ці гроші не збільшують масу грошей в обігу, а є базою для її зростання.
М = μ * В, де
μ - грошовий мультиплікатор– коефіцієнт, який показує як зміниться грошова маса при зміні грошової бази на одиницю.
μ = М ,
В
μ = cr + 1 ,
cr + rr
cr = С/D – коефіцієнт депонування; показує співвідношення готівки та депозитів в грошовій масі.
rr =TR/D - норма фактичного резервування; показує співвідношення між фактичними резервами та депозитами.
-4-
Попит на гроші – прагнення суб’єктів економічних відносин мати в своєму розпорядженні певну, заздалегідь визначену суму грошей. Попит на гроші слід розглядати як попит на запас грошей на певний момент, а не як на потік за певний період.
Існує 3 мотиви попиту:
1. Попит на гроші для трансакцій . Трансакційний мотив полягає в тому, що економічні суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів.
2. Попит на гроші, як на активи (мотив завбачливості). Юридичні та фізичні особи хочуть мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності з метою задоволення непередбачених потреб чи використання несподіваних можливостей.
3. Спекулятивний мотив – полягає в тому, що суб’єкти грошових відносин прагнуть мати в своєму розпорядженні певний запас грошей з метою перетворення їх у високодоходні фінансові інструменти.
Чинникивпливу на попит:
1. Зміна ВВП – чим більший ВВП, тим більший обсяг операцій, щодо його реалізації і, відповідно, більший запас грошей для виконання цих операцій.
2. Зміна швидкості обігу грошей - чим вона вища, тим менший попит на гроші.
3. Зміна відсоткової ставки - зростання відсоткової ставки на альтернативні грошам активи призводить до зменшення тривалості зберігання грошей; відповідно зростає швидкість обігу; відповідно попит падає.
-5-
Ціною грошей на грошовому ринку виступає процентна ставка. В залежності від способу купівлі – продажу грошей розрізняють процентні ставки :
1. Облігаційна – норма доходу, встановлена по цінним паперам (облігаціям, сертифікатам).
2. Депозитна – норма доходу, який виплачують банки своїм клієнтам за їх депозитами. Вона повинна бути нижчою, ніж позичкова.
3. Позичкова - норма доходу, який стягує банк з позичальників за користування кредитами банку.
4. Облікова – норма доходу, який стягує Центральний банк з комерційних банків за позички.
5. Міжбанківська – норма доходу, який стягує один комерційний банк за позички, надані іншим банкам.
Розрізняють номінальну і реальну процентні ставки.
Номінальна – рівень процентної ставки, що фактично склався на ринку.
Реальна– номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції.
Норма прибутку – відношення прибутку до обсягу капіталу, який забезпечив одержання цього прибутку.
-6-
В умовах паперово – кредитного обігу гроші позбавлені внутрішньої вартості. Вартість грошей в сучасних умовах визначається їх купівельною спроможністю.
Купівельна спроможність - це кількість товарів, робіт, послуг, яка може бути придбана в середньому на грошову одиницю.
КС = ___1____
Рівень цін
На купівельну спроможність грошей впливає фактор інфляції. У зв”язку з цим виділяють поняття номінального та реального доходу.
Номінальний доход- це виражений в грошах доход без урахування їх купівельної спроможності.
Реальний доход– це кількість товарів, робіт, послуг, яка може бути придбана в обмін на певну величину номінального доходу.
Крім фактора інфляції на вартість грошей впливає фактор часу. Вартість грошей у часі визначає сьогодняшня дисконтована цінність.
Сьогодняшня дисконтована цінність грошей(СДЦ) – це вартість потоків майбутніх платежів на сьогодні.
СДЦ= __1___ , де
(1 + с)
с- процентна ставка на ринку,
n- число років.
Згідно із критерієм сьогоднішньої дисконтованої цінності необхідно здійснити вкладення капіталів у проект, якщо СДЦ майбутніх потоків переважає вартість інвестування