Індивідуальні завдання. 1. Етапи еволюційного розвитку світової валютної сис­теми.

1. Етапи еволюційного розвитку світової валютної сис­теми.

2. Формування золотовалютних резервів в Україні.

Тема 7. Кількісна теорія грошей

План

Сучасний монетаризм та проблеми макроекономічного регулювання

Монетаризм як самостійний теоретичний напрям сфор­мувався у США в середині 50-х років. Його засновниками була група економістів, очолювана М.Фрідменом. Монетаризм виник на базі кількісної теорії грошей.

Головною ідеєю монетаризму є те, що домінуючий вплив на загальний потік витрат в економіці чинить кількість грошей. Важливим положенням монетаризму є визнання головною при­чиною кризових явищ хаотичні коливання грошової маси, які породжуються урядовими маніпуляціями щодо стимулювання сукупного попиту.

Отже, головним елементом монетарної моделі є гроші; вони забезпечують власнику гарантію здійснення платежів, створюють резерв ліквідності на випадок непередбачених обста­вин тощо. Цінність грошей, їх купівельна спроможність пов’я­зана зворотною залежністю із рівнем цін.

Слід звернути увагу на погляди монетаристів щодо питання про роль держави у господарському житті. Потрібно зауважити, що існують два основні інструменти макро- економічного контролю, які використовуються урядами, а саме: грошово-кредитна та фіскальна політики. Перший вид політики, пов’язаної із впливом центрального банку на величину грошової маси, розцінюється монетаристами як найефективніший. Другий вид політики, що ґрунтується на зміні податкових ставок і управлінні державним боргом, пов’язується зі свавіллям уряду і вважається малоефективним для господарського розвитку.

Протягом багатьох років монетаристи доводять необхід­ність кардинальної перебудови традиційних грошово-кредитних і банківських інститутів. Вони намагаються скоротити до міні­муму можливості урядів впливати на емісію платіжних засобів, поставити жорсткі межі щодо використання урядами емісійного механізму для фінансування бюджетних дефіцитів.

У 1960 році М.Фрідмен розробив програму кардиналь­ного реформування кредитно-грошової системи СІЛА у книзі “Програма для монетарної стабільності”. Один із найголовніших елементів цієї реформи - “грошове правило”, згідно з яким цент­ральний банк повинен взяти зобов’язання підтримувати, на­скільки це можливо, стійкі темпи зростання кількості грошей, не припускаючи сезонних коливань грошового запасу. При цьому під час вибору темпів зростання кількості грошей необхідно орієнтуватися на стабільний рівень цін кінцевого продукту протягом тривалого періоду.

Потрібно зауважити, що праці монетаристів посіли по­чесне місце у сучасній економічній літературі з питань грошей. Велике значення також мають монетаристські дослідження грошового обігу, інфляції, методів грошового прогнозування. Довговічність монетаризму забезпечується послідовною боротьбою представників цієї школи за «здорові гроші», проти політики державного маніпулювання грішми та хронічного дисбалансу грошової сфери.

Запитання для самоперевірки

1. З’ясуйте витоки монетаризму.

2. У чому полягає сутність монетаризму?

3. Розкрийте погляди монетаристів щодо ролі держави у макроекономічному регулюванні.

4. У чому полягає значення монетаризму?

Тема 8. Необхідність і сутність кредиту

План

Наукові концепції кредиту. Суть натуралістичної теорії кредиту. Суть капітачотворчої теорії кредиту

Слід зауважити, що кредит, як і гроші, - одна з найдав­ніших економічних категорій. Проте справді наукове досліджен­ня кредиту розпочалося тільки наприкінці XVIII ст. Однак і досі не прийнято однозначне вирішення основних проблем теорії кредиту, і передусім його ролі в процесі відтворення. В еконо­мічній науковій думці визначилися дві концепції - натураліс­тична й капіталотворча.

Суть натуралістичної теорії кредиту полягає у такому:

· об’єктом кредиту стає тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ, які може бути позичено одним економічним агентом іншому;

· кредит - це форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;

· позиковий капітал є реальним капіталом, тобто капі­талом у речовій формі;

· банки виступають лише як посередники в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх у позику;

· пасивні операції є первинними, порівняно з актив­ними.

Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були класики політичної економії, а саме: А.Сміт, Д.Рікардо, А.Тюрго, Дж.Міль.

Суть капіталотворчої теорії кредиту визначається таки­ми основними положеннями:

· кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багат­ством, а тому розширення кредиту - означає нагромадження капіталу;

· банки - це не посередники в кредиті, а “фабрики кре­диту”, творці капіталу;

· активні операції є первинними щодо пасивних.

Основоположником капіталотворчої теорії кредиту був англійський економіст Дж.Ло. Згідно з його поглядами, кредит не залежить від процесу відтворення й відіграє важливу роль у розвитку економіки. На думку Дж.Ло, із допомогою кредиту можна залучити та привести в рух усі невикористані виробничі можливості країни, створити багатство й капітал.

Під час вивчення даного питання слід звернути увагу на позитивні сторони й недоліки кожної теорії кредиту, а також на їх значення та розвиток.

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає суть натуралістичної теорії кредиту?

2. Укажіть заслуги та недоліки натуралістичної теорії кредиту.

3. У чому полягає суть капіталотворчої теорії кредиту?

4. Охарактеризуйте розвиток капіталотворчої теорії кре­диту.

Поиск по сайту: