Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ. ГРОШІ ЯК ГРОШІ І ГРОШІ ЯК КАПІТАЛ



Сутність грошей.За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість об­мінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним екві­валентом.

Природа грошей як загального еквівалента визначається пере­дусім їх походженням. Як було показано вище, гроші виникли внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, най­більш придатного за своїми фізичними властивостями виконува­ти роль загального еквівалента. Але й після завершення форму­вання грошей як самостійного економічного явища носієм їх протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому ви­гляді, зокрема срібло і золото. Будучи звичайними товарами, во­ни визначали також товарну природу самих грошей, суспільну роль яких виконували нібито за сумісництвом.

Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їх походженням чи закріпленням їх суспільної ролі за певним конкретним товаром. Гроші є товаром самі по собі, по своїй сут­ності, що визначається їх місцем у товарних відносинах. Це помі­тно було вже за тих умов, коли в ролі грошей виступали конкрет­ні товари. Так, золото, ставши монопольним носієм грошової суті, набуло подвійного існування — як звичайний товар і як


гроші. Подвійність виявлялась як у його споживній, так і в міно­вій вартості.

Поряд з конкретною споживною вартістю як здатністю задо­вольняти певні потреби людини золото набуло загальної спожив­ної вартості — здатності задовольняти будь-які людські потреби внаслідок використання його як загального засобу обміну. Між конкретною І загальною споживною вартістю золота виникла су­перечність — якщо воно застосовується у першій своїй властиво­сті, то не може використовуватись у другій, і навпаки.

У міру розвитку товарного виробництва неухильно загострює­ться ця суперечність: щоб задовольнити дедалі зростаючі потре­би обігу в золотІ-грошах, довелося б повністю відмовитися від використання його як конкретного товару. У такій ситуації втра­чається особливе значення специфічних властивостей золота як грошового товару, оскільки реалізувати їх стає дедалі важче.

Вирішення цієї суперечності було знайдено на шляху ідеалі­зації грошей, поступового переходу загальної споживної вартості від конкретного товару-золота до простого його знаку. Перший крок у цьому напрямі був зроблений у тій сфері грошових відно­син, де природні властивості золота як товару найменшою мірою вимагалися, — у сфері товарного обігу. Миттєвий характер фун­кціонування грошей як засобу обігу відкрив шлях для заміщення грошей-золота грошима-знаками.

Реальна дійсність свідчить і про роздвоєння мінової вартості золота як звичайного товару І як грошей. Вартість золота як зви­чайного товару формується під впливом змін продуктивності су­спільної праці в золотодобуванні та змін суспільних потреб у цьому конкретному товарі. На вартість же золота як грошей впливають, крім того, ще й такі чинники, як зміни суспільних по­треб у грошах в усіх їхніх функціях, динаміка золотих запасів, нагромаджених у попередні віки, та ін. Тому вартість золота як грошей стає менш залежною від поточних змін умов видобування золота, більш сталою, ніж вартість золота як товару.

Особливо відчутно ці відмінності вартості золота як звичайно­го товару і як грошей виявляються в обігу монет. Відомо, що від тривалого обігу монети стираються І вартість золота, яка реально залишається в монеті, зменшується. Проте в обігу монети про­довжували циркулювати у своїй попередній вартості, що'зали-шилася лише номінальне. У такій номінальній вартості монети продовжували успішно функціонувати як міра вартості і засіб обігу, тобто виконувати основні функції, котрі й констияуюють явище грошей.


Подібна роздвоєність вартості золотої монети на реальну і номі­нальну може відбуватися і під впливом змін умов і технології видо­бутку золота. У таких випадках реальна вартість однойменної моне­ти знижувалася при збереженні протягом певного часу в ринкових відносинах її попередньої вартості як номінальної, особливо на рин­ках, віддалених від місць видобутку золота. Незважаючи на підви­щення цін на товари в місцях його видобутку, значна частина інших товарів тривалий час продовжує оцінюватися мірою вартості, що стала ілюзорною, застарілою. Лише згодом поступово вирівнюється номінальна вартість грошей за фактичною вартістю золота як това­ру. Однак поки відбудеться одне коло вирівнювання, фактична вар­тість може знову змінитись. Отже, номінальна вартість може ніколи її не «наздогнати» або ж зрівнятися з нею лише на короткий строк.

Це свідчить про те, що гроші в процесі обігу набувають особ­ливої вартості, яка може існувати відокремлено і паралельно з внутрішньою вартістю того матеріалу, з якого вони виготовлені. Гроші стають абсолютним уособленням мінової вартості, що має вирішальне значення в метаморфозі Товар—Гроші. Можливість формування такої вартості грошей створила основу для відокре­млення явища грошей від конкретного товарного носія, для ви­никнення грошей, не пов'язаних з будь-якою натурально-речо­вою формою, наприклад депозитні гроші, електронні гроші.

Як самостійна форма мінової вартості гроші принципово від­різняються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись на відповідні блага. То­му ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого його суб'єкта, незалежно від його конкрет­них поточних потреб. Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім Іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.

Як такі гроші виходять в окремих своїх функціях далеко за межі сфери товарного обміну й обслуговують усі сфери економі­ки, зокрема нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та використання, у тому числі на потреби Інвестування,

Гроші як гроші і гроші як капітал.Застосування грошей для обслуговування процесів нагромадження вартості та її продукти­вного використання (Інвестування) істотно змінило їх суспільне призначення, 3 простого засобу обігу, що обслуговував обмін то­варів, вони перетворилися в носія самозростаючої вартості, тобто у форму капіталу. Вони стали широко обслуговувати нагрома­дження вартості, використання її для фінансування розвитку ви-


робництва, формування на цій основі маси позичкового капіталу та його руху. Забезпечення самозростання вартості стало пріори­тетною ціллю руху грошей у процесі відтворення, яка істотно впливає на інтереси економічних суб'єктів, на їх взаємовідносини.

При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм капіталу, у зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обме­жується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалі­зувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використо­вуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призна­чення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функці­ональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істо­тно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися як гроші.

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економіч­ними суб'єктами. Гроші е власне грошима насамперед при їх ви­трачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купів­лю товарів та послуг.

Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає влас­нику грошей додатковий дохід у вигляді процента.

При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночас-но є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку.

Найвиразніше гроші як капітал виявляють себе в межах кру-гообороту капіталу окремого підприємства. Наявна у нього сума грошей (на банківських рахунках, у касах) є одночасно частиною його оборотного капіталу і масою ліквідності, що забезпечує йо­го поточну платоспроможність. Збільшення цієї суми одночасно збільшує його оборотний капітал, тобто масу наявних ресурсів, його ліквідність, робить підприємство економічно могутнішим.


У межах всієї економіки наявна сума грошей характеризує лише масу її ліквідності і не є частиною обсягу реального капіта­лу. Зростання цієї суми призводить лише до поліпшення ліквід­ності економіки, проте обсяг реального капіталу від цього не збільшується. Якщо зростання загальної маси грошей буде над­мірним, це призведе лише до їх знецінення.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.