Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Дайте характеристику психологічних особливостей різних видів злочинних груп



1. Злочинні групи неповнолітніх і молоді

Як свідчить статистика, понад 70% злочинів неповнолітні вчиняють у групі. Враховуючи неповноту статистичної інформації (окремі учасники групових злочинів не притягаються до кримінальної відповідальності у зв'язку з недосягненням віку, малозначністю діяння або ж до них застосовуються інші міри покарання), можна стверджувати, що вчинення злочину підлітком-одинаком - швидше виняток, аніж правило. Але і в таких випадках завжди наявний вплив на неповнолітнього правопорушника найближчого соціального оточення, групи з антисоціальною спрямованістю, до якої він належить чи належав раніше. Слід також відзначити, що участь у групі і співучасть у вчиненні злочину для підлітків у значній кількості випадків не збігаються, тобто не виключена різниця соціальної ролі, виконуваної в неформальній групі та при вчиненні конкретного злочину.

2. Злочинні групи раніше засуджених

Даний різновид груп характеризується, передусім, тим, що вони спеціально створюються для вчинення злочину чи тривалої в часі злочинної діяльності. Цей процес ініціюється лідером - авторитетною особою, який відразу визначає груповий статус кожного з учасників, норми і правила поведінки в групі та її злочинну "спеціалізацію" (об'єкти злочинних домагань та засоби досягнення злочинної мети), тобто створює чітку функціонально-психологічну структуру. Завдяки цьому злочинні групи, що складаються з раніше засуджених, з самого початку свого існування стають організованими, "минаючи" попередні етапи групової динаміки.

3. Злочинні групи розкрадачів державної чи приватної власності

Особливості формування і функціонування даних груп значною мірою подібні до вищезазначених: вони створюються досвідченим лідером, із самого початку є досить організованими і швидко еволюціонують у своєму розвитку; у них відсутні стосунки, засновані на емоційних зв'язках, а якщо такі спочатку й існують, то вони швидко заміщаються власне функціонально-діловими, зумовленими участю у групових злочинах, і не поширюються на позаспільну злочинну діяльність.

4. Злочинні групи, що вчиняють пограбування та розбійні напади з метою заволодіння державною та приватною власністю

Кількісні параметри даних груп визначаються багатостуленевістю та багатофункціональністю планованої діяльності.

необхідністю виконання досить складних операцій, використанням різноманітних спеціалізованих засобів при вчиненні злочину і т. ін., що потребує не мінімальної, як у попередніх випадках, а оптимальної чисельності групи (в середньому - 4 чол.). їх психологічними особливостями є високий ступінь контактності учасників між собою ще до визначення спрямованості групи як злочинної. Вони формуються протягом достатньо тривалого часу (2-х і більше місяців), попередньо визначаючи стратегію і тактику дій, підшукуючи чи спеціально виготовляючи відповідне технічне оснащення, ретельно вивчаючи умови та обстановку, навіть тренуючись і набуваючи необхідні уміння та навички. Все це зумовлює високу згуртованість групи та сталість стосунків її учасників.

5. Злочинні групи, що вчиняють насильницькі злочини

Діяльність таких груп визначається переважно ситуативно виникаючими обставинами, яким передує досить тривале попереднє знайомство, спільне проведення часу, збіг установок поведінки та наявність у кожного із учасників антисуспільної спрямованості. Залучення до групи відбувається, як правило, шляхом навіювання, зараження і наслідування на яскраво вираженому емоційному тлі.

 

72. Дайте характеристику організаційно-психологічній структурі слідчої діяльності.

 

Організаційно-психологічна структура слідчої діяльності представлена:

інформаційно-пошуковими, комунікативними та інформаційно-комунікативними

слідчими діями.

1)Інформаційно-пошукові — це дії, основу яких складає інформаційний пошук

та оперування інформацією щодо події злочину (огляд місця події,

впізнання); комунікативні — група слідчих дій, які мають в основі

комунікативну діяльність, тобто здійснюються в умовах постійного

контакту та діалогу між учасниками процесу розслідування (допит, допит

віч-на-віч); інформаційно-комунікативні — група слідчих дій, значне

місце серед яких належить як пізнавальній, конструктивній, так і

комунікативній діяльності слідчого (обшук, перевірка свідчень на місці,

затримання).

2)Комунікативні слідчі дії. Безсумнівно, будь-яка слідча дія спрямована на одержання інформації про

подію злочину. Разом з тим, декілька слідчих

дій орієнтовані як на інформаційний пошук, так і на здійснення

психологічного впливу на різні категорії учасників слідства. До таких

дій належать так звані комунікативні, тобто ті, в основі яких є

безпосереднє спілкування. Це допит та очна ставка, які провадяться в

умовах постійного контакту та діалогу між учасниками. Інформаційний

обмін тут поєднується з психологічним впливом.

3) інформаційно-комунікативні – група слідчих дій , значне місце серед які належить як пізнавальній , конструктивній , то й комунікативній діяльності слідчого ( обшук , перевірка свідчень на місці , затримання ). Безсумнівно , що будь-яка слідча дія спрямована на одержання інформації про злочин . разом із тім, деякі слідчі дії орієнтовано як на інформаційний пошук , то й на здійснення психологічного впливу на різні категорії учасників слідства . До таких дій належати так звані комунікативні , тобто тих, в основі які – безпосереднє спілкування (допитий та очна ставка, котрі провадяться в умовах постійного контакту та діалогу між учасниками ). Інформаційний обмін тут поєднується із психологічним впливом . Розслідування – це результат роздумів , життєвого й професійного досвіду , інтуїції й таланту. Формування особистості слідчого – дуже складний процес перетворювання вимог діючого законодавства , відповідних відомчих положень на переконання , звичаї , особисті якості , навички й вміння . Від правильного застосування позиції слідчим у складній ситуації значно залежить успіх розкриття й розслідування злочину . Взаємодія слідчого із суб’єктами розслідування завжди є складним організаційно-психологічним явищем , а тому ефективність вирішення конкретних завдань цілком й повністю залежить від успішного оволодіння ним не лише психологічними знаннями про чинники цієї взаємодії , але й і набуття досвіду , навичок та стереотипів використання засобів впливу на суб’єкти спілкування.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.