Задачі для самостійного розв’язання

Задача 1.Чому дорівнює грошовий агрегат М2, якщо величина готівки становить 200 млн. грн., поточних вкладів – 400 млн. грн., ощадних вкладів – 300 млн. грн., строкових вкладів – 350 млн. грн.?

Задача 2. Якщо готівка на руках у населення – 405 тис. грн., строкові депозити – 200 тис. грн., безготівковий обіг – 180 тис. грн., готівковий обіг – 70 тис. грн., кошти за трастовими операціями – 80 тис. грн., готівка в оборотних касах банків – 370 тис. грн., то чому дорівнює грошовий агрегат М2?

Задача 3.Короткострокові депозити дорівнюють 1630 млн. грн, довгострокові депозити – 645 млн. грн., чекові депозити – 448 млн. грн., термінові ощадні депозити – 300 млн. грн., готівкові гроші поза банками – 170 млн. грн., виписаний чек на суму 10 млн. грн. Чому дорівнюють агрегати М1, М2, М3?

Задача 4. Кількість грошей, які фактично є в розпорядженні суб'єктів грошового ринку, дорівнює 700 млн. грн.; швидкість обігу грошей – 2,5; обсяг товарів та послуг, що реалізуються – 1,3 млрд. грн. Розрахуйте рівень товарних цін.

3адача 5. Розрахуйте швидкість обігу грошей. Грошова маса готівкових і безготівкових грошей – 500 млрд. грн. Валовий продукт – 4100 млрд. грн.

Задача 6. Визначити кількість грошей, що необхідні як засіб обігу. Сума цін за реалізованими товарами (послугам, роботам) – 45 млрд. грн. Сума цін товарів (послуг, робіт) проданих, термін оплати яких не настав – 42 млрд. грн. Сума платежів за довгостроковими зобов'язаннями, термін оплати яких настав – 72 млрд. грн. Сума взаємопогашених платежів – 40 млрд. грн. Середня кількість обертів грошей за рік – 13.

Задача 7. Сума реалізованих товарів і послуг – 200 млрд. грн. При цьому сума цін товарів, проданих у кредит, – 10 млрд. грн.; платежі за кредитами становлять 4 млрд. грн., платежі, що взаємно заліковуються, – 2 млрд. грн. Швидкість обороту грошової одиниці – 2, 4 місяці. Розрахуйте кількість грошей, необхідних для безінфляційного обігу грошей в економіці.

Задача 8. Визначити кількість грошей, необхідних для безінфляційного обігу, за такими даними:

· сума цін реалізованих товарів, робіт, послуг – 5100 млрд. грн.;

· сума цін товарів, робіт, послуг, що реалізовані з відстро­ченням платежу, – 50% обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

· сума платежів за зобов'язаннями, термін оплати яких на­ступив, – 130 млрд. грн.;

· сума платежів, що взаємно погашаються, – 20 % загально­го обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

· середня кількість оборотів грошової маси за рік – 7.

Яким чином зміниться обсяг грошової маси, якщо її обо­ротність зросте на 3 оберти?

Яким чином зміниться обсяг грошової маси, якщо не буде проводитися взаємне зарахування боргів?

Задача 9. Обсяг ВВП у поточному році становив 115,6 млрд. грн., на початок року в обороті перебувало (за агрегатом МЗ) 14,7 млрд. грн., на кінець року – 20,6 млрд. грн. Визначити середню швидкість обігу гривні у поточному році та тривалість одного обороту.

Задача. Кількість проданих товарів протягом року становить 280 тис. шт., ціна одиниці товару – 7 грн. Визначити середню оборотність грошової одиниці та розмір грошової маси, коли відомо, що при підвищенні оборотності грошової одиниці на 3 оберти необхідність у грошовій масі, що обслуговує грошовий обіг, скоротилась на 50%, при підвищенні оборотності грошової одиниці на 5 оберти – на 60 %.

Завдання для самостійного розв’язання

Правильне чи помилкове певне твердження?

1. Грошовий оборот і грошовий обіг – це одне й те ж.

2. Сфера грошового обігу ширша, ніж грошового обороту.

3. Грошовий потік є частиною грошового обороту.

4. Грошові потоки сімейних господарств балансуються заощадженнями на грошовому ринку.

5. Грошовий оборот є передумовою процесу суспільного відтворення.

6. Потоки руху грошей є результатом відтворювального процесу.

7. Грошовий оборот – це безперервне переміщення грошей у фун­кціях засобів обігу і платежу між економічними суб'єктами.

8. Гроші в грошовому обороті індивідуального власника являють собою капітал.

9. Гроші на макрорівні не є капіталом.

10. Для нормального функціонування грошового обороту потріб­на рівність грошових потоків національного доходу та націо­нального продукту.

11. Грошові потоки держави балансуються через запозичення на грошовому ринку.

12. Грошові потоки фірм балансуються через заощадження на гро­шовому ринку.

13. Центральний банк завжди втручається в процес балансування грошового обороту.

14. Держава може впливати на готівковий обіг.

15. Держава може впливати на безготівковий обіг.

16. Грошовий агрегат – це вид функціональної форми грошей.

17. Грошовий агрегат – це сукупність функціональних форм грошей.

18. Готівка, яка включається до агрегату М0, складається з мо­нет та банкнот поза банками.

19. Запас готівки в касах комерційних банків входить до агрега­ту М0.

20. Запас готівки в касах комерційних банків входить до агрега­ту М1.

21. М1 уключає готівку поза банками, чекові рахунки і строкові депозити.

22. Чеки, виписані на поточні рахунки, замінють готівку.

23. Банкноти відносять до «майже грошей».

24. Чекові депозити в своїй основі мають поточні рахунки в комерційних банках.

25. Поточні рахунки є частиною грошової маси.

26. М2 більше ніж М1 на величину строкових депозитів.

27. М2 менше ніж М3 на величину довгострокових вкладів.

28. «Майже гроші» – це гроші, які можна безпосередньо використати як платіжний засіб.

29. «Квазігроші» і «майже гроші» – це одне й те ж.

30. Ліквідність – це можливість активів перетворюватись у платіжний засіб без суттєвої втрати вартості у короткий строк.

31. Найбільшу ліквідність має агрегат МІ.

32. Проблема монетизації ВВП полягає в доведенні маси грошей
в обороті до рівня, достатнього для його реалізації.

33. Коефіцієнт Маршалла визначається відношенням номінально­го ВВП до грошової маси.

34. Про достатність монетизації ВВП можна судити за зміною рів­ня монетизації.

35. Про достатність монетизації ВВП можна судити за зміною рів­ня інфляції.

36. Збільшення грошової маси в обігу не означає збільшення рівня монетизації ВВП.

37. Рівень монетизації може падати при збільшенні грошової маси.

38. Достатній рівень монетизації забезпечується врівноважен­ням попиту і пропозиції грошей.

39. Якщо пропозиція грошей збільшиться, а попит на гроші не змі­ниться, то рівень монетизації впаде.

40. Якщо попит на гроші збільшиться, а пропозиція грошей не змі­ниться, то виникне криза збуту.

41. Якщо попит на гроші збільшиться та збільшиться грошова емісія, то рівень монетизації зросте.

42. Якщо рівень монетизації падає протягом довгострокового пе­ріоду – це ознака нормального стану грошової сфери.

43. Не існує прямого зв'язку між падінням рівня монетизації та динамікою грошової маси.

44. Швидкість обігу грошей змінюється при зміні обсягу грошової маси.

45. Швидкість обігу відчутно впливає на економіку.

46. Кейнсіанці стверджують, що швидкістю обігу можна керувати.

47. Монетаристи стверджують, що можна нейтралізувати вплив швидкості обігу грошей на економіку шляхом зміни маси грошей в обороті.

48. Вимоги закону грошового обігу поширюються на всю масу гро­шей, що обслуговує грошовий оборот.

Поиск по сайту: