Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Політика демпінгу та характер антидемпінгових заходів. Неокласичний аналіз. Компенсаційні мита. Субсидії в міжнародній торгівлі



Демпінг - ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику; необгрунтоване зменшення ціни нижче від рівня світової. Види демпінгу:

- ціновий демпінг - продаж на експортному ринку товару за ціною, нижчою його ціни на національному ринку; - вартісний демпінг - продаж товару на експортному ринку за ціною, нижчою його вартості.

Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, що хочуть заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам.

Незважаючи на те, що демпінг приносить країні-імпортеру певну вигоду, поліпшуючи її умови торгівлі, уряди вважають усі види демпінгу іноземних виробників формами несумлінної конкуренції. Тому він заборонений як міжнародними правилами СОТ, так і національним законодавством ряду країн. Якщо факт демпінгу доведений, то країна має право вводити торгові обмеження у вигляді антидемпінгових мит. Для законного введення антидемпінгових мит необхідна наявність двох критеріїв: продаж товару за рубіж за ціною нижчою, ніж у країні походження, і нанесення матеріальних збитків галузі вітчизняної промисловості. Після того, як факт демпінгу встановлено, торгові партнери країни, що здійснюють товарний демпінг, мають право застосовувати проти неї торгові обмеження. Ці обмеження звичайно приймають форму введення антидемпінгового мита або погрози його введення. Антидемпінгове мито (antidumpingduty) являє собою тимчасовий збір, який вводиться країною, що імпортує, для компенсації втрат від товарного демпінгу. Звичайно це мито встановлюється в розмірі різниці між цінами товару на внутрішньому і світовому ринках.

Компенсац́ійне ми́то — особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію Українитовару, що є об'єктом застосування компенсаційних заходів.

Компенсаційне мито виступає різновидністю митного збору, що характеризується підвищеним розміром і покликаний поставити у рівні умови внутрішні та імпортні товари шляхом компенсації різниці в цінах. Цей вид мита є однією з форм захисту внутрішнього ринку за допомогою протекціонізму і підтримки вітчизняного товаровиробника. Компенсаційне мито застосовується:

· у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

· у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Попереднє або остаточне компенсаційне мито справляється за ставкою і на умовах, установлених у відповідному рішенні Комісії про застосування компенсаційних заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів, у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію України певних товарів.

Субсидія – це вклад, дотація уряду чи державної установи, передача коштів, пряміпереводи, фінансові пільги, податкові пільги і любі форми підтримання доходів і цін.Субсидія– це фінансовий внесок, що наданий на територію члена СОТ урядом або будь-яким державним органом. Не вважаються субсидіями надання коштів, товарів або послуг за цінами та умовами які невідрізняються від тих, що існують на ринку. Класифікація субсидій:

1. За призначенням:

- експортні; - всі інші які називаються внутрішні субсидії. Експортні– мають вузьку задачу підтримання експорту. Внутрішні субсидії– надаються на будь-яких підставах і можуть сприяти розвитку експорту,

але як наслідок компенсаційного впливу. З точки зору торгівельної політики найбільш суттєвими є

експортні субсидії.

Відповідно до спрямування мети і типу субсидії поділяються на:

- червоні(заборонені) – це субсидії в якості єдиної умови або однієї із умов визначаються

показниками експорту, включаючи субсидії, що передбачаються у якості єдиної умови або одної із

умов переважного використання вітчизняного товару;

- жовті(незаборонені) – це субсидії незаборонені але можуть підлягати відшкодуванню, що

можуть призвести до несприятливих наслідків, таких як шкода щодо інших країн(дзеркальний

ефект).

- зеленні субсидії – це субсидії, які не є заборонені, не підлягають застосуванню

компенсаційних заходів до них, належать неадресні, неспецифічні субсидії та адресні субсидії які

задовольняють певні умови.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.