Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Протекціонізм і фритредерство – аргументи ефективного вибору



Протекціонізм - економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняної економіки від іноземної конкуренції. Основними заходами протекціоністської політики є: 1) забезпечення перевищення експорту товарів над імпортом товарів; 2)підтримка експансії торговельного капіталу, стимулювання створення монопольних торговельних об'єднань 3) захист та стимулювання розвитку національної промисловості, збільшення виробництва товарів на експорт, надання пільг експортерам (привілеїв, монопольних прав, експортних премій, субсидій тощо); 4) обмеження імпорту готової продукції, особливо предметів розкоші шляхом встановлення високих ввізних митних зборів, квот, тарифів; 5) заборона або обмеження вивезення сировини та стимулювання її ввезення; 6) розвиток мореплавства тощо.

За об'єктом захисту протекціонізм поділяється на селективний (захисний), наступальний (агресивний) і тотальний (суцільний)

Об'єктом захисту селективного протекціонізму є окремі (вибіркові) галузі національної економіки, що потребують захисту. До них традиційно в світовій економіці належать сільське господарство (існує навіть спеціальний термін — аграрний протекціонізм), сфера послуг, молоді галузі національної економіки. При наступальному (або агресивному) протекціонізмі захищаються не найменш розвинуті та уразливі виробництва і а, навпаки, ті галузі економіки, які за умов протекціоністських заходів здатні вже сьогодні або найближчим часом здійснити наступ (агресію) на відповідні світові товарні ринки.. Комбінацією, селективного і наступального є протекціонізм тотальний (суцільний), коли майже рівномірно захищаються всі галузі національної економіки. Історично першим і тривалий час основним інструмент протекціонізму в торгівлі був митний тариф (його структура, ставки мита, метод визначення країни походження товару тощо). Такий протекціонізм називається тарифним і в чистому вигляді в сучасних зовнішньоторговельних політиках майже не застосовується. Політика захисту внутрішнього ринку від іноземної" конкуренції може ґрунтуватися також на вжитті нетарифних заходів таких як ліцензування і квотування, «добровільне» обмежені експорту, встановлення мінімальних імпортних цін, застосування високих імпортних податків і механізму імпортних депозитів адміністративних формальностей і технічних бар'єрів тощо. Такий тип протекціонізму буде називатися нетарифним.

Фритредерство - напрям у економічній теорії, політиці та господарській практиці, орієнтований на вільну торгівлю та невтручання держави у приватнопідприємницьку діяльність. Являє собою політику, в якій тарифи та інші бар'єри на шляху торгівлі між націями скасовуються.

На практиці свобода торгівлі звичайно означає відсутність високих експортних і імпортних мит, а також немонетарних обмежень на торгівлю, наприклад квот на імпорт певних товарів і субсидій для місцевих виробників певних товарів. Завдяки вільній торгівлі, що базується на принципі порівняльних витрат, світова економіка може досягти більше ефективного розміщення ресурсів і більше високого рівня матеріального добробуту. Структура ресурсів і рівень технологічних знань кожної країни різні. Отже, кожна країна може робити певні товари з різними реальними витратами. Кожна країна повинна робити ті товари, витрати виробництва яких щодо нижче витрат в інших країнах, і обмінювати товари, на яких вона спеціалізується, на продукти, витрати виробництва яких у країні вище відносно інших країн. Якщо кожна країна буде надходити таким чином, мир може в повному ступені використовувати переваги географічної й людської спеціалізації. Тобто світ - і кожна вільно торгуюча країна - може одержати більший реальний дохід від використання того обсягу ресурсів, якими вони розташовують. Протекціонізм - бар'єри на шляху вільної торгівлі - зменшує або зводить нанівець вигоди від спеціалізації. Якщо країни не можуть вільно торгувати, вони повинні перекинути ресурси з ефективного (з низькими витратами) їхнього використання на неефективне з метою задоволення своїх різноманітних потреб. Побічний ефект від вільної торгівлі полягає в тім, що остання стимулює конкуренцію й обмежує монополію. Зросла конкуренція іноземних фірм змушує місцеві фірми переходити до виробничих технологій з найбільш низькими витратами. Це також змушує їх уводити нововведення й тримати руку на пульсі технічного прогресу, підвищуючи якість продукції й використовуючи нові методи виробництва, і в такий спосіб сприяти економічному росту.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.