Ліцензія на використання об’єкту права інтелектуальної власності: поняття, види, порядок надання

Ліцензія – це письмовий дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі патенту на винахід, промисловий зразок, корисну модель.

Ліцензіар – це особа, якій належать виключні майнові права інтелектуальної власності, тобто власник охоронного документу на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Ліцензіат – це особа, якій надано дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію).

Ліцензія може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

За обсягом прав, що надаються ліцензія може бути таких видів:

• виключна;

• одинична;

• невиключна;

• іншого виду

Виключна ліцензія – ліцензія, яка видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об’єкта інтелектуальної власності і видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у визначеній сфері.

Одинична ліцензія – ліцензія, яка видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта інтелектуальної власності в сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання цього об’єкта у визначеній сфері.

Невиключна ліцензія – ліцензія, яка не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта інтелектуальної власності та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкту.

За умовами надання розрізняють такі види ліцензій:

• Субліцензії

• Перехресні

• Зворотні

• Відкриті

Субліцензія (залежна ліцензія) – це письмове повноваження на використання об’єкта інтелектуальної власності іншій особі за згодою обох сторін.

Перехресна ліцензія (крос-ліцензія) передбачає взаємний обмін правами на використання об’єктів інтелектуальної власності, які часто доповнюють одне одного.

Зворотна ліцензія надає ліцензіару право на використання результату творчої діяльності, розробленого ліцензіатом на основі отриманих від ліцензіара знань у результаті покращення чи удосконалення об’єкта основної ліцензії.

Відкрита ліцензія (ліцензія по праву) має місце у випадку, якщо патентовласник згоден надати право на використання об’єкта інтелектуальної власності будь-якій фізичній або юридичній особі за умови оплати винагороди.

Патентовласник може подати заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка до Державного департаменту інтелектуальної власності для офіційного опублікування.

У цьому випадку мито за підтримання патенту в силі знижується на 50%, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заявки.

Особа, яка виявила бажання скористатись зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з патентовласником договір про платежі. За своєю суттю така ліцензія може бути лише невиключною.

Відповідно до законодавства України патентовласник має право відкликати відкриту ліцензію, якщо ні від кого не надійшло пропозицій щодо використання цього об’єкта. У цьому випадку річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання.

Ліцензійний договір – це договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства.

У ліцензійному договорі мають бути вказані: сторони ліцензійного договору, предмет ліцензійного договору, номер патенту і назва винаходу, промислового зразка, корисної моделі, обсяг прав, що передаються, вид ліцензій, строк дії ліцензійного договору, територія дії ліцензійного договору, місцезнаходження (місце проживання) сторін.

Предметом ліцензійного договору є ліцензія (дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності ), а об’єктом – винахід, промисловий зразок або корисна модель.

Поиск по сайту: