Перелік критеріїв оцінки муніципальних інвестиційних проектів м. Прилуки

Потреба в покращанні інвестиційного клімату країни та її регіонів є цілком об’єктивною. Однак, незважаючи на значну кількість публікацій з даної проблематики, розширення спектра презентаційних заходів на рівні регіональної влади, суттєвого позитивного зрушення в інвестиційній діяльності в країні не спостерігається. Основною причиною цього залишається несистемність як обґрунтування пропонованих заходів, так і практичних дій щодо їх реалізації.

В Україні спостерігається посилення інвестиційних ризиків. Суттєві обмеження інвестиційної активності в країні закладаються саме на рівні загальнодержавної економічної політики. Найбільш вагомими для інвесторами стали: мораторій на дію пільгових умов економічної діяльності в СЕЗ та ТПР, методологічна невизначеність та нечіткість здійснення реприватизації, запровадження податку на додану вартість на прямі інвестиції у статутний капітал тощо.

Аналіз інвестиційно-привабливих галузей, які завдяки своїй експортній орієнтації значною мірою забезпечили зростання української економіки у попередні періоди, засвідчує наступні пріоритети — металургійна, гірничодобувна промисловість, машинобудування. Так, в структурі експорту українських товарів в 2004 р. 77,2% припадає на мінеральні продукти, продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, недорогоцінні метали та вироби з них, транспортні засоби та шляхове обладнання, механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання тощо [14, с. 143].

Щодо світових тенденцій, така експортна та виробнича орієнтація української економіки не є перспективною, вона консервує технологічну відсталість та посилює ресурсомісткість валового внутрішнього продукту. Результати традиційного рейтингу 500 найбільших компаній, що проводиться британською Financial Times, визначили світових лідерів, що демонструють найвищу інвестиційну привабливість — банківський бізнес, видобуток нафти та газу, послуги зв’язку, фармацевтика і біотехнології, комп’ютери, ІТ-технології [4].

Ці факти вимагають перегляду, а вірніше, — однозначності загальнодержавної стратегії економічного розвитку Україні та регіональних стратегій на основі обмеженої кількості конкурентоспроможних технологій. Світовий досвід підтверджує результативність державної політики економічного зростання при зосередженні на двох-трьох пріоритетних напрямах для концентрації ресурсів за наявності конкурентних переваг для їх розвитку.

Інвестиційний паспорт — документ з інформацією про регіон, здатною зацікавити потенційного інвестора. Практика складання інвестиційних паспортів в Україні далека від досконалості, оскільки часто обмежується компіляцією наявної на певний період часу інформації про місто чи регіон, підібраною різними структурними підрозділами міськвиконкому чи облдержадміністрації. На наш погляд, інвестиційний паспорт території — логічна складова та інструмент інвестиційної політики на місцевому та регіональному рівні, а тому логіка і структура його наповнення повинні бути ув’язані із цілями та задачами, а також ресурсними передумовами регіонального економічного розвитку (рис. 4.2).

Ступінь реалізації стратегії розвитку території в інвестиційних проектах, спрямованих на задоволення потреб населення, значною мірою визначається місцевими інституціональними умовами, а відтак перебуває у прямій залежності від ефективності регіонального управління.

Рисунок 4.2. Інвестиційна політика на регіональному рівні

Складання інвестиційних паспортів міст та регіонів України в переважній більшості відбувається за схемою, запропонованою Кабінетом Міністрів України та розміщеній на урядовому сайті [17], яка відображена в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5.