Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Очі юнака зволожилися. Він з готовністю піднявся з колін



- Ти відкрив мені очі. Я вже відчуваю, як у мені прокидається вільна людина.

- Але як ти повівся, повернувшись до Вавилону? - Запитав зацікавлений слухач.

- Якщо є рішучість, завжди досягнеш мети. - Відповів Дабазір. - У першу чергу я провідав кожного, кому був винен, і попросив вибачення, твердо пообіцявши розплатитися за першої ж можливості. Більшість моїх кредиторів зустріли мене привітно. Правда, були й ті, хто прийняв мене в штики, але багато таки пропонували допомогу. Серед них був Матон, лихвар. Дізнавшись, що я був погоничем верблюдів в Сирії, він послав мене до старого Небатуру торговцю верблюдами, якому цар наказав купити великі стада породистих верблюдів для великої експедиції. Працюючи з Небатуром, я міг застосувати свої знання. Поступово я повернув всі свої борги до останньої монети. І нарешті міг гордо дивитися людям в очі і відчувати себе шанованою людиною.

І знову Дабазір повернувся до своєї їжі.

- Коскор, ти змій, - голосно крикнув він, так щоб почули на кухні, - їжа зовсім холодна. Принеси-но мені ще м'яса, та прямо з вогню. І приготуй велику порцію для Таркада, сина мого старого друга. Він голодний і буде їсти зі мною.

Так закінчилася історія Дабазіра, торговця верблюдами з старого Вавилона. Він знайшов себе, відкривши велику правду - правду, яка була відома мудрим людям з незапам'ятних часів.

Ця правда допомагала людям виходити з труднощів і вела їх до успіху. Вона продовжує служити і тим, хто розуміє її магічну силу.

ЯКЩО Є РІШУЧІСТЬ, ЗАВЖДИ ДОСЯГНЕШ ЦІЛІ

Глиняній дощечці ІЗ ВАВИЛОНА

КОЛЕДЖ СВ. СУІТІНА Ноттінгемського університету Ньюорк-он-Трент Ноттінгем

Жовтня 1934.

Професору Франкліну Колдуелл, Начальнику Британської наукової експедиції, Хілла, Месопотамія.

Шановний професоре!

П'ять глиняних дощечок, виявлених під час Ваших недавніх розкопок в руїнах Вавилона, прибутку тим же судном, що і Ваш лист. Я був безмірно щасливий і провів кілька чарівних годин над розшифровкою записів. Мені слід було б відразу ж відповісти Вам, але я затримався до закінчення роботи над перекладом написів, які й додаю.

Дощечки прибутку в цілості й схоронності завдяки Вашим зусиллям щодо їх консервації і чудовою упаковці.

Ви будете в не меншому ступені, ніж всі співробітники нашої лабораторії, вражені тими історіями, які відображені в цих рукописах. Багато хто чекав, що це будуть романтичні легенди про любов і хоробрості. Щось на кшталт «Тисячі і однієї ночі». Але коли читаєш про проблеми якогось Дабазіра, який ніяк не міг розплатитися з боргами, мимоволі ловиш себе на думці про те, що за п'ять тисяч років світ майже не змінився.

Дивно, але ці старовинні записи немов дражнять мене. Будучи професором коледжу, я начебто повинен володіти певним практицизмом. І тут раптом з покритих пилом століть руїн Вавилона виникає примара якогось старигана, який вчить мене платити за боргами і піклуватися про поповнення свого гаманця.

Що ж, тим цікавіше уявити, чи будуть стародавні заповіді настільки ж актуальні сьогодні, як у Вавилоні. Ми з місіс Шрусбері мають намір випробувати це на нашому бюджеті і сподіваємося на сприятливий результат.

Бажаю Вам величезної удачі у Ваших благородних вишукуваннях і з нетерпінням очікую можливості надати Вам допомогу.

Щиро Ваш Алфред Шрусбері, Департамент археології.

Дощечка № 1

«Зараз, в повний місяць, я, Дабазір, який нещодавно повернувся з сирійського рабства, повний рішучості заплатити мої численні борги і стати шанованим громадянином мого рідного міста Вавилона, залишаю на цій глині ​​запис про справи своїх, які має намір здійснити в ім'я виконання найвищих бажань.

Слідуючи мудрої поради мого друга Матона, лихваря, я збираюся з боржника перетворитися на шанованої людини. План, який я склав для себе, ставить три мети. У їх здійсненні - моя надія.

По-перше, я повинен подбати про майбутнє процвітання.

Тому одну десяту частину всього, що я зароблю, я буду відкладати. Матон недаремно каже: «Людина, яка тримає у своєму гаманці золото і срібло, відкладені на майбутнє, - гідний сім'янин і вірний слуга свого царя».

«Людина, у якого в гаманці лише кілька мідяків, байдужий до своєї сім'ї і царю».

«Людина, у якого гаманець порожній, жорстокий по відношенню до своєї сім'ї і нелояльний цареві, оскільки серце у нього черстве».

«Ось чому людина, що мріє добитися успіху, повинен зробити так, щоб у його гаманці не переводилося золото, - тоді в його серце буде жива і любов до сім'ї, і вірність цареві».

По-друге, я повинен забезпечити свою дружину, яка з радістю погодилася повернутися до мене. Бо Матон говорить, що турбота про вірній дружині додає чоловікові сили і рішучість домогтися поставленої мети.

Ось чому сім десятих того, що я зароблю, я використовую на облаштування нашого будинку, одяг і їжу, не забувши, зрозуміло, і про деякі задоволеннях, без яких життя наше було б нудне і не повна. Але ми обов'язково будемо стежити за тим, щоб наші витрати не перевищували передбаченої суми. У цьому і полягає секрет майбутнього успіху мого плану. Я повинен жити в межах коштів, які сам для себе позначив ».

Дощечка № 2

«По-третє, я планую платити борги з частини зароблених грошей.

Тому кожен раз в повний місяць дві десятих свого заробітку я буду чесно і порівну ділити між усіма, кому я повинен і хто мені довірив свої заощадження. Тоді в покладений термін мої борги будуть справедливо оплачені.

Зараз я напишу імена всіх своїх кредиторів:

Фару, ткач, 2 срібні, 6 мідяків. Сінжар, тесляр, 1 срібний. Ахмар, мій друг, 3 срібні, 1 мідяк. Занкар, мій друг, 4 срібні, 7 мідяків. Аскамір, мій друг, 1 срібний, 3 мідяки. Харінзір, ювелір, 6 срібних, 2 мідяки. Діарбекер, друг мого батька, 4 срібні, 1 мідяк.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.