Порядок захисту прав на сорт рослин, породу тварин згідно и законодавством України

Забезпечення захисту прав інтелектуальної власності авторів та власників сортів рослин, порід тварин є передбаченою законодав­ством діяльністю відповідних державних органів, пов'язаною з визнанням реальних прав на сорт, поновленням цих прав у разі їх порушення, а також з усуненням перешкод, що заважають реалізації прав та законних інтересів суб'єктів права інтелектуаль­ної власності щодо сорту рослин. Захист прав інтелектуальної влас­ності здійснюється у визначеному законодавством порядку із застосуванням належної форми, засобів і способів захисту.

Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

Зокрема, розділом шостим Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» визначено дії, що вважаються порушеннями прав на сорт рослин (ст. 53), відповідальність за ці порушення (ст. 55), спори, пов'язані з правовими відносинами щодо сорту, які розв'язуються в судовому порядку (ст. 54).

Власник сорту має право вимагати припинити дії, що порушу­ють його майнові права на сорт чи створюють загрозу порушенню цих прав, відшкодувати завдану шкоду, включаючи не отримані доходи, компенсувати моральні збитки, застосувати інші, перед­бачені законодавством заходи, пов'язані із захистом прав інтелек­туальної власності на сорт рослин.

Загальновідомо, що захист прав власності — це система законо­давчих, правових актів й інших заходів, що спрямована на запо­бігання протиправному вилученню об'єкта власності, в тому числі об'єкта права інтелектуальної власності (зокрема зареєстрованого сорту рослин, що охороняється патентом), у його власника.

Захист законних прав і свобод людини можна забезпечити від­повідним чином:

особисто, тобто коли можливо здійснити самозахист у межах за­конодавства;

на претензійному рівні, тобто шляхом задоволення вимоги лю­дини до визначеного порушника її прав стосовно усунення пору­шень, здійснених цим порушником, і відшкодування ним шкоди, заподіяної зазначеними порушеннями;

на національному рівні, тобто шляхом звернення до уповноваже­них державних органів (зокрема суду загальної юрисдикції, госпо­дарського або третейського суду) з клопотанням (позовною заявою) щодо припинення порушень законних прав та інтересів людини і поновлення порушених прав;

на міжнародному рівні, тобто шляхом звернення до відповідних міжнародних судових інстанцій стосовно забезпечення захисту законних прав і свобод людини.

Чітко встановлено, що існують дві форми захисту прав автора і власника сорту рослин — юрисдикційна та неюрисдикційна.

Юрисдикційна формапередбачає вчинення визначених дій відповідними органами влади, які уповноважені державою

Розділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

здійснювати певні заходи щодо захисту порушених прав інтелек­туальної власності на сорт рослин, стосовно протиправних дій суб'єктів підприємництва, що оспорюються власником таких прав. Суть цієї форми полягає у зверненні автора або власника сорту рослин із заявою про вчинення неправомірних дій щодо цього сорту суб'єктами господарювання або іншими особами, що призвели до порушення законних прав та інтересів автора і власника сорту, до відповідних компетентних органів, які упов­новажені вжити необхідних заходів з метою відновлення пору­шених прав інтелектуальної власності і припинення непра­вомірних дій.

У свою чергу юрисдикційна форма захисту прав інтелектуаль­ної власності поділяється на загальну і спеціальну форми реалізації передбачених законом заходів захисту.

У межах застосування загальної форми захист законних прав та інтересів автора і власника сорту рослин у судовому порядку на сьогодні є найбільш дієвим і довершеним для справедливого вста­новлення істини. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 55 Закону суд може ухва­лити рішення про стягнення з порушника майнових прав щодо сорту рослин компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних за­робітних плат замість відшкодування ним завданих збитків чи ви­лучення одержаних ним незаконно доходів, щодо вилучення з комерційного обороту чи конфіскації незаконно отриманого матеріалу сорту та вилучення і/або конфіскацію матеріалів і/або устаткування, які були використані для несанкціонованого власником сорту виробництва його насіння (садивного матеріалу) тощо.

Крім цивільної та кримінальної відповідальності, законодавст­во України передбачає також адміністративну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності щодо зареєстрованого сорту рослин, яка забезпечується за спеціальною формою захисту прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку, у ви­падках чітко визначених законодавством.

Відповідно до ст. 51² Кодексу України про адміністративні пра­вопорушення незаконне використання сорту рослин, присвоєння авторства на нього чи інше навмисне порушення прав спричиняє

Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та устаткування, а також матеріалів, призначених для її виготов­лення.

Варто не забувати, що згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання власнику сорту майнової (матеріальної) та моральної шкоди, інші юридичні факти щодо сорту рослин. Згідно з ч. 4 ст. 12 зазначеного Кодексу власник сорту (на етапах створення необхідної кількості його оригіналь­ного насіння або садивного матеріалу за участю авторів цього сор­ту) може за договором, що передбачає виплату йому відповідної грошової компенсації (ліцензійного платежу), передати своє май­нове право інтелектуальної власності на нього суб'єкту насінництва або суб'єкту господарювання, що вирощуватиме з наданого йому насіння (садивного матеріалу) певну рослинну си­ровину.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу власник сорту та його ліцензійний партнер (суб'єкт насінництва) зобов'язані утримува­тися від вчинення дій, що можуть порушити права інших осіб, а відповідно до ч. З цієї статті не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання відповідним правом в іншій формі. Як встановлено ст. 14 зазначе­ного Кодексу, цивільні обов'язки контрагентів виконуються в межах, визначених договором. Партнери за договором не можуть бути примушені вчинити дії щодо договору, які не є обов'язкови­ми для них, але вони не звільняються від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, визначених договором, тому догово­ром слід чітко встановлювати всі належні умови для його вико­нання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу способами захисту Цивільних прав та інтересів щодо сорту рослин можуть бути:

— визнання права на сорт;

— визнання правочину стосовно сорту та його насіння (садив­ного матеріалу) недійсним;

Розділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

— припинення дії, пов'язаної з використанням сорту (зокрема, його назви) або його насіння (садивного матеріалу), що порушує права автора або власника сорту та їх правонаступників;

— відновлення становища, що існувало до вчинення порушення;

— примусове виконання обов'язків, що стосуються сорту рос­лин та встановлені відповідним договором або законом;

— зміна правовідношення щодо сорту рослин або його насіння (садивного матеріалу);

— припинення правовідношення власника сорту з його
ліцензіатом або ліцензіата з власником сорту внаслідок невико­
нання ними умов договору;

— відшкодування збитків й інші способи відшкодування май­нової шкоди;

— відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

— визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності від­повідного органу державної або місцевої влади, їх посадових і службових осіб стосовно сорту рослин або його насіння (садивно­го матеріалу).

Одним з ефективних способів захисту прав інтелектуальної власності авторів, власника сорту та їх правонаступників є засто­сування в установленому законодавством порядку матеріально-правових заходів примусового характеру. Захист зазначених прав здійснюється через суд, який також може і відмовити авторам та власнику сорту у забезпеченні такого захисту, коли ними не додер­жуються встановлені Цивільним кодексом вимоги або якщо влас­ник сорту зловживає своїми правами. Згідно з прийнятим судом рішенням (ухвалою) визнаються або відновлюються порушені права інтелектуальної власності щодо сорту рослин, які належать авторам, власнику сорту або їх правонаступникам, припиняється порушення їх законних прав та інтересів і здійснюється відповідний майновий вплив на визначених судом правопоруш­ників. Основною метою цивільно-правової відповідальності є не покарання за недотримання встановленого законодавством пра­вопорядку, а забезпечення відшкодування авторам, власнику сор­ту або їх правонаступникам заподіяної правопорушником шкоди, розмір якої визначається судом.

Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

Якщо порушено законні права та інтереси держави і власника особливо цінного сорту рослин України у разі його використання будь-якими суб'єктами господарювання, згідно зі ст. 17 Цивільно­го кодексу власник сорту або його представник можуть звернутися з клопотанням про захист зазначених прав та інтересів до Прези­дента України, який має право вчинити необхідні дії, визначені ст. 106 Конституції України.

У випадках, визначених Конституцією та законами України, автор, власник сорту та їх правонаступники мають право направи­ти клопотання стосовно захисту своїх законних прав та інтересів в уповноважений орган виконавчої влади або орган місцевого само­врядування.

Кримінально-правова відповідальність відрізняється від ци­вільно-правової тим, що порушник прав несе відповідальність вже перед державою, а не безпосередньо перед автором або власником сорту рослин. Згідно з ч. 1 ст. 177 Кримінального кодексу України, до якого внесено відповідні зміни у травні 2003 р. та у лютому 2006 p., незаконне використання сорту рослин, у разі коли воно завдало власнику сорту або особі, якій надано дозвіл (ліцензію) на використання майнових прав на цей сорт, матеріальної шкоди у значному розмірі, карається штрафом від 200 до 1000 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та знарядь і ма­теріалів, що спеціально використовувалися для її виготовлення. Відповідно до ч. 2 цієї статті ті ж самі дії, у разі коли їх вчинено по­вторно, або за попередньою змовою групою осіб, або коли вони завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штра­фом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або виправними роботами на строк до двох років чи позбав­ленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією не­законно виготовленої продукції та знарядь і матеріалів, що спеціально використовувалися для її виготовлення. Відповідно до ч. З цієї статті ті самі дії, вчинені службовою особою з вико­ристанням службового становища, або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому

Розділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

розмірі, — караються штрафом від 2000 до 3000 неоподат- , ковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням прав обіймати певні посади j або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без « такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовуються для її виготовлення. |

Крім того, відповідно до ст. 229 Кримінального кодексу ана- ' логічні штрафні санкції застосовуються у разі незаконного вико­ристання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару для маркування насіння чи садивного матеріалу сорту. Згідно із зазначеним ко­дексом матеріальна шкода вважається завданою у значному розмірі, коли її розмір у 20 і більше разів перевищує неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі, у разі ко­ли її розмір у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великому розмірі — у разі коли її розмір у 1000 і більше разів перевищує цей мінімум.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу завданими збитками є:

— втрати, яких власник сорту зазнав у зв'язку зі знищенням
цього сорту або його насіння (садивного матеріалу), а також
витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення
свого порушеного права (тобто реальні збитки);

— доходи, що могли реально одержати власник та автор сорту за
звичайних обставин, якби їх права не були порушені (упущена ви­
года).

Варто не забувати, що згідно зі ст. 419 Цивільного кодексу право інтелектуальної власності на сорт рослин та право власності на відповідні репродукції його насіння (садивного матеріалу) не зале­жать одне від одного. Перехід права інтелектуальної власності на сорт рослин не означає переходу права власності на його насіння (садивний матеріал), виготовленого певними суб'єктами насінництва або самим власником сорту. Перехід права власності на насіння (садивний матеріал) не означає переходу права інтелек­туальної власності щодо сорту рослин, що полягає, в першу чергу, у набутті права на виробництво, зберігання та розповсюдження його насіння (садивного матеріалу) з моменту надання власником

Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

сорту дозволу (ліцензії) на вчинення зазначених дій особі, яка заінтересована у виконанні таких операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення про:

—застосування негайних (невідкладних) заходів щодо запо­бігання порушенню права інтелектуальної власності та збережен­ня відповідних доказів;

—зупинення пропуску через митний кордон товарної продукції (насіння або садивного матеріалу), імпорт та експорт якої здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності на за­реєстрований сорт рослин;

—вилучення у відповідного суб'єкта підприємництва насіння (садивного матеріалу) зареєстрованого сорту рослин, виготовле­ного або введенного у цивільний оборот із порушенням права інтелектуальної власності на нього;

—вилучення у суб'єкта господарювання, що порушує таке пра­во, матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виробництва насіння (садивного матеріалу) зареєстрованого сорту з порушенням прав інтелектуальної власності на нього, з метою його введення у цивільний оборот;

— застосування до суб'єкта господарювання, що порушує за­значене право, разового грошового стягнення замість відшкоду­вання збитків за неправомірне використання сорту рослин, розмір якого визначається відповідно до закону з урахуванням вини за­значеного суб'єкта підприємництва та інших обставин, що мають істотне значення;

— опублікування в засобах масової інформації відомостей щодо порушення прав інтелектуальної власності на зареєстрований сорт Рослин та змісту такого порушення, достатнього для сприйняття заінтересованими особами.

Специфічні властивості сортів рослин — нетрадиційних об'єктів права інтелектуальної власності зумовлюють деякі особ­ливості проведення процедури розв'язання спорів, пов'язаних із ^віДповідними правовідносинами, що виникають у процесі створення, збереження, набуття права на використання, а також

Розділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

безпосереднього використання насіння (садивного матеріалу) сортів рослин у практиці господарської діяльності.

Специфікою розв'язання таких спорів є те, що вони, як прави­ло, стосуються спеціальних питань (зокрема походження рослин, технології їх вирощування та відтворення, особливостей зберіган­ня та поширення у певних географічних та кліматичних зонах то­що), які вимагають особливої компетенції суддів у різних галузях біологічної та сільськогосподарської науки, а також щодо відпо- • відних прав інтелектуальної власності. Таким чином, відповідний суд загальної юрисдикції, господарський чи третейський суди, якправило, самостійно не можуть кваліфіковано розв'язувати такий спір без залучення фахівців-експертів.

Питання для самоконтролю:

1. Які міжнародні акти регулюють засади правової охорони сортів рослин?

2. Які критерії охороноздатності сорту рослин, породи тварин ви мо­жете назвати?

3. Які особисті немайнові права належать автору сорту?

4.Які майнові права визначені чинним законодавством на сорт рос­лин, породу тварин?

5. Яким чином здійснюється державна реєстрація прав на сорт рос­лин, породу тварин?

6. Який строк чинності майнових прав на сорт рослин, породу тварин?

7. Які засоби захисту прав на сорт рослин, породу тварин визначені чинним законодавством?

Рекомендована література до глави:

І.Амблард Б., Лінднер Б. Охорона інтелектуальної власності в Україні: Огляд поточної ситуації стосовно прав інтелектуальної власності та їх J захисту в Україні. — К., 2001.

2. Андрієнко А. Л., Фещенко П. І., Андрушин В. С. та ін. Довідник з охорони природи. — К.: Урожай, 1985.

3. Богатых Е. А. Международная конвенция по охране новых сортов растений // Вопросы изобретательства. — 1983. — № 2. — С. 19-21.

4. Горнісевич А. Правова охорона сортів рослин в Україні // Інтелекту­альна власність. — 2002. — № 7-8. — С 10-17.

Глава 25. Права на топографії інтегральних мікросхем

5. Ильичева С. Н. Система защиты прав селекционеров в развитых
капиталистических странах. Агропромышленное производство: опыт,
проблемы и тенденции развития. — М.: ВАСХНИЛ, 1989. — С. 26-35.

6. Корчагин А. Д., Джермакян В. Ю., Шепелев Н. П., Смирнов К). Г. Охрана биологических объектов и направления ее развития // Па­тенты и лицензии. — 2000. — № 10. — С. 18-23.

7. Кузнецов В. А. Опыт проведения патентных и конъюнктурных ис­следований в области биотехнологии. — М.: ВНИИСЭНТИ, 1985.

8. Левченко В. И. Правовая охрана селекционных достижений. — М, 1983.-С. 51-128.

9. Пічкур О. Проблемні питання охорони прав на сорти рослин — не­традиційні об'єкти права інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. - 2004. - № 2. - С 3-9; № 3. - С. 20-26.

10. Пічкур О. Проблемні питання охорони прав на сорти рослин та за­хисту прав селекціонерів // Інтелектуальний капітал. — 2004. —- № 4. — С 27-36; №5.- С. 3-11.

11. Пічкур О. Науково-технічні розробки як об'єкти ліцензійних угод і договорів про передання майнових прав на технології // Інтелектуальна власність. — 2004. — № 10. — С 39-44.

12. Подопригора О. Защита прав на селекционные достижения в Укра­ине // Бизнес. - 1998. - № 17. - С. 38-42.

Глава 25

Права на топографії

Поиск по сайту: