Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

досягнень науки для масового знищення людей. Висока духовність цих та багатьох інших видатних вчених стала над їх на­уковими досягненнями. Саме духовність у їх світогляді перемогла і зумовила потребу припинити дослідження у військовій сфері. У своїй подальшій суспільно-громадській діяльності вони керували­ся інтересами людства в цілому, а не окремих держав і монополій, і відмовилися працювати в інтересах останніх. І їх послідовників у світі не так уже й мало. До них належали такі видатні особистості, як М. Ганді, М. Кінг, мати Марія, М. Грушевський та ін.

Духовність формує людину, яка виробляє економічні, полі­тичні, соціальні цінності. Людство випробувало багато шляхів поліпшення свого буття, чимало з них виявилися або непридатни­ми, або придатними не повною мірою. Нині людство не відчуває відсутності ідей щодо організації свого існування. Проте гостро відчувається нестача духовних цінностей, що істотно гальмує соціальний та науково-технічний прогрес. Будь-яка діяльність, що виходить із-під контролю моральних засад суспільства і людини, її розуму та гуманістичної доцільності, стає бездуховною, що робить таку діяльність небезпечною. Тому в колізіях сучасності, коли тре­ба вибирати між технологічною та гуманістичною перспективою, перевагу слід надавати моральній, духовній доцільності¹. Тобто, у сучасному розвитку суспільства пріоритетне значення набуває са­ме формування духовності як самого суспільства, так і окремої лю­дини.

Складовою духовності або однією з її передумов є культура, зміст якої також формується духовністю. Культура завжди посіда­ла високий щабель у соціальному розвитку суспільства. Проте у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. її роль і значення істотно зросли.

Зміст культури визначається духовністю суспільства, але й культура певною мірою визначає рівень духовності. Академік В. Семиноженко стверджує, що у світі вже відбулася гуманітарно-інноваційна революція. Окремі духовні цінності — надбання куль-

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

тури — набувають усе більшого значення товару, об'єкта цивільно­го обігу. Гуманітарний капітал не просто здатний, а вже приносить вагомі прибутки тим, хто вміло використовує надбання культури. Усе більше визнаються гуманітарні та інформаційні технології. Зростає ціна на ринку не лише на нове, найдосконаліше облад­нання і технології, а здебільшого на нові концепції, ідеї та способи їх реалізації, тобто зростає ціна на патенти та науково-технічні досягнення. Зазначені чинники ще раз підтверджують пріори­тетність науки як індикатора, джерела і двигуна соціально-економічного прогресу. Тобто в сучасних умовах уже ні в кого не виникає жодних сумнівів щодо доцільності та економічної вигідності інтелектуальної діяльності в цілому.

Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями науки, культури, мис­тецтва. Пріоритетність науки уже безперечна. Водночас зростає економічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не ли­ше формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капіталовкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталомісткий, технологічно насичений ринок. Дуже вигідними стали кіноіндустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Споживання гуманітарної продукції стало масовим, зроста­ють масштаби гуманітарних послуг. Сукупність цих ринків ство­рює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істотних проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою розв'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із головних чинників позитивної динаміки економічного зростання¹.

Важко переоцінити значення інтелектуальної, творчої діяль­ності і для розвитку технологій, нової техніки та виробництва. Уже незаперечною стала теза: успішний розвиток виробництва в сучас­них умовах можливий лише за належного його науково-технічно­го забезпечення. У свою чергу належне науково-технічне забезпе-

¹ Кримський С Духовність: Запити відроджуваної совісті // Урядовий кур'єр. — 2000. — 12 серпня.

¹ Семиноженко В. У світі відбулася гуманітарно-інноваційна революція // Урядовий кур'єр. — 2000. — 27 травня.

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

чення можливе лише за умови ефективного, точного і своєчасно­го науково-технічного прогнозування розвитку техніки, техно­логій і виробництва.

Досвід країн світу з розвиненою ринковою економікою свід­чить про те, що високий технічний рівень виробництва в сучасних умовах можливий за умови інтеграції наукової, технологічної та промислової політики країни. Усі ланки розвитку техніки і вироб­ництва мають здійснюватися за єдиною технологічною схемою від зародження ідеї до її втілення у продукцію і реалізації на ринку.

Нова техніка, що зумовлює технічний рівень виробництва, має створюватися на науково-технічних розробках на рівні винаходів. Винахідництво — це один із найпотужніших двигунів науково-технічного прогресу, тому воно є одним із найважливіших на­прямів інтелектуальної діяльності, що спирається передусім на до­сягнення науки.

Саме тому підкреслюють, що на творчу діяльність покладається забезпечення не лише реальних проривів на основних напрямах науково-технологічного прогресу, а й інтелектуалізації та гума­нізації виробництва, управління політики, міжлюдських відносин, піднесення їх культурного рівня¹.

Від України сьогодні вимагається динамічний економічний розвиток на основі інновацій, глибокої та комплексної мо­дернізації економіки та суспільства в цілому. Необхідним є прове­дення у суспільстві всебічних реформ, котрі дозволять побудувати суспільство знань, суспільство, де домінують високотехнологічні галузі та інтелектуальні послуги, а формування прибутків відбу­вається, перш за все, за рахунок освіти, науки та інновацій².

§2. Види інтелектуальної діяльності

Об'єкти інтелектуальної власності є результатом розумової діяльності (інтелектуальна — від лат. intellectus — розум).

Не викликає сумнівів той факт, що творчість людини не має меж і наявний на сьогодні перелік видів творчості завтра попов-

¹ Литвин В. Інтелектуальне начало буття народу // Голос України. — 2003. — 1 березня.

² Геєць В. М., Семиноженко В. П. Інноваційні перспективи України. — X.: Константа, 2006. —
С 7.

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

ниться новими видами. Творчість — не статичне явище, а постійний динамічний процес. Це життя, а життя затиснути в якісь рамки, перерахувати його прояви просто неможливо. Відпо­відно, навряд чи можна перерахувати все, що належить до інтелек­туальної, творчої діяльності.

Однак аналіз відносин, що виникають з приводу тих чи інших результатів інтелектуальної діяльності, дозволяє виокремити декілька основних напрямів, виділити декілька видів інтелекту­альної діяльності.

Так, із часу виникнення і становлення правової охорони резуль­татів творчої діяльності почали розрізняти літературну творчість і творчість у сфері виробництва — технічну творчість. Останню ча­сто називають науково-технічною творчістю, оскільки технічна творчість обов'язково має опиратися на досягнення науки.

Раніше було висловлено думку про пріоритетність науки, якої і будемо дотримуватися — будь-яка творчість розвивається за схе­мою: суспільна потреба — творчість — наука. Суспільні потреби ставлять завдання перед наукою, остання знаходить способи вирішення проблем. На досягнення науки спирається будь-який вид творчості людини — як літературна, так і технічна.

Наука, а точніше її результати і досягнення, може бути виражена як у літературній формі (шляхом запису чи опису), так і у формі створення технічного пристрою, обладнання, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, селекційного досягнення тощо. Звідси і місце науки у творчій діяльності людини. В одних випадках результати наукових пошуків реалізуються у формі науково-літера­турного твору, в інших — науковий результат може досягатися шля­хом наукового експерименту і реалізовуватися у формі технічних пристроїв, обладнання, селекційного досягнення тощо.

Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуаль­ної діяльності уже давно поділяють на дві основні групи: твори літератури і мистецтва, або літературно-художня власність, і тех­нічні творчі витвори, або промислова власність. Звідси і поділ творчості: літературно-художня і науково-технічна творчість. За­значені групи видів творчості об'єднували і об'єднують широке коло окремих видів інтелектуальної, творчої діяльності.

Поиск по сайту: