Початок XXІ століття ознаменувався новими змінами в процесі розвитку інф. і комунік. структур, що роблять величезний вплив на медіасистеми. Бездротовий доступ до Інтернету і мобільний телефонний зв'язок - ключові елементи в нових тенденціях, що спостеріг. у медіасистемах в перші роки нового століття.
Однією з найважливіших подій кінця XX століття є невпинно зростаюча концентрація глобальних ЗМК, зосереджена в декількох транснаціональних медіа-корпораціях -- «мультимедіа-імперіях». До них належать Time Warner, Sony, Matsushita, Bertelsmann, News Corporation, Finivest, Microsoft, Capital Cities/ABC, Walt Disney, Paramount, Televisa, TV Globo та інші.
Прикладами в Східній Європі можуть слугувати російські Проф-медіа та Газ-пром медіа, українські медіа Групи Приват, СКМ.
Невпинне і бурхливе зростання мультимедіа-імперій відбувається завдяки процесам концентрації і конгломерації. Ці процеси властиві не тільки для індустрії мас-медіа Вони в цілому співвідносяться з загальними процесами, що відбуваються в економіці.
Історія комун. систем залежить як мінімум від шести основних факторів – інф. потреб, стратегій і технологій комунікації, потреб сусп., політ., екон. і культури.
Технологічні реалії створили можливості для подальшого розвитку ЗМІ, у той час як політ. і економічні умови, культура, соціал. та комунікаційніі потреби диктували, яким повинен бути зміст масмедійної продукції - новин, коментарів, реклами тощо.
Ще одним чинником трансформації медіа-індустрії особливо у кр. Сх.Євр. є перехід до громадського (суспільного) мовлення.
У своїй рекомен. від 2004 року Рада Європи зробила ряд рекомендацій і зазначила, що практично відсутній прогрес у прийнятті необхідного законодавства з питань гром. мовлення, що відповідало б стандартам Ради Європи, в Азерб., Грузії та Україні (країнах Східної Європи). Проблеми також є у Боснії та Герцеговині, у Косово. У деяких з тих країн, де законодавство про гром.мовлення впринципі було прийняте, існують певні невідповідності до євр. стандартів. Так, наприклад, у Вірменії члени Ради Гром. радіо та ТБ призначаються Президентом Республіки. Зміни в законі від 2003 р. змусили Раду Європи сумніватися в тому, чи буде незалежним у своїй діяльності Телерадіо Молдови. Значних фінанс. труднощів зазнали організ. громад. телерадіомовлення у Чехії, Угорщині та Словаччині. Загалом, що стосується Чехії та Угорщини, першочерговим заходом після повалення комуніст. режиму демократично обрані уряди цих країн визначили перетворення державного теле- і радіомовлення на громадське та приватизацію держ. друкованих видань.
У Польщі перші недержавні радіостанції були створені в 1990 р. за рішенням Римсько-католицького костелу. Радикальних змін система радіомовлення у Польщі зазнала після того, як у грудні 1992 р. сейм прийняв закон про радіомовлення і ТБ. Згідно з цим законом державне об'єднання "Польське радіо і ТБ" було перетворено в одне загальнонаціон. і 17 регіон. акціонерних товариств для радіомовлення, а також одне – для ТБ. Суспільне мовл. Польщі почало формув. на початку 90-х рр. Цей процес тривав чотири роки. TVP-1 має зараз найвищий рейтинг довіри та охоплює 50 % глядацької аудиторії.
Сусп. телебачення та радіо у Литві з'явилося відразу після того, як країна стала незалежною. Закон "Про сусп. мовлення" був прийнятий у 1996 р., і держ. канал було трансф. в суспільний. Спочатку суспільні канали не були конкурентоспроможними. Однак реформи 2001 р., які докорінно змінили менеджмент телекомпанії, вивели канал сусп. мовлення на третє місце.
У країнах трансформаційних суспільств, до яких належить і Україна, однією з умов заснування гром. мовлення мають бути законодавчо зафіксовані правила, згідно з якими працівники ЗМІ, менеджмент телерадіокорпорацій, контролюючі органи вибудовували б свої робочі відносини на цивілізованих демократ. засадах. Для того, щоб гром. мовлення відповідало всім основним принципам роботи, також мають бути ухвалені редакційні засади теле- або радіокомпаній.