CDMC: Спостережний комітет Ради Європи з ЗМІ та нових послуг зв'язку Робота, проведена для Ради Європи в рамках Керівного комітету Ради з ЗМІ та нових комунікативних служб (CDMC) охоплює широке коло питань загальноєвропейського значення: свобода вираження поглядів та інформації, концентрації засобів масової інформації та плюралізму, незалежності радіо і телебачення регулюючих органів, заохочення терпимості і боротьби з підбурюванням до ненависті, наслідки нових комунікаційних технологій і т.д.
CDMC має чотири робочі групи:
· групи фахівців з нових медіа (MC-NM)
· консультативної групи з питань управління державними ЗМІ (MC-S-PG)
· консультативної групи з питань транскордонного Інтернету (MC-S-CI)
· групи фахівців з охорони суміжних прав організацій мовлення (MC-S-NR)
Структура і діяльність CDMC в рамках Ради Європи
Діяльність Ради Європи в галузі засобів масової інформації спрямовані на сприяння:
свободи слова та інформації, гарантоване статтею 10 Європейської конвенції з прав людини
вільного розповсюдження інформації на загальноєвропейському рівні через існування безлічі незалежних і автономних засобів масової інформації.
Керівний комітет з ЗМІ та нових комунікативних служб (CDMC) об'єднує експертів, які представляють різні держави-члени Ради Європи спільно з спостерігачами від декількох зацікавлених неурядових організацій, держав-членів, міжурядових і неурядових організацій. Його робота охоплює широке коло питань, що стосуються свободи слова та інформації, якими користуються засоби масової інформації, і її межі.
CDMC публікує законодавчі тексти та інформації керівництва. Він також організовує конференції та семінари, які дозволяють державам-членам обмінюватися інформацією та досвідом.
Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій у системі міжнародних інформаційних відносин. Визначити класифікацію, напрями інформаційної політики та програмної діяльності міжнародних організацій
Міжнародні організації (МО) – союзи або альянси, які передбачають членство держав, наявність засновницького договору, постійні органи, повагу до суверенітету держав-учасниць. Як правило, такі організації називають міжнародними міжурядовими.
1)Всесвітній телеграфний союз-1865р.(сучасний Міжнародний Союз Електрозв’язку)
В світі налічується 7000 МО різного характеру, крім того близько 10000 організацій неурядового характеру і їх кількість продовжує зростати ,оскільки більшість має віртуальне представництво в мережі Інтернет.
Діяльність МО регулюється і встановлена двома конвенціями
1)Віденською конвенцією про право міжн. договорів 1986рік
2)...за участю МО 1989 рік
Міжнародні міжурядові організації
І рівень: ООН та її спеціалізовані установи, Рада Безпеки ООН, ЕКОСОР, Генеральна Асамблея.
Рада Безпеки. Розглядає та приймає документи з інформаційної безпеки, інформаційної злочинності та боротьби з інформаційним тероризмом.
ЕКОСОР. Опікується створенням та підтримкою інформаційної економіки, впровадженням електронної торгівлі, особливо в країнах третього світу.
Генеральна Асамблея. Видає резолюції, що є обов’язковими для виконання лише для тих держав, що їх підписали.
ПРООН (програма розвитку ООН).
ІІ рівень:ЮНЕСКО
Стратегії ЮНЕСКО в сфері інформації та комунікації
1. «Новий міжнародний інформаційний та комунікаційний порядок» (1980)
2. «Нова комунікаційна стратегія» (1985-2000). Принципи, викладені у
3. «Інформаційне суспільство для всіх» (з 2000р).
Міжнародний Союз електрозв’язку (МСЕЗ)
Розробляє технічні стандарти, тарифні сітки, координує фінансову допомогу іншим країнам, опікується розвитком телекомунікаційних мереж.
Всесвітня Поштова Спілка (ВПС)
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)
ІІІ рівень:
ЮНКТАД, ЮНЕП - (охорона навк середовища), ІКАО, Всесв метеорологічна організація, Всесвітня морська організація, МАГАТЕ
ІV рівень:
Банк реконструкцій та розвитку, МВФ, Світовий Банк