Сучасні концепції навчання

У сучасній педагогіці широке застосування знаходять такі концепції: розвиваюче навчання, технологія навчання, педагогіка співробітництва, гуманістична педагогіка та ін.

Коротко охарактеризуємо деякі з цих концепцій.

Розвиваюче навчання орієнтує дидактичний процес на потенційні можливості людини та на їх реалізацію. Думки розвиваючого навчання маються у роботах видатних педагогів: І.Г.Песталоцці, А.Дистервега, К.Д.Ушинського та інших вітчизняних і закордонних учених. Правильне наукове обгрунтування цієї концепції знаходимо у роботах Л.С.Виготського. Експериментальне обгрунтування і свій подальший науковий розвиток вона отримала в роботах Л.В.Занкова, Д.Б.Ельконіна, В.В.Давидова, Н.О.Менчинської та ін.

В цій концепції навчання, виховання і розвиток повстають як єдиний взаємопов’язаний дидактичний процес. Навчання - це ведуча рушійна сила психологічного розвитку людини, формування і розвитку у неї основних психічних властивостей. Освоєння знань і досвіду діяльності не протиставиться розвитку, а є його основою.

Розвиваюче навчання відрізняється від традиційного характером викладання-учіння. Основна задача суб’єкта навчання спрямована на формування пізнавальної самостійності, всебічного розвитку здібностей, ідейних і моральних переконань, активної життєвої позиції. Це навчання здійснюється у формі залучення об’єктів навчання у різні види діяльності, використання у викладанні дидактичних ігор, дискусій, а також інших методів навчання, які спрямовані на збагачення творчого мислення, пам’яті, мови тощо.

Основою учіння в структурі такого навчання є зв’язок ”мета - засіб - контроль”, а центральною ланкою - самостійна навчально-пізнавальна діяльність об’єктів навчання, яка заснована на їх здібності регулювати свої дії у відповідності усвідомленим цілям. Отже, сутність розвиваючого навчання полягає у тому, що об’єкт навчання не тільки освоює конкретні знання, навички та вміння, але й опановує способи дій. В учінні розрізняють навчально-пізнавальну діяльність (у процесі якої відбувається засвоєння) і власне освоєння як основного змісту цієї діяльності. Специфічними для цієї концепції є орієнтація на опанування об’єктами навчання способів діяльності, які у процесі їх конструювання розвиваються.

Отже, зміст діяльності, яку об’єкт навчання повинен засвоїти у дидактичному процесі, пов’язується в його свідомості з виконанням системи дій. У зв’язку з цим, навчальні дії є у процесі засвоєння первинними, а пізнання - вторинними.

Новою концепцією навчання, починаючи з 50-х років, є технологія навчання, яка займається конструюванням оптимальних дидактичних систем, проектуванням навчально-пізнавальних процесів. В основі цієї технології знаходиться ідея нового керування дидактичним процесом, проектування і відтворення навчального циклу. Традиційне навчання характеризується нечіткістю цілей навчання, слабою керованістю навчально-пізнавальної діяльності, невизначеністю і неповторністю пізнавальних операцій, слабкістю зворотнього зв’язку і суб’єктивністю оцінки результатів навчання.

Специфічні властивості технології навчання спрямовані на подолання вищевизначених недоліків традиційного навчання. Цими властивостями є: розробка діагностично поставлених цілей навчання; орієнтація всіх навчально-пізнавальних дій на гарантоване досягнення визначених навчально-виховних цілей; оперативний зворотній зв’язок, оцінка поточних і підсумкових результатів; можливість відтворення навчально-пізнавальних процедур.

Різновидом технології навчання є методика навчальної діяльності, яка опрацьована донецьким вчителем В.Ф.Шаталовим. Ця концепція спирається на опорні сигнали. Вона дала поштовх ”практичній” дидактиці, створенню дидактичних систем, які широко використовуються у навчанні військовослужбовців.

До подолання одного з недоліків сучасної дидактики, яка страждає схематизмом, авторитарністю і невмінням враховувати актуальні потреби та інтереси об’єкта навчання, спрямована педагогіка співробітництва. Процеси демократизації та гуманізації сучасного суспільства потребують відповідні зміни у системі освіти. Отже, на зміну педагогіці авторитаризму повинна прийти педагогіка співробітництва, що передбачає сумісну і взаємообумовлену діяльність суб’єктів і об’єктів дидактичного процесу, яка грунтується на демократичних засадах. Активними діячами у цій галузі є великі педагоги В.О.Сухомлинський і Ш.О.Амонашвілі. Сутність педагогічного процесу полягає у ”співробітництві педагога з дитиною ” (4; 5, с. 72; 54). Основні характеристики педагогіки співробітництва добре висвітлюються під час її порівняння з традиційною педагогікою. Порівняльний аналіз цих двох протилежних дидактичних концепцій навчання представлений у таблиці 3.

Таблиця 3

Поиск по сайту: