121. Для відділення кристалів цукру утфель направляють на:
бурякорізку;
екстрактор;
центрифугу;
сульфітатор;
122. Обробка соку діоксидом сірки – це:
стерилізація;
сульфітація;
деаерація;
пастеризація.
123. Після згущення соку сироп подають у:
бланшувач;
вакуум-апарат;
гомогенізатор;
сульфітатор.
124. Вкажіть джерела отримання цукрозу:
береза;
ялина;
цукрове сорго;
хміль.
125. Масову концентрацію бурякового соку в цукрових буряках називають:
соковим коефіцієнтом;
соковим еквівалентом;
соковим компонентом;
соковим інгредієнтом.
126. До нецукрів цукрового буряка відносять такі речовини:
целюлоза;
геміцелюлоза;
протопектин;
всі відповіді вірні.
127. Сприятливим середовищем для швидкого розмноження мікроорганізмів є:
сироп;
буряковий сік;
утфель I;
утфель II.
128. Для прискорення кристалізації цукру в уварений сироп додають:
глюкозу;
фруктозу;
цукор;
цукрову пудру;
129. Негативно впливають на технологічний процес виробництва цукру нецукри буряку:
розчинні у воді;
нерозчинні у воді;
розчинні у лузі;
нерозчинні у кислоті.
130. Розчинний пектин у цукровому виробництві має негативний вплив на технологічний процес, тому що:
викликає явище здраглювання, що утруднює фільтрування бурякового соку;
викликає випадання осаду, що покращує фільтрування бурякового соку;
посилює потемніння бурякового соку;
знижує в’язкість бурякового соку.
131.Утворення інвертних цукрі в цукровому виробництві має негативне значення, оскільки:
інвертні цукри не викристалізовуються і відходять у мелясу;
інвертні цукри збільшують вихід соку;
інвертні цукри знижують реакцію середовища;
викликає потемніння сиропу.
132. В цукровому буряку азотисті речовини представлені:
білками та небілковими азотистими речовинами (аміди та аміачні сполуки);
білками та пектиновими речовини;
білками та мінеральними речовини;
білками та неорганічними кислотами.
133. Шкідливі азотисті речовини у цукровому виробництві:
амінокислоти, нітратний азот, бетаїн;
білки;
протеїни;
аміди;
134. В цукровому виробництві амінокислотний та нітратний азот має негативне значення, оскільки:
викликають збільшення втрат цукру;
призводять до втрат кольору цукру;
змінюють розмір кристалів цукру;
покращують соковидалення.
135. Цукрові буряки, призначені для переробки, зберігають в:
силосних ямах;
кагатах;
металевих бункерах;
контейнерах;
136. В партії цукрових буряків не допускається:
в'ялі коренеплоди;
почорнілі та приморожені;
муміфіковані;
всі вище перераховані варіанти.
137. Якість клітинного соку буряків і всіх проміжних продуктів цукрового виробництва характеризується:
вмістом сухих розчинних речовин.
показником доброякісності.
вмістом сахарози.
вмістом нецукрів.
138. Доброякісність соку визначається за формулою:
;
139. Технологічний процес виготовлення цукру з цукрового буряка складається з таких етапів:
приймання – очистка і миття– отримання стружки– одержання дифузійного соку– очищення соку– згущення випарюванням– кристалізація – центрифугування – відбілення та сушка– пакування та зберігання;
очистка і миття –приймання– центрифугування – відбілення та сушка– пакування та зберігання;
згущення випарюванням– кристалізація – центрифугування – відбілення та сушка– пакування та зберігання;
приймання– очистка і миття– отримання стружки– одержання дифузійного соку– пакування та зберігання.
140. Термін зберігання цукру-піску в упаковці на складах, що опалюються, становить, років:
8;
1;
0,5;
5.
141. Для запобігання розвитку мікроорганізмів, при зберіганні цукрових буряків, поверхню сформованих кагатів обробляють:
діоксидом вуглецю;
вапном;
діоксидом сірки;
діоксидом натрію;
142. Залежно від способу виробництва цукор поділяють на:кристалічний і пресований;
сахарозу для шампанського;
цукрову пудру;
всі відповіді вірні.
143. Загальний вміст сухих речовин в сокові цукрових буряків визначають приладом:
поляриметром;
рефрактометром;
вольтметром;
амперметром.
144. Загальний вміст сахарози в сокові цукрових буряків визначають, таким методом: