Стаття 204. Відновлення провадження у справі

1. Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.

2. З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

3. Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за правилами глави 4 розділу III цього Кодексу.

Поняття позову та його елементи.

Позов — це вимога заінтересованої особи, що випливає зі спірних матеріальних правовідносин, про захист свого або чужого права або законного інтересу, що підлягає розгляду та вирішенню у встановленому законом порядку.
Визначення позову як вимоги про захист порушеного або оскаржуваного права або охоронюваного законом інтересу дає можливість сформулювати істотні ознаки позову і позовної форми процесу. Для нього характерні:
1) наявність матеріально-правової вимоги, що випливає з порушеного або оскаржуваного права;
2) розгляд і вирішення цієї вимоги у встановленому законом процесуальному порядку;
3) наявність спору про право або законний інтерес;
4) наявність двох наділених законом рівними процесуальними правами сторін із протилежними матеріально-правовими інтересами;
5) наявність сторін, що сперечаються, і третьої, не заінтересованої у вирішенні справи особи, передбачає змагальність і рівне правове положення тих, хто змагається. Із цього випливає:, що позовна форма процесу — це форма змагальна. І навпаки, будь-яка змагальна форма процесу — форма позовна.
Елементи позову.Як і у будь-якому складному явищі, у позові прийнято виокремлювати його складові частини — елементи позову. Елементи позову визначають його внутрішні специфічні ознаки, містять інформацію про суб'єктивне право, що потребує, на думку позивача, судового захисту, про фактичні обставини, на яких ґрунтується подана вимога.
Позов як вимога про захист складається з трьох елементів: предмета, підстави та змісту.
Предмет позову— це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача.

Підстави позову — це обставини, що вказуються позивачем, з якими позивач, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу або правовідносини в цілому, що складають предмет позову.

Зміст позову — це та дія суду, про здійснення якої просить позивач при зверненні за захистом порушених або оскаржуваних прав.

Види позовів.

У вимозі до суду про порушення його діяльності щодо захисту права вказується і спосіб бажаного захисту як наслідок, на досягнення якого спрямовується така діяльність. За способом процесуального захисту, який відображаєтьсся в змісті позову, позови класифікуються на позови про присудження (виконавчі), визнання (установчі), перетворювальні (про конститутивне рішення). Позови про присудження спрямовуються на поновлення порушеного права й усунення наслідків правопорушення (позови про стягнення позики, аліментів, відшкодування завданих збитків тощо). Позовами про присудження від суду вимагається поновлення становища, що існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують його; примушення відповідача до виконання обов'язку в натурі і стягнення з нього завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором,— штрафу, пені, а також іншим способом (ст. 6 ЦК). Позови про визнання спрямовуються на усунення спору між сторонами шляхом з'ясування існуючих між ними правовідносин, щоб суд своїм рішенням підтвердив наявність чи від-сутність права й обов'язку (визнання права власності, авторства тощо). Позов про існування певних правовідносин між сторонами є позитивним, ... а про визнання їх відсутності — негативним. Перетворювальні позови спрямовані на зміну або припинення правових відносин (ст. 6 ЦК)- Це позови про виділення частки із спільного майна, припинення договору найму житлового приміщення, розірвання шлюбу та ін. Позови про виключення майна з опису спрямовані не на перетворення правовідносин, а на визнання за особою права на певне майно і виключення його з опису. Поділяючи спільне майно, суд не виконує перетворювальних дій, а визнає право за конкретною особою на певне майно і присуджує відповідачу передати його позивачу. ^Отже, позови, які в літературі називаються перетворювальними, можуть бути віднесені до позовів про визнання або присудження, і тому немає потреби виділяти їх у самостійний вид.»Питання це суто теоретичне і для практики не має значення. Але деякі позови, що належать до цієї групи, відіграють суттєву роль у порушенні судової діяльності щодо захисту прав громадян і організацій. Це позови про розірвання договорів підряду, аренди, купівлі-продажу тощо. Класифікацією позовів за змістом не завжди досягається можливість розкриття особливостей усіх позовів, у зв'язку з чим позови класифікуються ще залежно від характеру спірних відносин і в складі окремих правовідносин.

Поиск по сайту: