Тема 6. Культура Київської Русі (К.Р)

1.1. Вплив християнства на культуру княжої русі.
2.2. Писемність та культура Київської Русі.
3.3. Література Київської Русі.
4.4. Архітектура, монументальний живопис Київської Русі.
5.5. Іконопис Київської Русі.
6.6. Культура Галицько-Волинського князівства.

1.1. 9 – 13 ст. Розвивалася в умовах державності.

Характерні особливості:
1. Увібрала в себе попередні культури.
2. Має самобутній характер.
3. Особливо релігійна.
4. Поєднала християнство і язичництво.
5. Синтез давньо Руської культури і Візантійської культури.
6. Мала вплив Візантія і зх. Європа.
7. Естетичні характеристики (красива культура).
8. Центром було м. Київ.

14 серпня 988р. згідно літопису Нестора, князь наказав хрестити дітей в річці Почаїв.
В результаті прийняття християнства позбавили варварства статусу і приручили до цивілізаційної держави, тобто монотеїзм (одна країна, віра, князь) зміцнення влади.

Особливості церковної організації Русі стало:

- Толерантне відношення до католицької церкви, мощі св. Клементія, які знаходилися в Корсуні. Володимир перевіз до Києва. За часів Володимира було здійснено 10 поїздок до Риму.

- Використовуючи старослов’янську мову для богослужіння

- Язичницькі вірування переплітались із християнством.

- Християни відрізнялися своїми святими.

- Культ Богородиці.

Християнство впливало на розвиток культури в таких напрямках:

1) Воно впливало на формувало свідомості українців.

2) Любов до прихильності та рівності всіх перед Богом.

3) Сприяння писемності Візантійської культури.

4) Поширенню писемності (Кирила і Мифодія)

5) Церкви стали осередком культури.

6) Християнство відігравало велику роль в архітектурі.

7) Єдність держави і утвердження влади князя.

8) Християнство сприяло входження Київської Русі в Європейський християнський світ.

12 ст. за князя Ярослава Мудрого 1 митрополитом став Ілоріон.

1054р. – відбувся розкол в християнстві на 2 гілки: католицизм і православ’я

2.2. Писемність Київської Русі була відома ще до християнських часів. Існувало піктограма письмо (мал.). Підтвердження існування письма Русько-Візантійський договори. На стінах Софіївського собору знайдено абетку, яка складається з 24 букв. Користувались за часів Аскольда й Діра. Християнство сприяло поширенню писемності завдяки абетці Кирила і Мефодія.
Відкривалися школи при церквах і монастирях. Перша школа відкрив Володимир 988р. при Десятиденній церкві у Києві. При Софіївському соборі князь Ярослав Мудрий створив навчальний заклад на зразок вищої школи. Освіта поширювалась серед жінок Янка внучка Ярослава Мудрого відкрила школу для дівчат в Києві. Княгиня Анна Ярославівна знала декілька мов.

Першою бібліотекою була при Софіївському соборі яку створив Мудрий нараховувалось 1000 книг.

«Окраса для воїна зброя, а для праведника книга»

Найдавніші книги Київської Русі:

1) Ремські Євангелій (м. Реймс). Цю книгу привезла Анна Я. до Франції.

2) Остромирове Євангеліє (використовувалось для посадника Остромира)

3) Ізборнік Святослава (збірка творів грецьких авторів).

Писемність була поширена серед усіх верств населення.

3.3.Література Київської Русі перше поділяли на 2 види: перекладна і оригінальна (власна).

Перекладна – це та, яка була з інших країн перекладалась і поширювалась. До неї відносяться: книги Святого Письма, твори отців церкви, псалтирів, історичні твори, опис життя святих.
Оригінальна написана місцевими авторами такі твори: «Слово о законі і благодаті» – М. Ілоріон. Він зіставив дві частини Біблії. Закон – це старий заповіт, благодать – новий заповіт. «Повчання Мономаха своїм дітям» написана на основі моралі. Князь вчить дітей вчить в мирі благодаті жити. «Слово о полку Ігоровім» невідомий автор, йдеться про похід проти Половців.

Патерики – це описання життя святих. Най відоміший «Києво Печерський патерик».

Літописи – коли був опис подій по роках «Повість минулих літ». Створює питання і відповідає на них «Звідки пішла Русь?».

4.4. З прийняттям християнства виник муроване будівництво і утвердження Візантійського художнього стилю. Споруди Візантії зразка (прямокутні церкви з хрестом, позолотою + місцеві традиції). З Візантії Київська Русь започаткувала копула, мозаїку, фреску. Першими кам’яними будинками була Десятинна церква збудована грецькими майстрами товщина стін 1м. були у ній мощі святого Климента тут поховані княгиня Ольга і князь Володимир 1240р. Десятинну церкву було зруйновано. На зразок золото варіант у Візантії були збудовані Золоті ворота у Києві шириною 7м над входом була церква Благовіщеня із позолоченою покрівлею. На зразок Софії в Константинополі була побудована Софія Київська. Софія Константинопольська має 1 купол, висота 55м. ширина 30м, а Софія Київська має 13 куполів, Софія Київська призначена храмом Божої премудрості в ній зібрана скарбниця фресок і мозаїк (260 м² мозаїк, що нараховували 270 відтінків кольорів). У храмі 200 м² фресок, які ілюструють святе письмо і кажуть що в Софії більше немає таких фресок. Під вівтарем знаходиться Божа Матір висотою 6 м. там похований Ярослав Мудрий.

Михайлівський золотий собор побудував Святополк у 12ст., зруйновано в 1935р. з незалежністю було відбудовано.

Києво-Печерська лавра була заснована Феодосієм. Лавра – це назва великих православних монастирів у лаврі є блищі і дальні печери (дальні 280 печер).

Успенський собор в якому поєднується 3 стилі: Візантійський, Романський і місцевий.

Ікони писали у Візантії і були іконописні правила:

1) Святих зображували у довгому одязі

2) Нерухомі

3) Обличчя з великими очима.

4) Символ кольорів. Жовтий – Царство Небесне, синій – святість, Червоний – страждання, Білий – чистоту.

Самим відомим типом ікон є Одигільхія (та що вказує на шлях).

Поиск по сайту: