Вимоги до знань та вмінь. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Фізичний факультет

Кафедра фізики металів

Укладач: професор Захаренко М.І.

Дифракційні методи дослідження

КОНДЕНСОВАНОГО СТАНУ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

освітньо-професійної програми спеціальності

6.040203 "ФІЗИКА”

Затверджено

на засіданні кафедри

фізики металів

Протокол №

від „__”__________ 2011 р.

Зав. кафедри

_____________ (Макара В.А.)

Декан фізичного факультету

_____________ (Макарець.М.В.)

КИЇВ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни «Дифракційні методи дослідження конденсованого стану».

Укладач: докт. фіз.-мат. наук, професор Захаренко Микола Іванович

Лектор:докт. фіз.-мат. наук, професор Захаренко М.І.

Викладачі:

докт. фіз.-мат. наук, професор Захаренко М.І.

докт. фіз.-мат. наук, доцент Семенько М.П.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.

___________________________

ВСТУП

Дисципліна «Дифракційні методи дослідження твердого тіла» для студентів фізичного факультету є спеціальною для спеціальності “Фізика”, що читається у VІ та VII семестрах в обсязі 7 кредитів, в тому числі 119 годин аудиторних занять, з них 85 година лекцій, 34 годин практичних занять і 133 годин самостійної роботи (VI семестр: лекції – 34, самостійна робота - 38; VIІ семестр: лекції – 51, лабораторні - 34, самостійна робота - 95). Закінчується заліком у VІ семестрі та іспитом у VІI семестрі.

Метою і завданням навчальної дисципліни «Дифракційні методи дослідження конденсованого стану»є отримання глибоких та систематичних знань у галузі розсіювання рентгенівських променів, електронів та нейтронів кристалічними та некристалічними тілами, засвоєння фізичних принципів та методів рентгеноструктурного аналізу полікристалів і рентгенографії, вивчення основних експериментальних методів, що застосовуються у рентгенографії полікристалів, набуття практичних знань та навичок індексування рентгенограм, визначення метрики елементарної комірки, застосування явища дифракції Х-променів, електронів та нейтронів для розв’язання прикладних задач матеріалознавства, фізики твердого тіла, магнетизму, фізики тонких плівок та шаруватих систем.

Предмет навчальної дисципліни «Дифракційні методи дослідження конденсованого стану» –це фізичні принципи розсіювання Х-променів у рамках кінематичного та динамічного наближень, методи аналізу атомної структури конденсованого стану та визначення симетрії і метрики елементарної комірки, основи техніки дифракційного експерименту, вплив реальної структури (структурних дефектів, залишкових напруг, ОКР) на картину розсіювання, фізичне підґрунтя та області застосування дифракційних методів для розв’язання задач фізики твердого тіла, фізичного матеріалознавства, тощо,

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

1. Фізичні принципи кінематичного розсіювання Х-променів.

2. Основні множники інтенсивності розсіяного випромінювання у кінематичному наближенні.

3. Основи динамічної теорії розсіювання Х-променів у рамках теорій Дарвіна та Евальда-Лауе.

4. Геометричні основи методу Дебая-Шерера та відповідні схеми зйомки.

5. Характеристики та конструкцію сучасної рентгенографічної техніки.

6. Особливості розсіювання електронів та нейтронів твердими тілами.

7. Фізичні основи а принципи методів рентгенографії, електронографії та нейтронографії

Студент повинен вміти:

1. Проводити юстування дифрактометричної апаратури.

2. Здійснювати індексування рентгенограм кристалів різних сингоній та визначати параметри елементарної комірки.

3. Використовувати найбільш поширені пакети прикладних програм для рентгеноструктурного аналізу полікристалів.

4. Оцінювати точність дифрактометричного експерименту.

5. Використовувати методи рентгенографії та електронографії для вирішення спеціальних задач фізики твердого тіла, фізичного матеріалознавства та фізики тонких плівок і шаруватих систем (фазовий аналіз, дослідження залишкових напруг у матеріалах, вивчення діаграм стану дво- та трикомпонентних систем, визначення розмірів кристалітів, аналіз текстур. Процесів впорядкування у твердих тілах, тощо).

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.Вибіркова навчальна дисципліна «Дифракційні методи дослідження конденсованого стану» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Зокрема, її основні закономірності та поняття використовуються при читанні спеціальних курсів «Фізика твердого тіла», «Фізика шаруватих систем», «Композиційні матеріали», «Фізика магнітних матеріалів». Крім того, система знань, отримана при вивченні «Дифракційні методи дослідження конденсованого стану» є необхідною для вільного ознайомлення з науковою літературою, подальшої підготовки фахівців за освітньо- кваліфікаційними рівнями “Спеціаліст” та “Магістр” та при виконанні відповідних кваліфікаційних робіт. При вивченні даного курсу використовуються знання та вміння, набуті студентами при вивченні курсів математичного аналізу, загальної фізики, електродинаміки та квантової механіки, а також спеціальних курсів «Фізика рентгенівського випромінювання» та «Кристалографія».

Система контролю знань та умови складання іспиту.Навчальна дисципліна «Дифракційні методи дослідження конденсованого стану» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 5 модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання результатів виконання та захисту лабораторних робіт, домашніх самостійних завдань, написання та захисту рефератів, результатів контрольних робіт, які виконано студентами під час практичних занять. Крім того, виконується оцінювання самостійної роботи студентів над проблемними темами, які пропонуються на початку кожного семестру. При виставленні балів за модульний контроль враховуються:

- якість виконання та оформлення лабораторних робіт; знання та розуміння матеріалу відповідної теми при захисті кожної лабораторної роботи;

- результати написання контрольних робіт та захисту рефератів;

- ступінь активності студента при виконанні і захисті лабораторних робіт, під час розв’язку задач; якість виконання домашніх завдань;

- якість самостійної роботи студента при виконанні відповідних завдань для самостійної роботи, написанні рефератів та розробці проблемних тем.

VІ семестр

Робота з вивчення програмного матеріалу VІ семестру поділяється на два змістові модулі.

Поиск по сайту: