Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сечовиділення, його регуляція



Зі збірних трубочок, що відкриваються на вершині пірамід, кінцева сеча надходить до ниркової миски, а звідти за допомогою скорочень гладкої мускулатури її стінок та перистальтичних рухів двох сечоводів — до сечового міхура.

Сечовід- циліндрична трубка діаметром

6-8 мм, довжиною близько ЗО см. Сеча пересувається сечоводом завдяки ритмічним перистальтичним скороченням його товстої м'язової оболонки, яка складається із зовнішнього циркулярного і внутрішнього поздовжнього шарів, а

в нижній третині - із внутрішнього поздовжнього, середнього циркулярного і зовнішнього поз­довжнього. Циркулярний шар утворює сфінктери сечоводів. Ці сфінктери відкриваються кожні 2 – 3

сек і сеча порціями потрапляє в сечовий міхур. Крім

того, ці сфінктери не дозволяють сечі повернутися назад в нирку ( рефлексу сечі), що запобігає висхідному потраплянню інфекції по сечовим

шляхам

 

Сечовий міхур є порожнистим органом, тонка стінка якого складається з трьох оболонок: слизової, м'язової і спо­лучнотканинної — серозної.

Функція се­чового міхура полягає в збиранні, нако­пиченні й виведенні сечі з організму.

Міст­кість міхура дорослої людини становить 400 — 500 мл.

М'язовий шар стінки сечо­вого міхура складається з кільцевих і по­здовжніх гладком'язових волокон, які у ділянці шийки і біля виходу утворюють м'яз — випорожнювач міхура ( детрусор). Від нижньої звуженої частини сечового міхура відходить сечівник з дво­ма сфінктерами: внутрішнім, гладком'язовим, і зовнішнім, утвореним посмугова­ними м'язами.

Сечовий міхур і його сфінктери, на відміну від інших органів, отримують потрій­ну іннервацію:

- парасимпатичну,

- симпатичну і

- соматичну (мал. 100).

Парасимпатична іннервація. Прегангліонарні парасимпатичні волокна ви­ходять із 2 —4-го крижових сегментів спин­ного мозку і в складі тазового нерва під­ходять до сечового міхура. В його стінці розміщені тіла післявузлових нейронів, ко­роткі аксони яких безпосередньо іннерву­ють м'язові волокна стінки сечового міху­ра, м'яз — випорожнювач міхура ( детрусор) і внутріш­ній замикач (сфінктер) сечівника. М'язо­ві волокна внутрішнього сфінктера і нижньої час­тини м'яза — випорожнювача міхура роз­міщені таким чином, що, коли під час збу­дження парасимпатичних нервів м'яз ско­рочується, внутрішній сфінктер сечівника автоматично розкривається і відбувається сечовипускання.

 

Симпатична іннервація сечового мі­хура представлена післявузловими волок­нами у складі підчеревного нерва, що відхо­дить від однойменного нервового вузла, а останній отримує передвузлові волокна пе­реважно від 2 —4-го поперекових сегмен­тів спинного мозку. Донедавна вважали, що симпатичні нерви діють протилежно до парасимпатичних: закривають внутрішній сфінктер сечівника і розслаблюють м'яз — випорожнювач міхура, що сприяє напов­ненню сечового міхура. Проте, за остан­німи даними, ці функції здійснюються пере­важно міхуровим нутрощевим (вісцераль­ним) сплетенням після припинення збу­дження парасимпатичної іннервації. За сим­патичними нервами залишається лише підтримання регуляції тонусу кровоносних судин сечового міхура.

 

Соматична іннервація представлена ак­сонами мотонейронів 2 —4-го крижових сегментів спинного мозку, які в складі со­ромітного нерва підходять виключно до зовнішнього сфінктера сечівника. За допо­могою цих волокон зовнішній сфінктер сечівника довільно відкривається і закри­вається, тобто здійснюється довільний кон­троль сечовипускання.

До складу перелічених нервів крім рухо­вих входять також чутливі волокна, які несуть до ЦНС сигнали від механорецеп­торів стінки сечового міхура і сечівника. Ці аферентні сигнали відіграють головну роль у регуляції сечовипускання.

Механізм сечовиділення

Сеча зі збірних трубочок через ниркові миски і сечоводи надходить у сечовий міхур. Для цього миска повинна заповнитися до певної межі, що контролюється барорецепторами. Подразнення барорецепторів сприяє рефлекторному відкриванню просвіту сечовода і скороченню м'язів миски.

 

На початковому етапі заповнення сечового міхура відбувається релак­сація м'язів його стінок і тиск у ньому не змінюється.

Подальше його на­повнення призводить до подразнення барорецепторів і появи перших по­тягів до сечовипускання.

Основним механізмом подразнення рецепторів сечового міхура є його розтяг, а не збільшення тиску. У дорослої людини перші потяги до сечовипускання починають з'являтися за наявності 150 мл сечі, а в разі 200-300 мл потік імпульсів від рецепторів міхура різко зростає.

Подразнення механорецепторів міхура доцентровими нервами пере­дається у крижовий відділ спинного мозку, де розташований центр сечо­випускання, який перебуває під регулювальним впливом вищих відділів:
кора великого мозку і середній мозок - гальмують, а нейрони заднього відділу гіпоталамуса і передньої частини моста - стимулюють активність спинномозкового центру.

Після народження до безумовних рефлексів, які регулюють сечовипускання, починають приєднуватися умовні.

Стійкий контроль кори над процесом сечовипускання розвивається до кінця друго­го року, хоча умовні рефлекси починають формуватися уже наприкінці першого року життя. Людина відчуває періодичні зростаючої сили позиви, які легко гальмуються вольо­вим зусиллям.

Сеча, яка знаходиться у сечовому міхурі, може піддаватися подальшій трансформації і здійснювати певний вплив на процес сечоутворення у нирках. Так, наповнення сечового міхура до 100 мл призводить до знижен­ня швидкості утворення вторинної сечі, тому що підвищується реаб­сорбція води. Перебування сечі в сечовому міхурі супроводжується усмок­туванням з неї деяких речовин, зокрема води, Na, сечовини.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.