Лабораторне заняття 25

Тема: РОДИНА JUNCACEAE

Питання для підготовки до лабораторного заняття:

Ø Зовнішньоморфологічні ознаки будови ситника (Juncus) і ожики (Luzula).

Ø Будова квіток і плодів представників родини Juncaceae.

Запитання для самоконтролю:

Ø За якими зовнішньоморфологічними ознаками можна відрізнити ситники від ожик?

Ø Якими є основні ознаки будови квіток у представників родини Juncaceae?

Ø Як називається плід у представників родини Juncaceae?

Об’єкти:

Ожика – Luzula sp. (підклас Commelinidae, клас liliopsida, відділ magnoliophyta);

Ситник – Juncus sp. (підклас Commelinidae, клас liliopsida, відділ magnoliophyta);

Ситник трироздільний – Juncus trifidus L. (підклас Commelinidae, клас liliopsida, відділ magnoliophyta).

1. Зовнішній вигляд представників родів Luzula і Juncus (загербаризований матеріал).

Завдання.

Розглянути загербаризовані зразки представників родів ожика і ситник. Виявити ознаки відмінності у будові вегетативних структур.

Зарисувати зовнішній вигляд рослини ожики.

Позначитиволоски по краю листкової пластинки.

Підпис до рисунка: Зовнішній вигляд Luzula sp.

2. Будова квітки Juncus trifidus L. (фіксований матеріал).

Завдання.

Відпрепарувати окрему квітку із суцвіття ситника трироздільного. Розглянути її будову.

Зарисувати розкладену квітку ситника.

Позначити:

· листочки зовнішнього кола оцвітини;

· листочки внутрішнього кола оцвітини;

· тичинки;

· зав’язь маточки;

· стовпчик;

· трироздільну приймочку.

Підпис до рисунка:Розкладена квітка Juncus trifidus L.

3. Плід Juncus sp. (загербаризований матеріал).

Завдання.

Відпрепарувати окремий плід з суцвіття ситника. Розглянути його будову.

Зарисувати плід ситника.

Підпис до рисунка:Плід ситника – коробочка.

Теми для самостійного опрацювання

1. Історія систематики рослин як науки.

2. Методи систематики рослин.

3. Відділ Bryophyta, Клас Anthocerotopsida.

4. Різноманіття папоротеподібних флори України.

5. Основні закономірності циклу відтворення різноспорових папо­ротей на прикладі Salvinia natans.

6. Викопні плауноподібні та хвощеподібні.

7. Голонасінні флори України.

8. Особливості будови репродуктивних структур і циклу відтво­рення оболонконасінних рослин.

9. Наукові погляди на еволюцію квітки.

10. Типи синкарпії.

11. Німфейні флори України.

12. Ранункуліди флори України.

13. Каріофіліди флори України.

14. Гамамеліди флори України.

15. Астериди флори України.

16. Осокові флори України.

17. Злакові флори України.

Методи контролю

· Поточне тестування.

· Перевірка теоретичної підготовки до лабораторних занять.

· Перевірка виконання біологічного рисунка.

· Підсумкове тестування.

Успішність студента визначається його знаннями, що демон­струються у тестовій формі під час поточного та підсумкового конт­ролю, а також уміннями, які проявляються у планомірній роботі з об’єктами на лабораторних заняттях і правильному виконанні біологічного рисунка. Тестові завдання сформульовані для оцінки знань студентів, отриманих як при аудиторному засвоєнні матеріа­лу, так і при самостійному його опрацюванні. До отримання заліку і складання іспиту допускаються студенти, що успішно відпрацював­ли всі лабораторні заняття.

Студенти, які пропустили без поважних причин більше поло­вини лабораторних занять у семестрі, до відпрацювання пропуще­них занять не допускаються.

Дисципліна викладається протягом двох семестрів.

Принципи нарахування балів студентам денної форми навчання

І семестр

Тестовий контроль після вивчення 1-го і 2-го змістового модуля разом максимально оцінюється у 50 балів.

Правильне розв’язання одного тестового завдання – 1 бал.

Оцінювання лабораторних занять – максимально 50 балів.

Оцінка 1 лабораторного заняття – максимально 5 балів.

У кінці семестру обчислюється середнє арифметичне зна­чення оцінок усіх 9 лабораторних занять і трансформується у 50 балів за принципом:

1 бал – у 10 балів,

2 бали – у 20 балів,

3 бали – у 30 балів,

4 бали – у 40 балів,

5 балів – у 50 балів.

Десяті частки середнього арифметичного також беруться до уваги при трансформації балів.

Залік оформляється за результатами поточного контролю упродовж І семестру.

ІІ семестр

Оцінювання лабораторних занять – максимально 50 балів.

Підсумковий контроль (іспит) – максимально 50 балів.

Оцінка 1 лабораторного заняття – максимально 5 балів.

У кінці семестру обчислюється середнє арифметичне зна­чення оцінок усіх 16 лабораторних занять і трансформується у 50 балів за принципом, поданим для І семестру.

У залікову книжку студента вноситься оцінка, яка є середнім арифметичним між балами, отриманими в першому і другому семестрах.

Принципи нарахування балів студентам заочної форми навчання

Поточний контроль здійснюється у вигляді оцінки підготов­ки і роботи на лабораторних заняттях.

Оцінка 1 лабораторного заняття – максимально 10 балів, із них:

теоретична підготовка – максимально 5 балів;

якісна робота на занятті – максимально 5 балів.

За планом – 5 занять. Максимальна сума – 50 балів.

Підсумковий контроль здійснюється у формі тестового іспиту і максимально оцінюється у 50 балів.

Поиск по сайту: