Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порядок опрацювання інформації в економічних дослідженнях



Зібрана інформація в процесі наукового дослідження піддається ретельній обробці, яка складається з декількох стадій: 1) систематизація матеріалу;2) оцінка придатності інформації;3) перевірка достовірності і значущості інформації;4) зіставлення інформації;5) побудова попередніх і остаточних висновків.

Спочатку слід систематизувати зібрану інформацію, Методичними прийомами якої є класифікація і типологія. Класифікація - це групування фактів у сукупності за кількісними ознаками, а типологія - за якісними ознаками. У процесі збору інформації слід завжди перечитувати і розкладати матеріал відповідно до плану розробки теми.

Первинна інформація економічного характеру після суцільної обробки підлягає статистичної або вторинній обробці, яка полягає в складанні таблиць, схем, графіків і.т.д.. Таким чином, створюється нова інформація.

У процесі систематизації слід очистити інформацію від непотрібних і помилкових матеріалів і доповнити додатковими даними.

Вся зібрана і систематизована інформація повинна перевірятися за її достовірністю і значущістю. Оцінка достовірності інформації - особливо відповідальна стадія її обробки, яка вимагає високої кваліфікації дослідника. Одним із способів визначення достовірності зібраної інформації є її математична оцінка.

Основним методом побудови наукових висновків у процесі обробки інформації є зіставлення даних. Дослідник в пошуках вирішення проблеми повинен порівнювати відомі факти в різних поєднаннях, поки якась комбінація не стане можливим рішенням. Для отримання достовірних наукових висновків слід максимально зосереджуватися на досліджуваній темі та залучати максимальну кількість фактів і ідей.

В кінці дослідник на підставі попередніх висновків, відсікає непотрібні дані, підводить підсумок роботи і формулює остаточні висновки, які мають бути короткими і змістовними.

З метою удосконалення наукових досліджень у відповідності з вимогами ринку важливо використовувати АСУ обробки інформації на ЕОМ. Основними етапами обробки інформації на ЕОМ в АСУ виступають: збір, передача та підготовка до введення в ЕОМ
первинної інформації; введення, накопичення та обробка інформації; виведення і передачі результатів обробки інформації людині (досліднику).

Ефективність обробки інформації залежить від якості комплексу експлуатаційних програм і проектування всього циклу робіт з обробки інформації на ЕОМ. Послідовність її обробки включає такі етапи:

1. постановка завдань і складання алгоритму їх вирішення, що має здійснювати вчений (дослідник);

2. вирішення завдань і видачі обробленої інформації, за допомогою якої створюються можливості для доказу гіпотез щодо конкретної ситуації;

3. виявлення причин недоліків і розробка рекомендацій по їх усуненню;

4. написання та узагальнення висновків.

Виконання дослідником зазначених етапів обробки наукової інформації вимагає від нього володіння професійними навиками. Дослідник повинен глибоко вивчити інформаційне забезпечення АСУ обробки інформації, тобто всю наявну сукупність засобів, методів, пакетів прикладних програм побудови та обробки інформаційного фонду.

 

 

32.Види СИСТЕМАТИЗАЦІї РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯта їх зміст.

Систематизація - це впорядкування набору інформації (зібраної, опрацьова­ної та проаналізованої) за певною структурою. Процес систематизації резуль­татів наукового економічного дослідження полягає в приведенні зібраних і опрацьованих (проаналізованих) даних у послідовний науково аргументова­ний виклад.

Викладення матеріалу дослідження може мати форму спеціального
звіту про науково-дослідну роботу, курсової роботи, дипломної роботи, звіту
з практики.

Звіт про науково-дослідну роботу має таку структуру: 1. Вступна час­тина. 2. Основна частина.

Вступна частина містить такі структурні елементи: титульний аркуш; список авторів; реферат; зміст; перелік умовних позначень, символів, скоро­чень і термінів.

Титульний аркуш згідно зі стандартами має містити таку інфор­мацію:

а) відомості про виконавця роботи - юридичну або фізичну особу;

б) повна назва документа;

в) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

г) рік складення звіту.

У списку авторів наводять ініціали та прізвища авторів, їхні посади, наукові ступені, вчені звання. Зазначають частини звіту, підготовлені кон­кретним автором.

Реферат - стисла характеристика змісту науково-дослідної роботи. Реферат містить відомості про обсяг звіту, кількість його частин, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, об'єкт дослідження, мету роботи, методи дослі­дження, результати дослідження та їх новизну, ступінь упровадження, галузь

застосування, рекомендації щодо використання результатів роботи, еконо­мічну ефективність, прогнозні припущення про розвиток об'єкта досліджен­ня. Може бути мовою оригіналу та іноземною мовою одночасно.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату. До нього вклю­чають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термі­нів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів звіту; ви­сновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Усі прийняті у звіті малопоширені умовні позначення, символи, оди­ниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують одразу піс­ля змісту.

Основна частина звіту містить такі структурні елементи: вступ; суть звіту; висновки; рекомендації; перелік літератури.

У вступі коротко характеризують сучасний стан наукової проблеми, що досліджується, а також мету й актуальність роботи, її взаємозв'язок з ін­шими роботами.

Суть звіту - це виклад відомостей про об'єкт дослідження, котрі І-: необхідними й достатніми для розкриття сутності науково-дослідної роботи та її результатів. Як правило, основна частина складається з трьох частин: те­оретичної (в ній здійснюється огляд теорії щодо теми, яка вивчається); ана­літичної (у ній проводиться аналіз питань теми дослідження на практичному матеріалі підприємств, організацій), узагальнювальної (у ній містяться про­позиції щодо досягнення основної мети дослідження, яка визначена в темі).

Висновки І пропозиції містять короткий та логічно-послідовнии ви­клад результатів дослідження. Тут наводять оцінку отриманих результатів ро­боти (негативних також), можливі галузі їх використання, народногосподар­ську, наукову, соціальну значущість роботи. Слід розрізняти третю складову основної частини звіту - висновки та пропозиції. У висновках формулюють узагальнення за всіма складовими дослідження: як за теоретичною, так і за практичною частинами. Зміст останньої складової основної частини містить узагальнення лише за практичною складовою основної частини.

Перелік використаної літератури викладається мовою, якою ви­дане джерело, в алфавітному порядку перших літер прізвищ авторів чи назв книжок. Бібліографічний опис джерела наводять відповідно до чинних стан­дартів із бібліотечної та видавничої справи. У додатках вміщують матеріал, який:

· є необхідним для повноти звіту;

· містить додаткові ілюстрації або таблиці;

· не може бути послідовно розміщений в основній частині звіт через великий обсяг або способи відтворення;

· може бути вилучений для широкого кола читачів,але є необхідним для фахівців галузу.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.