Основні елементи траси міських вулиць і доріг

Трасою зветься вісь вулиці або дороги, що прокладена в натурі на земельній поверхні.

Траса являє собою лінію в просторі.

Виконане в певному масштабі графічне зображення горизонтальної проекції траси зветься планом траси, тобто планом осі вулиці або дороги. Вертикальна проекція траси зветься поздовжнім профілем вулиці.

Трасу вулиць і доріг бажано прокладати по прямій лінії. Проте при плануванні вулично-дорожньої мережі часто виникає необхідність обходу природних перешкод, водних просторів, зелених насаджень, існуючих будівель і різноманітних споруд. Крім цього, спорудження міських вулиць, що мають велику протяжність прямолінійних ділянок, знижує умови безпеки руху транспорту, тому що провокують водія на рух з великою швидкістю. Таким чином, траса будь-якої міської вулиці і дороги складається з декількох прямолінійних ділянок, що створюють в місцях з’єднання кути поворотів. Для забезпечення плавного переходу автомобіля, що рухається, з однієї прямолінійної ділянки на іншу в кутах перетину осей суміжних прямолінійних ділянок вписують горизонтальні криві. Виходячи з умов забезпечення стійкості автомобіля при русі по кривій встановлюються радіуси кривих в плані для різних категорій міських вулиць і доріг .

В усіх випадках, коли є можливість, доцільно для всіх категорій міських вулиць і доріг приймати рекомендовані радіуси.

В гірських умовах часто використовують криві малих радіусів з розміщенням заокругленні не у середині кута, а назовні. Горизонтальні криві такого типу звуться серпантинами.

Поздовжній профіль вулиці характеризується поздовжніми уклонами окремих її ділянок. Уклоном зветься відношення різниці висот між двома точками траси до горизонтальної відстані між ними.

Величина уклону виражається в проміле, тобто тисячних частках. Величина уклону в проміле показує, на скільки метрів підвищується або знижується траса вісі вулиці протягом 1000м.

Поздовжні уклони повинні задовольняти вимоги нормальних умов руху транспорту і не мають перевищувати для різних категорій міських вулиць і доріг значень, наведених у нормах.

Найменший поздовжній уклон дозволяється 4 – 5 проміле, виходячи з умов забезпечення водовідведення з проїзної частини вулиць і доріг.

В місцях перетинів ділянок з різними поздовжніми уклонами утворюються переломи, які можуть бути опуклими й увігнутими. Опуклу переломи обмежують видимість дороги і порушують плавність руху автомобіля при переході через гребінь. На увігнутих переломах виникає поштовх і перевантаження ресор під дією відцентрової сили. Для забезпечення необхідної видимості і плавності рух

5.3.2. Елементи плану і поперечного профілю міських вулиць і доріг

План вулиці – це графічне зображення її горизонтальної проекції з усіма елементами.

Елементами вулиці є: проїзна частина, бокові та місцеві проїзди, тротуари, велосипедні доріжки, смуги для руху трамваю, розділювальні і технічні смуги, автостоянки, смуги для озеленення, пункти зупинок наземного громадського пасажирського транспорту. Розміри основних елементів вулиць і доріг залежать від категорій магістралей і визначаються ДБН 360-92**/7,8/ (табл. 5.2).

Таблиця 5.2.

Важливим для правильного проектування міста є питання трасування вулиць і доріг. Так, магістралі для вантажного автомобільного руху в місті доцільно трасувати вздовж залізничних ліній, по озеленених територіях меліоративного значення, по санітарно-захисних зонах з по можливості меншою кількістю пересічень з магістральними вулицями загальноміського значення. Це дасть можливість легше вберегти жителів від шуму, що створюється вантажними автомобілями.

Практично, загальна ширина вулиць і доріг визначається набором елементів плану, з яких вона складається. Набір цих елементів, їхнє взаєморозміщення в плані залежить від функціонального призначення вулиці, її місцеположення в плані міста, характеру і призначення розташованої вздовж неї забудови, інтенсивності руху і складу транспортного потоку, організації руху громадського пасажирського транспорту, інтенсивності і характеру руху пішоходів, розміщення підземних споруд. Взаєморозміщення елементів міських вулиць і доріг, тобто їхнє композиційне рішення, зображується на поперечному перерізі, яке зветься поперечним профілем.

Особливу увагу при композиційному рішенні поперечного профілю необхідно приділяти архітектурному обрису вулиці, зменшенню негативного впливу транспорту на навколишнє середовище, забезпеченню безпеки руху транспорту і пішоходів.

Поперечні профілі міських вулиць і доріг настільки різноманітні, наскільки різноманітне міське середовище.

Для зменшення негативного впливу вулиць в найзначніших містах за кордоном створюються багатоярусні вулиці з використанням підземного простору.

Червоні лінії проводяться вздовж крайнього елемента міської вулиці або дороги. Відокремлюючи між магістральну територію від вулиці, вони служать її межею. Червоні лінії встановлюють регулятивні лінії міського планування, що визначають межі міських вулиць і площ.

В межах червоних ліній міських вулиць, доріг і площ не дозволяється розміщення ніяких нових будинків, споруд та їхніх елементів (навісів, сходів, порталів тощо), крім необхідних для обслуговування вулиці або дороги.

Ширина вулиці в червоних лініях залежить від розміру міста, в якому вона прокладається, її категорії, характеру забудови, ширини проїзної частини, тротуарів, технічних зон для прокладання підземних споруд, озеленення та деяких інших факторів і встановлюється відповідно з поперечним профілем вулиці, що проектується.

Лінія регулювання забудови встановлює розміщення будівель і споруд вздовж міських шляхів сполучення. Відстань між лініями регулювання забудови слід приймати відповідно до поверховості будівель, розташованих вздовж неї, та до ширини вулиці в червоних лініях.

Відстань від краю проїзних частин міських швидкісних доріг і доріг вантажного руху до лінії регулювання забудови з точки зору санітарно-гігієнічних вимог необхідно приймати не менше 50м, від магістральних залізничних ліній і відкритих ліній метрополітену – 100м від крайньої рейки, при спорудженні ліній метрополітену мілкого закладанні – 40м.

Поиск по сайту: